Малахія 1

Біблія	VULGATA
1 Пророцтво. Слово Господнє до Ізраїля через Малахію:	1 Onus verbi Domini ad Israël in manu Malachiæ.
2 «Я полюбив вас, каже Господь. А ви питаєте: У чому виявилась любов твоя до нас? Хіба Ісав не брат Якова? — слово Господнє. Однак полюбив Якова,	2 Dilexi vos, dicit Dominus, et dixistis : In quo dilexisti nos ? Nonne frater erat Esau Jacob ? dicit Dominus : et dilexi Jacob,
3 Ісав же знавіснів мені. Я гори його обернув у пустелю, його спадщину дав шакалам, що в пустині.	3 Esau autem odio habui, et posui montes ejus in solitudinem, et hæreditatem ejus in dracones deserti.
4 Якщо Едом казатиме: Нас зруйновано, та ми руїни знову відбудуєм! — то Господь сил так каже: Вони збудують, а я розвалю. І їх назвуть: Безбожности країна, народ, на який Господь розгнівався повіки.	4 Quod si dixerit Idumæa : Destructi sumus, sed revertentes ædificabimus quæ destructa sunt : hæc dicit Dominus exercituum : Isti ædificabunt, et ego destruam : et vocabuntur termini impietatis, et populus cui iratus est Dominus usque in æternum.
5 Ви це побачите на власні очі й скажете: Господь і поза межами Ізраїля великий.	5 Et oculi vestri videbunt, et vos dicetis : Magnificetur Dominus super terminum Israël.
6 Син шанує батька, а слуга господаря, коли ж я батько, то де моя пошана? Коли я господар, де страх передо мною? — каже Господь сил до вас, священики, що моє ім’я зневажаєте й питаєте: Чим зневажаємо ми твоє ім’я?	6 Filius honorat patrem, et servus dominum suum. Si ergo pater ego sum, ubi est honor meus ? et si Dominus ego sum, ubi est timor meus ? dicit Dominus exercituum. Ad vos, o sacerdotes, qui despicitis nomen meum, et dixistis : In quo despeximus nomen tuum ?
7 Тим, що приносите на мій жертовник хліб нечистий. А ще й питаєте: Чим ми його осквернили? Та тим, що думаєте, мовляв, стіл Господній можна зневажати.	7 Offertis super altare meum panem pollutum, et dicitis : In quo polluimus te ? in eo quod dicitis : Mensa Domini despecta est.
8 А як приносите сліпе у жертву, хіба ж то не зле? І як приносите кульгаве або хворе, то це не зле? Попробуй принести його начальникові твоєму, чи він буде тобою радий, чи він тебе ласкаво прийме, — говорить Господь сил.	8 Si offeratis cæcum ad immolandum, nonne malum est ? et si offeratis claudum et languidum, nonne malum est ? offer illud duci tuo, si placuerit ei, aut si susceperit faciem tuam, dicit Dominus exercituum.
9 Тепер, отже, благайте ж Бога, щоб змилувавсь над вами; чи прийме він когось із вас ласкаво? — говорить Господь сил.	9 Et nunc deprecamini vultum Dei ut misereatur vestri (de manu enim vestra factum est hoc), si quomodo suscipiat facies vestras, dicit Dominus exercituum.
10 Коли б то вже котрийсь із вас зачинив двері, щоб вам на моїм жертовнику не палити вогню марно! Не довподоби ви мені стали, — говорить Господь сил, — і не милі мені приноси з рук ваших.	10 Quis est in vobis qui claudat ostia, et incendat altare meum gratuito ? non est mihi voluntas in vobis, dicit Dominus exercituum, et munus non suscipiam de manu vestra.
11 Бо від сходу сонця аж до його заходу між народами велике моє ім’я, і на кожнім місці моєму імені приноситься кадило й чиста жертва; бо моє ім’я між народами велике, — говорить Господь сил.	11 Ab ortu enim solis usque ad occasum, magnum est nomen meum in gentibus, et in omni loco sacrificatur : et offertur nomini meo oblatio munda, quia magnum est nomen meum in gentibus, dicit Dominus exercituum.
12 Ви ж його зневажаєте, кажучи: Господній стіл, — нечистий, і страва, що кладуть на нього, зневаги варта.	12 Et vos polluistis illud in eo quod dicitis : Mensa Domini contaminata est, et quod superponitur contemptibilis est, cum igne qui illud devorat.
13 І кажете: Глядіть, яка морока! — і маловажите ним, — говорить Господь сил. Приносите грабоване кульгаве й хворе, таке приносите у жертву! Таке б мені приймати із рук ваших? — говорить Господь.	13 Et dixistis : Ecce de labore, et exsufflastis illud, dicit Dominus exercituum : et intulistis de rapinis claudum et languidum, et intulistis munus : numquid suscipiam illud de manu vestra ? dicit Dominus.
14 Проклят шахрай, що має в череді самця і ним обрікся, але приносить Господеві в жертву хирне; бо я — Великий Цар, говорить Господь сил, і моє ім’я страшне між народами.»	14 Maledictus dolosus qui habet in grege suo masculum, et votum faciens immolat debile Domino : quia rex magnus ego, dicit Dominus exercituum, et nomen meum horribile in gentibus.