Захарій 4

Біблія	VULGATA
1 Повернувсь той ангел, що розмовляв зо мною, і розбудив мене, як ото будять когось сонного,	1 Et reversus est angelus qui loquebatur in me, et suscitavit me quasi virum qui suscitatur de somno suo.
2 і сказав до мене: «Що ти бачиш?» Я відповів: «Бачу я: ось ліхтар, увесь із золота, зверху ж на ньому келех і сім світичів на ньому, таки сім, і сім цівок до світичів, що на ньому зверху.	2 Et dixit ad me : Quid tu vides ? Et dixi : Vidi, et ecce candelabrum aureum totum, et lampas ejus super caput ipsius, et septem lucernæ ejus super illud, et septem infusoria lucernis quæ erant super caput ejus.
3 А коло нього дві маслини, одна праворуч від келеха, а друга ліворуч від нього.	3 Et duæ olivæ super illud : una a dextris lampadis, et una a sinistris ejus.
4 Заговорив я і сказав до ангела, що говорив зо мною: „Що воно таке, мій владико?“	4 Et respondi, et aio ad angelum qui loquebatur in me, dicens : Quid sunt hæc, domine mi ?
5 І відповів ангел Господній, що говорив зо мною, і сказав до мене: „Хіба ти не знаєш, що то таке?“ Я сказав: „Ні, мій владико.“	5 Et respondit angelus qui loquebatur in me, et dixit ad me : Numquid nescis quid sunt hæc ? Et dixi : Non, domine mi.
6 Тоді озвавсь він і сказав до мене: „Це Господнє слово до Зоровавела, що каже: Ні військом, ані силою, а тільки моїм духом, — говорить Господь сил.	6 Et respondit, et ait ad me, dicens : Hoc est verbum Domini ad Zorobabel, dicens : Non in exercitu, nec in robore, sed in spiritu meo, dicit Dominus exercituum.
7 Хто ти, горо велика, перед Зоровавелом? Ти станеш низиною, і він винесе верхній камінь під оклики веселі: Ласка, ласка йому!“	7 Quis tu, mons magne, coram Zorobabel ? In planum : et educet lapidem primarium, et exæquabit gratiam gratiæ ejus.
8 І надійшло до мене таке слово Господнє:	8 Et factum est verbum Domini ad me, dicens :
9 „Руки Зоровавела заклали основи дому цього й його ж руки закінчать його, і ти зрозумієш, що Господь сил послав мене до вас,	9 Manus Zorobabel fundaverunt domum istam, et manus ejus perficient eam : et scietis quia Dominus exercituum misit me ad vos.
10 Хто бо маловажив день малих початків? Власне, ті радуватись будуть, коли побачать оливо в руці Зоровавела, власне, ці сім — це Господні очі, що обходять усю землю.“	10 Quis enim despexit dies parvos ? Et lætabuntur, et videbunt lapidem stanneum in manu Zorobabel. Septem isti oculi sunt Domini, qui discurrunt in universam terram.
11 Озвавсь я і сказав до нього: „Що воно — ці дві маслини праворуч від ліхтаря і ліворуч від нього?“	11 Et respondi, et dixi ad eum : Quid sunt duæ olivæ istæ, ad dexteram candelabri, et ad sinistram ejus ?
12 Озвавсь я вдруге й сказав до нього: „А що воно ці дві маслинні гілки, що коло двох золотих цівочок, які виливають золоту олію з себе?“	12 Et respondi secundo, et dixi ad eum : Quid sunt duæ spicæ olivarum quæ sunt juxta duo rostra aurea in quibus sunt suffusoria ex auro ?
13 І він відповів мені: „Хіба ти не знаєш, що це?“ Я сказав: „Ні, мій владико.“	13 Et ait ad me, dicens : Numquid nescis quid sunt hæc ? Et dixi : Non, domine mi.
14 Тоді він сказав: „Це два Помазаники, що стоять перед Господом усієї землі.“	14 Et dixit : Isti sunt duo filii olei, qui assistunt Dominatori universæ terræ.