Йоіл 1

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 Слово Господнє, що було до Йоіла, сина Петуїла.	1 Parole de Yahvé qui fut adressée à Joël, fils de Pétouel.
2 Слухайте це, ви, старші, вважайте, всі мешканці краю! Чи бувало таке за ваших днів або за днів батьків ваших?	2 Vieillards, écoutez ceci; prêtez l’oreille, vous tous habitants du pays: A-t-on vu de votre temps quelque chose de semblable, ou du temps de vos pères?
3 Перекажіть це дітям вашим, а діти ваші — своїм дітям, а їхні діти — дальшому родові.	3 Vous le raconterez à vos fils, vos fils le rediront à leurs fils et leurs fils à la génération suivante.
4 Те, що лишила гусінь, сарана пожерла; а що лишила сарана, черва пожерла; що ж лишила черва, хробаки пожерли.	4 Ce que l’insecte avait laissé, la sauterelle l’a dévoré; ce que la sauterelle a laissé, le sauteur l’a dévoré; ce que le sauteur a laissé, le criquet l’a dévoré.
5 Прокиньтесь, п’яниці, і плачте! Голосіть, ви всі, винопивці, за вином солодким, бо його віднято від уст ваших.	5 Réveillez-vous, ivrognes, et pleurez. Lamentez-vous, buveurs de vin, car le vin nouveau vous est retiré de la bouche.
6 Бо наступив народ на край мій, такий сильний, що його безліч! Зуби у нього — зуби левині, ікла у нього — як у левиці.	6 Un peuple puissant, innombrable, est monté contre mon pays; ses dents sont des dents de lion, il a des mâchoires de lionne.
7 Спустошив він мій виноградник, мою смоківницю обломив; він облупив її геть і кинув, — лиш галузки її біліють.	7 Il a dévasté ma vigne, épluché mon figuier; il les a pelés, abattus, les branches sont devenues toutes blanches.
8 Ридай, як дівчина, одягнена в вереття, по нареченому свого юнацтва.	8 Pleure comme une vierge qui se revêt d’un sac pour pleurer l’époux de sa jeunesse.
9 Зникли з дому Господнього офіри й ливні жертви; тужать священики, служителі Господні.	9 Il ne reste rien d’où tirer une offrande ou une libation pour la Maison de Yahvé. Les prêtres de Yahvé qui sont là de service sont en deuil.
10 Поля спустошені, земля сумує, бо витоптано збіжжя, муст висох, і свіжа олія знемагає.	10 Les champs sont ravagés, la terre est en deuil, car le blé est perdu; il n’y a plus de vin nouveau et l’huile se termine.
11 Сумуйте, хлібороби, виноградарі, ридайте по пшениці та по ячмені: пропали жнива в полі!	11 Prenez le deuil, paysans, tout comme les vignerons; lamentez-vous sur votre blé, votre orge, car la moisson des champs est perdue.
12 І виноградна лоза висхла, смоківниця зів’яла; дерево гранатове та й пальма, і яблуня — всі дерева у полі повсихали. Ба й радість, соромом побита, зникла з-посеред синів людських.	12 La vigne est lamentable, le figuier sans verdure, le grenadier, le palmier, le pommier, tous les arbres des champs sont desséchés; la joie elle-même, comme honteuse, s’est éloignée de nous.
13 Надягніте, о священики, вереття і плачте! Слуги жертовника, ридайте! Ідіть, ночуйте у вереттях, слуги Бога мого, бо в домі Бога вашого не стало ні офіри, ні дивних жертв.	13 Prêtres, habillez-vous de sacs et poussez des cris, lamentez-vous, serviteurs de l’autel! Jeûnez, serviteurs de mon Dieu, veillez toute la nuit habillés de sacs, car il n’y a plus ni offrande ni libation dans la Maison de votre Dieu.
14 Призначте піст, скличте святкові збори; зберіте старших, усіх мешканців краю у дім Господа, Бога вашого, і взивайте до Господа:	14 Annoncez un jeûne, convoquez l’assemblée, réunissez les anciens, avec les habitants du pays, à la Maison de Yahvé votre Dieu,
15 «О, що за день!» Бо близько день Господній; він, немов руїна, від Всемогутнього надійде.	15 et criez vers Yahvé: “Ah, quel jour!” Oui, le jour de Yahvé est proche, il vient comme un châtiment envoyé par le Tout-Puissant!
16 Хіба не зникла пожива у нас перед очима, ба, з дому Бога нашого веселощі й радість?	16 Sous nos yeux la nourriture nous a été retirée; il n’y a plus ni joie, ni allégresse dans la Maison de notre Dieu.
17 Зерно зотліло під скибами своїми; засіки зруйновані, розвалені стодоли, бо зів’яло збіжжя.	17 Les semences ont séché sous les mottes de terre, les greniers sont vides, les magasins sans blé font triste figure.
18 Ой, як реве скотина! Стада волів, стривожені, блукають, бо не мають паші. Навіть отари з ніг валяться!	18 Entendez les cris des bêtes! Les troupeaux de bœufs s’affolent; ils n’ont plus rien à brouter; les brebis souffrent de la faim.
19 До тебе, Господи, взиваю; бо вогонь пожер у степу пасовиська, спалило полум’я всі дерева у полі.	19 Je crie vers toi, Yahvé, pour ce feu qui a dévoré les pâturages du désert, cette flamme qui a ravagé tous les arbres des champs;
20 Навіть звірі у полі тебе прагнуть, бо потоки вод повисихали, й вогонь пожер у степу пасовиська.	20 les bêtes sauvages ont crié vers toi, car les torrents sont à sec et le feu a dévoré les pâturages du désert.