Захарій 7

Біблія	Peshitta
1 Четвертого року царя Дарія надійшло слово Господнє до Захарії, на четвертий день дев’ятого місяця Кіслева,	1 ܘܗܘܐ ܒܫܢܬ ܐܪ̈ܒܥ ܕܕܪܝܘܫ ܡܠܟܐ ܗܘܐ ܦܬܓܡܗ ܕܡܪܝܐ ܥܠ ܙܟܪܝܐ ܒܐܪܒܥܬܐ ܒܝܪܚܐ ܕܬܫܥܐ ܕܗܘ ܟܢܘܢ
2 коли Бетел-Сарецер і Регем-Мелех та його люди послали умилостивити обличчя Господнє	2 ܘܫܕܪ ܠܒܝܬ ܐܝܠ ܠܫܪܐܨܪ ܘܪܒܡܓ ܘܫܠܚ ܡܠܟܐ ܘܓܢܒܪ̈ܘܗܝ ܠܡܨܠܝܘ ܥܠܘܗܝ ܩܕܡ ܡܪܝܐ
3 і спитати священиків, що при храмі Господа сил, і пророків: «Чи маю плакати й постити п’ятого місяця так, як я чинив оце вже стільки років?»	3 ܘܠܡܐܡܪ ܠܟܗ̈ܢܐ ܕܒܒܝܬܗ ܕܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܘܠܢܒ̈ܝܐ ܐܒܟܐ ܒܝܪܚܐ ܚܡܝܫܝܐ ܐܘ ܐܬܢܙܪ ܐܝܟ ܡܐ ܕܥܒܕ ܗܘܝܬ ܗܐ ܟܡܐ ܫܢ̈ܝܢ
4 І надійшло таке слово Господа сил до мене:	4 ܘܗܘܐ ܥܠܝ ܦܬܓܡܗ ܕܡܪܝܐ ܠܡܐܡܪ
5 «Скажи всьому народові в краю й священикам: Коли ви постили й плакали п’ятого й сьомого місяця — оцих сімдесят років, — чи ж то ви справді для мене постили?	5 ܐܡܪ ܠܟܠܗ ܥܡܐ ܕܐܪܥܐ ܘܠܟܗ̈ܢܐ ܕܨܡܬܘܢ ܘܐܪܩܕܬܘܢ ܒܝܪܚܐ ܚܡܝܫܝܐ ܘܫܒܝܥܝܐ ܗܐ ܫܒܥܝܢ ܫ̈ܢܝܢ ܕܠܡܐ ܨܘܡܐ ܨܡܬܘܢ ܠܝ
6 Або коли ви їсте та п’єте, чи то ж не ви їсте і не ви п’єте?	6 ܘܐܢ ܐܟܠܝܢ ܐܢܬܘܢ ܘܫܬܝܢ ܠܐ ܗܘܐ ܐܢܬܘܢ ܐܟܠܝܢ ܘܫܬܝܢ
7 Чи ж ви не мали б були слухатися слів, що Господь проголосив був через перших пророків, коли Єрусалим був заселений і процвітав із своїми містами навкруги, і коли Негев і Шефела були заселені?»	7 ܗܠܝܢ ܐܢܝܢ ܡ̈ܠܐ ܕܐܟܪܙ ܡܪܝܐ ܒܐܝܕܐ ܕܢܒ̈ܝܐ ܩܕܡ̈ܝܐ ܟܕ ܝܬܒܐ ܗܘܬ ܐܘܪܫܠܡ ܘܫܠܝܐ ܘܩܘܪ̈ܝܐ ܚܕܝܪ̈ܢ ܠܗ̇ ܘܛܘܪ̈ܐ ܘܦܩ̈ܥܬܐ ܝܬܒܝܢ ܗܘܘ
8 І надійшло таке слово Господнє до Захарії:	8 ܘܗܘܐ ܦܬܓܡܗ ܕܡܪܝܐ ܥܠ ܙܟܪܝܐ ܠܡܐܡܪ
9 «Так говорить Господь сил: Судіть судом правдивим і чиніть любов та милосердя кожен до свого брата.	9 ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܕܝܢܐ ܕܩܘܫܬܐ ܕܘܢܘ ܘܛܝܒܘܬܐ ܘܪ̈ܚܡܐ ܥܒܕܘ ܐܢܫ ܥܡ ܐܚܘܗܝ
10 Вдову й сироту, приходня й бідного не утискайте та зла у вашім серці не мисліте на брата свого.	10 ܘܠܐܪ̈ܡܠܬܐ ܘܠܝܬ̈ܡܐ ܘܠܡܣ̈ܟܢܐ ܘܠܕܡܬܦܢܐ ܠܘܬܝ ܠܐ ܬܥܠܒܘܢ ܘܠܐ ܬܛܠܡܘܢ ܘܒܝܫܬܐ ܓܒܪ ܥܠ ܐܚܘܗܝ ܠܐ ܬܬܚܫܒܘܢ ܒܠܒܟܘܢ
11 Але вони не хотіли вважати і, збунтувавшись, відвернулися від мене й затулили собі вуха, щоб не чути.	11 ܘܠܐ ܨܒܘ ܠܡܫܡܥܢܝ ܘܥܒܕܘ ܟܬܦܗܘܢ ܡܪܘܕܬܐ ܘܐ̈ܕܢܝܗܘܢ ܣܟܪܘ ܕܠܐ ܢܫܡܥܘܢ
12 Вони зробили своє серце твердим, як алмаз, щоб не слухатися закону й слів, що Господь сил послав був духом своїм через перших пророків. За те ж і був великий гнів від Господа сил.	12 ܘܠܒܗܘܢ ܥܒܕܘ ܐܝܟ ܫܡܝܪܐ ܕܠܐ ܢܫܡܥܘܢ ܢܡܘ̈ܣܐ ܘܦܘܩ̈ܕܢܐ ܕܫܕܪ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܒܪܘܚܗ ܒܝܕ ܢܒ̈ܝܐ ܩܕܡ̈ܝܐ ܘܗܘܐ ܪܘܓܙܐ ܪܒܐ ܡܢ ܩܕܡ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ
13 І сталось: коли він кликав, і вони не слухали, так і вони взиватимуть, і я не слухатиму — говорить Господь сил.	13 ܥܠ ܕܩܪܝܬ ܐܢܘܢ ܘܠܐ ܫܡܥܘ ܗܟܢܐ ܢܩܪܘܢܢܝ ܘܠܐ ܐܫܡܥ ܐܢܘܢ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ
14 Я їх порозкидаю бурею проміж усі народи, яких вони не знали, і край їхній по них запустіє так, що ніхто не буде проходити і не буде повертатись, бо вони з милого краю зробили пустиню.»	14 ܘܐܒܕܪ ܐܢܘܢ ܒܟܠܗܘܢ ܥܡ̈ܡܐ ܕܠܐ ܝܕܥܘ ܐܢܘܢ ܘܐܪܥܐ ܬܨܕܐ ܒܬܪܗܘܢ ܡܢ ܒܠܝ ܕܥܒܪ ܘܕܬܐܒ ܥܠ ܕܥܒܕܘ ܐܪܥܐ ܕܪܓܬܐ ܠܚܘܪܒܐ