Аггей 2

¹ Сьомого місяця, двадцять першого дня, надійшло через пророка Аггея таке слово Господнє:

² «Скажи Зоровавелові, синові Шалтієла, правителеві Юдеї, та Ісусові, синові Йоцадака, первосвященикові, й останкові народу:

³ Хто зоставсь між вами, що бачив дім цей у першій його славі? Яким ви його бачите тепер? Чи не здається він наче ніщо в очах ваших?

⁴ Та ти, Зоровавеле, кріпися! — слово Господнє; кріпись і ти, Ісусе, сину Йоцадака, первосвященику! Кріпись, увесь народе краю, — слово Господнє. До праці! Я бо з вами, — слово Господа сил.

⁵ Союз, що я був заключив з вами, як ви виходили з Єгипту, і дух мій пробуває між вами; тож не бійтесь!

⁶ Бо так каже Господь сил: Ще трохи, і я потрясу небом й землею, морем й сушею.

⁷ Я потрясу всіма народами, і прийдуть скарби всіх народів, і я сповню дім цей славою, — каже Господь сил.

⁸ Мені належить срібло, мені — золото, слово Господа сил.

⁹ Слава цього останнього дому буде більша, ніж першого, каже Господь сил, і я цьому місцю дам мир», — слово Господа сил.

¹⁰ Двадцять четвертого дня дев’ятого місяця, другого року Дарія, надійшло через пророка Аггея таке слово Господнє:

¹¹ «Так говорить Господь сил: Спитай у священиків про закон.

¹² Якби хтось ніс у полі одежі посвячене м’ясо й доторкнувсь полою до хліба чи до вина, чи до олії, чи до якоїнебудь їжі — чи воно освятиться?» Священики у відповідь сказали: «Ні!»

¹³ Тоді Аггей спитав: «А якби хтось, нечистий через дотик до трупа, доторкнувсь цього всього, чи воно стане нечистим?» Священики у відповідь сказали: «Стане нечистим.»

¹⁴ І відповів Аггей і мовив: «Отак воно і з цим народом, отак воно з цим людом передо мною, — слово Господнє, — отак воно з ділами рук їхніх і з тим, що вони там приносять у жертву — воно нечисте.

¹⁵ Тепер розважте, прошу, добре у вашім серці, віднині і надалі! Як іще не було покладено каменя на камені в Господнім храмі,

¹⁶ за ввесь той час, прийде бувало хтось до купи, де мало б бути двадцять мірок зерна, а в ній — десять; прийде до куфи, щоб зачерпнути п’ять десяток, а в ній — двадцять;

¹⁷ Карав я вас іржею, жовтяком і градом побив усю працю рук ваших, та ви до мене не повернулися, — слово Господнє.

¹⁸ Розважте, прошу, добре у вашім серці віднині і надалі — від двадцять четвертого дня, дев’ятого місяця від дня, коли закладено храм Господній, розважте,

¹⁹ чи є зерно ще у коморі? Та й виноград, смоква, ґранатина й маслина — теж не вродили? Від цього ж дня я поблагословлю вас.»

²⁰ І надійшло слово Господнє до Аггея вдруге, двадцять четвертого дня місяця:

²¹ «Скажи так до Зоровавела, правителя Юдеї: Я потрясу небом й землею,

²² і переверну царські престоли й знищу силу царств народів. Я перекину колісниці та тих, що на них їздять; коні з верхівцями попадають — кожний від меча свого товариша.

²³ Того дня, — слово Господа сил, — я візьму тебе, Зоровавеле, сину Шалтієла, слуго мій, — слово Господнє, — і ти будеш у мене, немов печатний перстень, бо я вибрав собі тебе», — слово Господа сил.