Даниїл 14

Біблія	BIBLES DES PEUPLES
1 Цар Астіях був похований коло своїх батьків, і його царство забрав до себе Кир персянин.	1 Le roi Astyage mourut et Cyrus le Perse hérita du royaume.
2 А Даниїл був довірений царя і поважаний більш від усіх його друзів.	2 Daniel mangeait à la table du roi, il était encore plus honoré que ses autres Amis.
3 А був тоді у вавилонян бовван, на ім’я Бел; на нього щодня витрачали 12 артивів питльованої муки, 40 овець і 6 метрет вина.	3 Il y avait à Babylone une idole nommée Bel; chaque jour on dépensait pour elle 12 mesures de fleur de farine, 40 brebis et 6 petits tonneaux de vin.
4 Цар також ушановував його й ходив щодня йому поклонятись; Даниїл же поклонявся своєму Богові.	4 Le roi aussi l’adorait et chaque jour il allait la vénérer. Mais Daniel adorait son Dieu.
5 Раз якось цар сказав йому: «Чому ти не поклоняєшся Белові?» А він на те: «Бо я не вшановую рукотворених бовванів, лише живого Бога, який сотворив небо й землю і який має владу над усяким тілом.»	5 Le roi lui dit: “Pourquoi n’adores-tu pas Bel?” Daniel répondit: “Parce que je ne vénère pas les idoles faites de main d’homme, mais seulement le Dieu vivant qui a fait le ciel et la terre et qui a pouvoir sur tout être vivant.”
6 Цар сказав йому: «Чи ж тобі не здається, що Бел — живий бог? Або чи ти не бачиш, скільки він їсть і п’є щодня?»	6 Le roi lui dit: “Est-ce que Bel n’est pas un dieu vivant? Ne vois-tu pas tout ce qu’il mange et boit chaque jour?”
7 Даниїл сказав, усміхаючись: «Не обманюй самого себе, царю! Він бо всередині — глина, а зовні бронза, й він ще ніколи не їв і не пив.»	7 Daniel répondit en riant: “Que le roi ne se fasse pas d’illusion, ce dieu est d’argile à l’intérieur et de bronze à l’extérieur, il n’a jamais rien mangé ni bu.”
8 Тоді цар, розгніваний, покликав своїх жерців і сказав їм: «Як не скажете мені, хто поїдає ці харчі, то помрете; а як докажете, що Бел їх поїдає, то помре Даниїл, бо він зневажив Бела.»	8 Très en colère, le roi appela ses prêtres et leur dit: “Si vous ne me dites pas qui est celui qui mange cette offrande qui me coûte si cher, vous mourrez, mais si vous me montrez que c’est Bel qui la mange, c’est Daniel qui mourra pour avoir blasphémé contre Bel.”
9 Даниїл же промовив до царя: «Нехай буде зроблено за твоїм словом.» Жерців же Бела було 70, крім жінок та дітей.	9 Daniel dit au roi: “Faisons comme tu l’as dit.” Or il y avait 70 prêtres de Bel, sans compter les femmes et les enfants.
10 От і прибув цар з Даниїлом у дім Бела.	10 Le roi alla avec Daniel au temple de Bel.
11 Сказали жерці Бела: «Ось ми вийдемо геть; ти ж, царю, поклади страву, замішай і постав вино, замкни двері й запечатай їх твоєю печаттю. І коли, прийшовши вранці, знайдеш, що не все спожив Бел, ми помремо, а як ні, то Даниїл, що оббрехав нас.»	11 Les prêtres de Bel lui dirent: “Nous allons sortir maintenant, et toi, seigneur, tu placeras les plats et tu apporteras le vin après l’avoir mélangé; puis tu fermeras la porte et tu poseras ton sceau pour que personne ne puisse l’ouvrir. Demain matin tu viendras et, si tout n’a pas été mangé par Bel, nous mourrons; sinon, ce sera Daniel qui aura menti contre nous.”
12 Їм же й байдуже, бо вони зробили були під столом потайний вхід, через який завжди входили й поїдали все.	12 Ils étaient tranquilles, car ils avaient fait sous la table une entrée dérobée par laquelle ils entraient régulièrement pour manger les offrandes.
13 Коли вони вийшли, цар поклав страву для Бела.	13 Ils sortirent donc et le roi fit placer les aliments devant Bel,
14 Даниїл же наказав своїм слугам принести попелу й розсіяти по всьому храмі в присутності одного тільки царя. Вийшли вони, зачинили двері, запечатали їх царською печаттю й пішли собі.	14 mais Daniel commanda à ses serviteurs d’apporter de la cendre et il en répandit partout dans le temple en la seule présence du roi. Puis ils sortirent, on ferma la porte, on posa le cachet du roi, et tout le monde s’en alla.
15 Уночі прийшли, як звичайно, жерці з жінками та дітьми й усе поїли й повипивали.	15 Durant la nuit, les prêtres vinrent, comme ils en avaient l’habitude, avec leurs femmes et leurs enfants; ils mangèrent et burent tout ce qu’il y avait.
16 Рано-вранці встав цар, і Даниїл з ним.	16 Dès le petit matin, le roi et Daniel partirent voir.
17 Цар сказав: «Чи цілі печатки Даниїле?» Той відповів: «Цілі, царю.»	17 Le roi dit à Daniel: “Les cachets sont-ils intacts?” Il répondit: “Absolument, seigneur.”
18 Як тільки відчинили двері, цар глянув на стіл і скрикнув сильним голосом: «Великий ти, о Беле, і нема в тобі ніякого обману!»	18 À peine avait-on ouvert les portes que le roi vit la table et cria d’une voix forte: “Ô Bel, tu es grand et l’on ne trouve en toi nul mensonge!”
19 Даниїл засміявся й затримав царя, щоб не входив досередини, мовивши: «Глянь на підлогу й розпізнай, чиї це сліди.»	19 Daniel se mit à rire et, retenant le roi pour qu’il n’aille pas plus loin, il lui dit: “Regarde le pavé et remarque ces traces.”
20 Цар сказав: «Я бачу сліди чоловіків, жінок і дітей.»	20 Le roi dit: “Je vois des traces, des pas d’hommes, de femmes et d’enfants.”
21 І розгнівавшись, цар звелів схопити жерців з жінками й дітьми. Йому показано й таємні двері, через які ті входили й поїдали, що було на столі.	21 Alors, très en colère, le roi fit arrêter les prêtres, leurs femmes et leurs enfants, et ils lui montrèrent les portes dérobées par lesquelles ils entraient pour manger ce qui était sur la table.
22 Тоді цар звелів їх повбивати й видати Бела Даниїлові, а цей зруйнував його та його храм.	22 Le roi les fit mettre à mort et livra Bel au bon vouloir de Daniel qui détruisit l’idole et son temple.
23 Був також там дракон великий, і вавилоняни його почитали.	23 Il y avait également un grand dragon que les Babyloniens vénéraient.
24 Цар сказав до Даниїла: «А вже про цього ти не можеш сказати, що він — не живий бог. Тож поклонись йому.»	24 Le roi dit à Daniel: “Tu ne diras pas que celui-ci n’est pas un dieu vivant, adore-le donc.”
25 Даниїл відповів: «Господеві, Богові моєму, поклонюся, бо він — живий Бог. Ти ж, царю, дай мені дозвіл, і я уб’ю дракона без меча й без палиці.»	25 Daniel répondit: “J’adore le Seigneur mon Dieu, car lui seul est un Dieu vivant, mais toi, ô roi, donne-moi la permission et je tuerai le dragon sans épée ni bâton.”
26 Цар сказав: «Даю тобі.»	26 Le roi lui donna la permission.
27 Тоді Даниїл узяв смоли, ситі й волосу, зварив усе те разом, зробив з нього корж і кинув драконові в пащеку. Дракон того наївся і розсівся. І сказав Даниїл: «Бачите, що ви вшановуєте!»	27 Alors Daniel prit de la poix, de la graisse et des poils, il fit bouillir le tout ensemble et en fit des boulettes qu’il jeta dans la gueule du dragon; le dragon les mangea et creva. Daniel dit alors: “Regardez ce que vous vénérez!”
28 Як же почули про це вавилоняни, обурились вельми й зібрались на царя, говоривши: «Цар став юдеєм; він знищив Бела, убив дракона і вимордував жерців.»	28 En apprenant cela, les Babyloniens furent scandalisés. Révoltés contre le roi ils disaient: “Le roi s’est fait juif! Il a détruit Bel, tué le dragon et massacré les prêtres.”
29 Потім прийшли до царя й сказали: «Видай нам Даниїла, а як ні, то вб’ємо тебе й дім твій.»	29 Puis ils montèrent chez le roi et lui dirent: “Livre-nous Daniel! Sinon nous te tuerons, toi et toute ta famille.”
30 Побачив цар, що йому погрожують вельми, і був примушений видати їм Даниїла.	30 Devant leur violence, le roi céda et leur livra Daniel.
31 Вони вкинули його в яму для левів, і він перебув там шість день.	31 Ils le jetèrent dans la fosse aux lions et il y resta six jours.
32 Було ж у ямі сім левів, яким давали щодня два трупи й дві вівці, але тоді їх не дали їм, щоб вони пожерли Даниїла.	32 Dans la fosse il y avait sept lions; chaque jour on leur donnait deux corps et deux brebis, mais pour qu’ils dévorent Daniel on ne leur donna rien.
33 А був у Юдеї пророк Авакум; він наварив юшки, накришив у миску хліба й пустився в поле, несучи те женцям.	33 Le prophète Habaquq était alors en Judée; il avait fait cuire une bouillie et broyé des pains dans une terrine, et il allait aux champs pour porter cette nourriture aux moissonneurs.
34 Ангел Господній і сказав до Авакума: «Занеси сніданок, що при тобі, у Вавилон Даниїлові, що в ямі для левів.»	34 L’ange du Seigneur dit à Habaquq: “Porte le repas que tu as dans les mains à Babylone, à Daniel qui est dans la fosse aux lions.”
35 Авакум сказав: «Господи, я ніколи не бачив Вавилону і ями для левів не знаю.»	35 Habaquq répondit: “Seigneur, je n’ai jamais vu Babylone et je ne connais pas la fosse aux lions.”
36 Тоді ангел Господній схопив його за чуба, переніс за волосся його голови і поклав його зверху над ямою — одним подувом свого подиху.	36 Alors l’ange du Seigneur le prit par le sommet de la tête et, l’ayant soulevé par les cheveux, il le déposa à Babylone au dessus de la fosse avec l’agilité d’un esprit.
37 І закричав Авакум: «Даниїле, Даниїле! Візьми сніданок, що послав тобі Бог!»	37 Habaquq cria: “Daniel, Daniel, prends ce repas que Dieu t’envoie!”
38 А Даниїл: «Ти згадав про мене, Боже, й не покинув тих, що тебе люблять.»	38 Daniel répondit: “Ô Dieu, tu t’es souvenu de moi et tu n’as pas abandonné ceux qui t’aiment!”
39 Устав Даниїл і їв, а ангел Божий зараз же повернув Авакума назад на його місце.	39 Daniel se leva et mangea, et l’ange du Seigneur reposa Habaquq où il l’avait pris.
40 Сьомого дня прийшов цар плакати за Даниїлом; прийшов він до ями й заглянув до неї, — аж ось Даниїл сидить.	40 Le septième jour, le roi arriva pour pleurer Daniel; il s’approcha de la fosse et regarda: Daniel était assis!
41 Скрикнув цар сильним голосом і промовив: «Великий ти, Господи, Боже Даниїла, і немає другого, крім тебе.»	41 Alors le roi s’écria d’une voix forte: “Tu es grand Seigneur, Dieu de Daniel! Il n’y a pas d’autre Dieu que toi.”
42 І витягнув його, а тих, що хотіли його погубити, звелів вкинути в яму, й вони вмить перед ним були пожерті.	42 Le roi fit sortir Daniel de la fosse et il fit jeter dedans tous ceux qui avaient cherché sa perte; aussitôt ils furent dévorés sous ses yeux.
43 Тоді цар сказав: «Нехай усі мешканці землі тремтять перед Богом Даниїла, бо він Спаситель, він творить знаки й чудеса на землі, він урятував Даниїла з ями для левів.»