Числа 16

Біблія	VULGATA
1 Корах, син Іцгара, сина Кегата, сина Леві, і Датан з Авірамом, сини Еліява, сина Паллу, сина Рувима,	1 Ecce autem Core filius Isaar, filii Caath, filii Levi, et Dathan atque Abiron filii Eliab, Hon quoque filius Pheleth de filiis Ruben,
2 повстали проти Мойсея, і з ними 250 чоловік із синів Ізраїля, князі в громаді, радники на зборах, люди значні.	2 surrexerunt contra Moysen, aliique filiorum Israël ducenti quinquaginta viri proceres synagogæ, et qui tempore concilii per nomina vocabantur.
3 Зібрались вони проти Мойсея та Арона та й промовили до них: «Годі вам! Уся громада, всі — святі, і Господь серед них. Чого ж ви пнетесь високо над Господньою громадою?»	3 Cumque stetissent adversum Moysen et Aaron, dixerunt : Sufficiat vobis, quia omnis multitudo sanctorum est, et in ipsis est Dominus : cur elevamini super populum Domini ?
4 Почувши це Мойсей, впав обличчям до землі.	4 Quod cum audisset Moyses, cecidit pronus in faciem :
5 А згодом промовив до Кораха й усіх його прибічників: «До завтра! А там сповістить Господь, хто його й хто святий, щоб допустити його до себе; кого він вибрав, того й допустить до себе.	5 locutusque ad Core et ad omnem multitudinem : Mane, inquit, notum faciet Dominus qui ad se pertineant, et sanctos applicabit sibi : et quos elegerit, appropinquabunt ei.
6 Зробіть так: возьміте з собою кадильниці, ти, Кораху, й ви всі з його громади,	6 Hoc igitur facite : tollat unusquisque thuribula sua, tu Core, et omne concilium tuum :
7 і покладіть узавтра до них жару, а зверху посипте кадила перед Господом; той, кого вибере Господь, буде святий. Буде з вас, сини Леві!»	7 et hausto cras igne, ponite desuper thymiama coram Domino : et quemcumque elegerit, ipse erit sanctus : multum erigimini filii Levi.
8 Промовив далі Мойсей до Кораха: «Ось послухайте, сини Леві.	8 Dixitque rursum ad Core : Audite, filii Levi :
9 Чи то ж мало вам, що Бог Ізраїля вилучив вас із громади синів Ізраїля та й допустив до себе, щоб ви виконували службу в храмині Господній і стояли перед громадою, послуговуючи їй?	9 num parum vobis est quod separavit vos Deus Israël ab omni populo, et junxit sibi, ut serviretis ei in cultu tabernaculi, et staretis coram frequentia populi, et ministraretis ei ?
10 А що Господь допустив тебе й усіх твоїх братів, синів Леві, з тобою до себе, то вам оце захотілося ще й священства?	10 idcirco ad se fecit accedere te et omnes fratres tuos filios Levi, ut vobis etiam sacerdotium vindicetis,
11 Адже ти й усі твої прибічники повстали проти Господа; Арон бо — що він таке, що ви нарікаєте на нього?»	11 et omnis globus tuus stet contra Dominum ? quid est enim Aaron ut murmuretis contra eum ?
12 І послав Мойсей, щоб покликали Датана й Авірама, синів Еліява, та вони відказали: «Не підемо.	12 Misit ergo Moyses ut vocaret Dathan et Abiron filios Eliab. Qui responderunt : Non venimus.
13 Хіба мало того, що ти вивів нас із землі, молоком та медом текучої, щоб поморити нас у пустелі; ти хочеш іще й князювати над нами?	13 Numquid parum est tibi quod eduxisti nos de terra, quæ lacte et melle manabat, ut occideres in deserto, nisi et dominatus fueris nostri ?
14 Ані в землю, молоком та медом текучу, не привів ти нас, ані клаптика поля, ані виноградника у спадщину не дав нам. Хочеш осліпити очі цих людей? Не підемо.»	14 Revera induxisti nos in terram, quæ fluit rivis lactis et mellis, et dedisti nobis possessiones agrorum et vinearum : an et oculos nostros vis eruere ? non venimus.
15 Розлютився вельми Мойсей і мовив до Господа: «Не зважай на їхню офіру! Ні одного осла не взяв я від них і не заподіяв лиха ні одному з них.»	15 Iratusque Moyses valde, ait ad Dominum : Ne respicias sacrificia eorum : tu scis quod ne asellum quidem umquam acceperim ab eis, nec afflixerim quempiam eorum.
16 І сказав Мойсей до Кораха: «Ти й усі твої прибічники, станьте взавтра перед Господом, сам ти й вони, та Арон,	16 Dixitque ad Core : Tu, et omnis congregatio tua, state seorsum coram Domino, et Aaron die crastino separatim.
17 і візьміть кожен свою кадильницю і покладіть до неї ладану, і принесіть кожен свою кадильницю до Господа, 250 кадильниць; ти й Арон, кожен свою кадильницю.»	17 Tollite singuli thuribula vestra, et ponite super ea incensum, offerentes Domino ducenta quinquaginta thuribula : Aaron quoque teneat thuribulum suum.
18 Узяли вони кожен свою кадильницю, поклали до них жару, насипали зверху ладану та й поставили коло входу в намет зборів разом з Мойсеєм та Ароном.	18 Quod cum fecissent, stantibus Moyses et Aaron,
19 І коли Корах скликав проти них усю громаду до входу в намет зборів, слава Господня з’явилась усій громаді.	19 et coacervassent adversum eos omnem multitudinem ad ostium tabernaculi, apparuit cunctis gloria Domini.
20 І промовив Господь до Мойсея та Арона:	20 Locutusque Dominus ad Moysen et Aaron, ait :
21 «Відлучіться від цієї юрби, я вигублю їх в одну мить.»	21 Separamini de medio congregationis hujus, ut eos repente disperdam.
22 І припали вони обличчям до землі й сказали: «О Боже, Боже духів усіх живих! Один чоловік согрішив, а гнів би твій мав бути на всю громаду?»	22 Qui ceciderunt proni in faciem, atque dixerunt : Fortissime Deus spirituum universæ carnis, num uno peccante, contra omnes ira tua desæviet ?
23 Господь же промовив до Мойсея:	23 Et ait Dominus ad Moysen :
24 «Скажи до громади: Відійдіть геть навкруги від житла Кораха, Датана й Авірама.»	24 Præcipe universo populo ut separetur a tabernaculis Core et Dathan et Abiron.
25 Устав Мойсей та й пішов до Датана й Авірама, а за ними пішли старші Ізраїля.	25 Surrexitque Moyses, et abiit ad Dathan et Abiron : et sequentibus eum senioribus Israël,
26 І повелів він людям: «Відступіться від шатер цих злих людей і не торкайтеся нічого, що належить їм, щоб не загинути вам у їхніх гріхах.»	26 dixit ad turbam : Recedite a tabernaculis hominum impiorum, et nolite tangere quæ ad eos pertinent, ne involvamini in peccatis eorum.
27 І відступилися люди геть навкруги від жител Кораха, Датана й Авірама; а Датан з Авірамом вийшли та й поставали коло входу в свої шатра з жінками, дітьми й немовлятами своїми.	27 Cumque recessissent a tentoriis eorum per circuitum, Dathan et Abiron egressi stabant in introitu papilionum suorum cum uxoribus et liberis, omnique frequentia.
28 І сказав Мойсей: «Ось із чого ви розумієте, що Господь послав мене зробити все те, що я зробив, та що не з власної волі чинив я.	28 Et ait Moyses : In hoc scietis quod Dominus miserit me ut facerem universa quæ cernitis, et non ex proprio ea corde protulerim :
29 Коли вони помруть, як усі люди вмирають, і така сама доля спіткає їх, як усіх людей, то не послав мене Господь.	29 si consueta hominum morte interierint, et visitaverit eos plaga, qua et ceteri visitari solent, non misit me Dominus :
30 Коли ж Господь сотворить нечуване щось, і земля роззявить рота свого й поглине їх та все, що є в них, і вони зійдуть живими в Шеол, тоді знайте, що ці люди зневажили Господа.»	30 sin autem novam rem fecerit Dominus, ut aperiens terra os suum deglutiat eos et omnia quæ ad illos pertinent, descenderintque viventes in infernum, scietis quod blasphemaverint Dominum.
31 Ледве закінчив він тую мову, як земля під ними розступилася,	31 Confestim igitur ut cessavit loqui, dirupta est terra sub pedibus eorum :
32 роззявила рота свого та й поглинула їх самих, домівки їхні й усіх людей, що були в Кораха, та все майно.	32 et aperiens os suum, devoravit illos cum tabernaculis suis et universa substantia eorum,
33 І провалилися вони й усе, що було в них, живими в Шеол, і земля закрилась над ними, і вони зникли з-поміж громади.	33 descenderuntque vivi in infernum operti humo, et perierunt de medio multitudinis.
34 І ввесь Ізраїль, що був навколо них, на зойк їхній кинувся тікати; казали бо: «Щоб і нас не проглинула земля!»	34 At vero omnis Israël, qui stabat per gyrum, fugit ad clamorem pereuntium, dicens : Ne forte et nos terra deglutiat.
35 І вийшов вогонь від Господа й пожер 250 чоловік, що принесли були кадила.	35 Sed et ignis egressus a Domino interfecit ducentos quinquaginta viros, qui offerebant incensum.
	36 Locutusque est Dominus ad Moysen, dicens :
	37 Præcipe Eleazaro filio Aaron sacerdoti ut tollat thuribula quæ jacent in incendio, et ignem huc illucque dispergat : quoniam sanctificata sunt
	38 in mortibus peccatorum : producatque ea in laminas, et affigat altari, eo quod oblatum sit in eis incensum Domino, et sanctificata sint, ut cernant ea pro signo et monimento filii Israël.
	39 Tulit ergo Eleazar sacerdos thuribula ænea, in quibus obtulerant hi quos incendium devoravit, et produxit ea in laminas, affigens altari :
	40 ut haberent postea filii Israël, quibus commonerentur ne quis accedat alienigena, et qui non est de semine Aaron ad offerendum incensum Domino, ne patiatur sicut passus est Core, et omnis congregatio ejus, loquente Domino ad Moysen.
	41 Murmuravit autem omnis multitudo filiorum Israël sequenti die contra Moysen et Aaron, dicens : Vos interfecistis populum Domini.
	42 Cumque oriretur seditio, et tumultus incresceret,
	43 Moyses et Aaron fugerunt ad tabernaculum fœderis. Quod, postquam ingressi sunt, operuit nubes, et apparuit gloria Domini.
	44 Dixitque Dominus ad Moysen :
	45 Recedite de medio hujus multitudinis, etiam nunc delebo eos. Cumque jacerent in terra,
	46 dixit Moyses ad Aaron : Tolle thuribulum, et hausto igne de altari, mitte incensum desuper, pergens cito ad populum, ut roges pro eis : jam enim egressa est ira a Domino, et plaga desævit.
	47 Quod cum fecisset Aaron, et cucurrisset ad mediam multitudinem, quam jam vastabat incendium, obtulit thymiama :
	48 et stans inter mortuos ac viventes, pro populo deprecatus est, et plaga cessavit.
	49 Fuerunt autem qui percussi sunt, quatuordecim millia hominum, et septingenti, absque his qui perierant in seditione Core.
	50 Reversusque est Aaron ad Moysen ad ostium tabernaculi fœderis postquam quievit interitus.