Ісуса Навина 14

Біблія	Biblia Tysiąclecia
1 От що одержали сини Ізраїля в Ханаан-землі в уділі, що їх поділили між ними Єлеазар священик, Ісус Навин та старші родів у колінах Ізраїля.	1 Oto co otrzymali w dziedzictwie Izraelici w kraju Kanaan, co im przeznaczyli w dziedzictwie kapłan Eleazar i Jozue, syn Nuna, i naczelnicy szczepów pokoleń izraleskich.
2 Приділили вони їм уділи жеребом, як наказав Господь через Мойсея, для дев’ятьох колін і півколіна,	2 Podział dokonany został losem, tak jak Pan rozkazał przez Mojżesza, dla dziewięciu i pół pokoleń,
3 бо двом колінам і півколіну дав був Мойсей наділи по тім боці Йордану, а левітам не дав ніякого наділу між ними.	3 ponieważ dla dwu i pół pokolenia Mojżesz przeznaczył dziedzictwo za Jordanem, lecz dla lewitów nie wyznaczył dziedzictwa pośród nich.
4 Від синів Йосифа пішло двоє колін, Манассії та Ефраїма, а левітам не дали ніякої частки в краю, тільки міста, щоб у них жити, та пасовись ка, що належали до них, для стад їхніх та для отар їхніх.	4 Synowie Józefa tworzyli dwa pokolenia: Manassesa i Efraima. Lewitom nie nadano żadnego działu w ziemi, a tylko niektóre miasta do zamieszkania i przyległe pastwiska dla bydła i stad.
5 Як заповідав Господь Мойсеєві, так і вчинили сини Ізраїля, і поділили землю.	5 Jak Pan rozkazał Mojżeszowi, tak postąpili Izraelici przy podziale kraju.
6 Тоді сини Юди приступили до Ісуса в Гілгалі, і Калев, син Єфунне, кенізій, промовив до нього: «Ти знаєш, що сказав Господь Мойсеєві, чоловікові Божому, про мене і про тебе в Кадеш-Барне.	6 Wtedy synowie Judy przyszli do Jozuego w Gilgal, a Kenizzyta Kaleb, syn Jefunnego, rzekł do niego: Ty wiesz, co Pan powiedział do Mojżesza, męża Bożego, o mnie i o tobie w Kadesz-Barnea.
7 І тоді як земляки мої, що ходили зо мною, пригноблювали дух у людей, я був повнотою слухняним супроти Господа, Бога мого.	7 Czterdzieści lat miałem, gdy Mojżesz, sługa Pana, wysłał mnie z Kadesz-Barnea, abym zbadał kraj; i przyniosłem mu wiadomości zgodnie z moim sumieniem.
8 І тоді як земляки мої, що ходили зо мною, пригноблювали дух у людей, я був повнотою слухняним супроти Господа, Бога мого.	8 A gdy moi bracia, którzy wyruszyli ze mną, przerazili serce ludu, ja poszedłem całkowicie za Panem, Bogiem moim.
9 Того дня Мойсей заклявсь так: Земля, по якій ступали твої ноги, буде тобі й твоїм нащадкам у спадщину повіки, бо ти був цілковито слухняним супроти Господа, Бога мого.	9 Owego dnia Mojżesz przysiągł: Na pewno ziemia, na której stanęła twoja noga, przypadnie tobie i potomkom twoim w wiecznym dziedzictwie, ponieważ byłeś wierny Panu, Bogu mojemu.
10 Оце ж Господь зберіг мене живим, за своїм словом, отих сорок п’ять років від того часу, як він сказав Мойсеєві це слово, тим часом як Ізраїль блукав у пустині. І ось тепер мені вісімдесят п’ять років;	10 I teraz, patrz, Pan zachował mnie przy życiu, jak przyrzekł. Już czterdzieści pięć lat minęło, jak Pan oświadczył to Mojżeszowi, gdy Izrael wędrował wtedy przez pustynię. Obecnie mam osiemdziesiąt pięć lat,
11 але я й досі почуваю себе таким сильним, як і тоді, коли Мойсей посилав мене на розглядини. Як бувало колись, так і нині моя снага така сама, чи то як треба воювати, чи то сюди або туди ходити.	11 lecz jeszcze dziś jestem silny jak w owym dniu, gdy Mnie Mojżesz wysłał. Jak dawniej, tak i dzisiaj mam tę samą siłę, aby walczyć, aby wyruszyć naprzód lub wrócić.
12 Тож дай мені тепер цю гору, що Господь того дня був говорив про неї, бо ти чув того дня, що там живуть анакії, й міста там великі та укріплені; та, може, Господь буде зо мною, і я вижену їх, як Господь сказав був.»	12 Daj mi więc tę górę, którą Pan przyrzekł mi owego dnia. Ty sam słyszałeś w owym dniu, że Anakici tam mieszkają, a miasta są wielkie i umocnione. Jeśli Pan jest ze mną, zdobędę je, jak mi to Pan przyrzekł.
13 Благословив його Ісус і дав Хеврон Калевові, синові Єфунне, в наділ.	13 Jozue pobłogosławił Kaleba, syna Jefunnego, i dał mu w dziedzictwo Hebron.
14 Тим то й діставсь Хеврон Калевові, синові Єфунне, кенізієві, в спадщину по цей день, бо він був повнотою слухняним супроти Господа, Бога Ізраїля.	14 Dlatego należy Hebron jako dziedzictwo do Kaleba, syna Jefunnego, Kenizzyty, aż do dnia dzisiejszego, bo poszedł on całkowicie za Panem, Bogiem Izraela.
15 Хеврон же звався перше Кіріят-Арба; Арба був найбільшим з анакіїв. І втихомирилась від війни земля.	15 Hebron miało pierwotnie nazwę Kiriat-Arba. Arba był największym mężem wśród Anakitów. I kraj zaznał pokoju od wojny.