Єремія 27

Біблія	Peshitta
1 На початку царювання юдейського царя Седекії, сина Йосії, надійшло таке слово до Єремії від Господа.	1 ܒܪܝܫ ܡܠܟܘܬܗ ܕܨܕܩܝܐ ܒܪ ܝܘܫܝܐ ܡܠܟܐ ܕܝܗܘܕܐ ܗܘܐ ܦܬܓܡܐ ܗܢܐ ܥܠ ܐܪܡܝܐ ܡܢ ܩܕܡ ܡܪܝܐ ܘܐܡܪ
2 Так говорить до мене Господь: «Зроби собі поворозку й ярмо та й наклади собі на шию.	2 ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܠܝ ܡܪܝܐ ܥܒܕ ܠܟ ܢܝܪܐ ܘܚ̈ܢܩܐ ܘܐܪܡܐ ܐܢܘܢ ܒܨܘܪܟ
3 І пошли цареві едомському і цареві моавському, й амонському, й цареві тирському, та й цареві сидонському через послів, що поприходили в Єрусалим до Седекії, царя юдейського,	3 ܘܫܕܪ ܐܢܘܢ ܠܡܠܟܐ ܕܐܕܘܡ ܘܠܡܠܟܐ ܕܡܘܐܒ ܘܠܡܠܟܐ ܕܒܢ̈ܝ ܥܡܘܢ ܘܠܡܠܟܐ ܕܨܘܪ ܘܠܡܠܟܐ ܕܨܝܕܢ ܒܐܝܕܐ ܕܐܝܙ̈ܓܕܐ ܕܐܬܝܢ ܠܐܘܪܫܠܡ ܠܘܬ ܨܕܩܝܐ ܡܠܟܐ ܕܝܗܘܕܐ
4 і накажи їм промовити володарям їхнім наступне: Так говорить Господь сил, Бог Ізраїля: Ось як скажіть володарям вашим:	4 ܘܦܩܕ ܐܢܘܢ ܕܢܐܡܪܘܢ ܠܡܪ̈ܝܗܘܢ ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܐܠܗܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܗܟܢܐ ܬܐܡܪܘܢ ܠܡܪ̈ܝܟܘܢ
5 Я створив моєю великою силою і простягнутою рукою землю, чоловіка й звірину по всій землі, і віддаю її, кому хочу.	5 ܐܢܐ ܥܒܕܬ ܐܪܥܐ ܘܒܢܝܢܫ̈ܐ ܘܒܥܝܪܐ ܕܥܠ ܐ̈ܦܝ ܐܪܥܐ ܒܚܝܠܝ ܪܒܐ ܘܒܕܪܥܝ ܪܡܐ ܘܝܗܒܬܗ̇ ܠܡ̇ܢ ܕܫܦܪ ܒܥܝܢ̈ܝ
6 Нині ж я даю усі ці країни в руки слузі моєму Навуходоносорові, цареві вавилонському, ба й звірів польових даю йому на послугу.	6 ܘܗܫܐ ܐܢܐ ܝܗܒܬ ܟܠܗܝܢ ܐܪ̈ܥܬܐ ܗܠܝܢ ܠܡܦܠܚ ܠܢܒܘܟܕܢܨܪ ܡܠܟܐ ܕܒܒܠ ܥܒܕܝ ܘܢܦܠܚܘܢܗ ܐܦ ܚܝܘܬܐ ܕܕܒܪܐ ܝܗܒܬ ܠܗ ܠܡܦܠܚܗ
7 Та й усі народи будуть служити йому й синові його та й синові його сина, докіль прийде час і на його землю, і тоді могутні народи й великі царі його поневолять.м	7 ܘܢܦܠܚܘܢܗ ܥܡ̈ܡܐ ܠܗ ܘܠܒܪܗ ܘܠܒܪ ܒܪܗ ܥܕܡܐ ܕܢܡܛܐ ܙܒܢܐ ܕܐܪܥܗ ܐܦ ܕܝܠܗ ܘܢܦܠܚܘܢܗ ܥܡ̈ܡܐ ܣܓ̈ܝܐܐ ܘܡ̈ܠܟܐ ܪ̈ܘܪܒܐ
8 А коли якийсь народ або царство не схоче служити йому, тобто Навуходоносорові, вавилонському цареві, і не підхилить свою шию під ярмо вавилонського царя, то я скараю той народ мечем, голодом та чумою, — слово Господнє, — аж поки його не видам в його руки.	8 ܘܥܡܐ ܘܡܠܟܘܬܐ ܕܠܐ ܢܦܠܚܘܢܗ ܠܢܒܘܟܕܢܨܪ ܡܠܟܐ ܕܒܒܠ ܘܡ̇ܢ ܕܠܐ ܢܥܠ ܨܘܪܗ ܒܢܝܪܗ ܕܡܠܟܐ ܕܒܒܠ ܒܚܪܒܐ ܘܒܟܦܢܐ ܘܒܡܘܬܢܐ ܐܦܩܘܕ ܥܠ ܥܡܐ ܗܘ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܥܕܡܐ ܕܐܫܠܡ ܐܢܘܢ ܒܐܝܕܗ
9 Тим то не слухайте ваших пророків і ваших віщунів ні ваших сновидців, ні ваших знахурів, ні ваших ворожбитів, що запевняють вас, кажучи: Не будете служити вавилонському цареві.	9 ܘܐܢܬܘܢ ܠܐ ܬܫܡܥܘܢ ܠܢܒܝ̈ܝܟܘܢ ܕܓ̈ܠܐ ܘܠܩܨ̈ܘܡܝܟܘܢ ܘܠܚ̈ܠܡܝܟܘܢ ܘܠܢܚ̈ܫܝܟܘܢ ܘܠܚܪ̈ܫܝܟܘܢ ܕܗܢܘܢ ܐܡܪܝܢ ܠܟܘܢ ܠܐ ܬܦܠܚܘܢ ܠܡܠܟܐ ܕܒܒܠ
10 Бо вони пророкують вам неправду, щоб вигнати вас із вашої землі; та й я повикидаю вас, і ви загинете.	10 ܡܛܠ ܕܫܘܩܪܐ ܗܢܘܢ ܡܬܢܒܝܢ ܠܟܘܢ ܕܐܕܚܘܩܟܘܢ ܡܢ ܐܪܥܟܘܢ ܕܐܕܚܘܩܟܘܢ ܘܬܐܒܕܘܢ
11 Народові ж, який підхилить свою шию в ярмо вавилонському цареві і який йому служитиме, я дам спокій на його землі, — слово Господнє, — він буде її плекати й на ній жити.»	11 ܘܥܡܐ ܕܢܥܠ ܨܘܪܗ ܒܢܝܪܗ ܕܡܠܟܐ ܕܒܒܠ ܘܢܦܠܚܝܘܗܝ ܢܫܒܩܝܘܗܝ ܒܐܪܥܗ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܘܢܦܠܚܝܗ ܘܢܬܒ ܒܗ̇
12 Та й Седекії, юдейському цареві, я говорив усі ті слова: «Дайте ваші шиї в ярмо вавилонському цареві й служіть йому та його народові, і тоді будете жити.	12 ܘܠܨܕܩܝܐ ܡܠܟܐ ܕܝܗܘܕܐ ܐܡܪܬ ܐܝܟ ܟܠܗܘܢ ܦܬ̈ܓܡܐ ܗܠܝܢ ܘܐܡܪܬ ܐܥܠܘ ܨܘܪܟܘܢ ܒܢܝܪܗ ܕܡܠܟܐ ܕܒܒܠ ܘܦܘܠܚܘܗܝ ܠܗ ܘܠܥܡܗ ܘܚܝܘ
13 Навіщо гинути тобі самому й твоєму народові від меча, голоду й чуми, як це загрозив Господь тим народам, які не схочуть служити вавилонському цареві?	13 ܘܠܐ ܬܡܘܬܘܢ ܐܢܬ ܘܥܡܟ ܒܚܪܒܐ ܘܒܟܦܢܐ ܘܒܡܘܬܢܐ ܐܝܟ ܕܐܡܪ ܡܪܝܐ ܥܠ ܥܡܐ ܕܠܐ ܢܦܠܚܘܢ ܠܡܠܟܐ ܕܒܒܠ
14 Не зважайте на слова тих пророків, що вам кажуть: Не будете служити вавилонському цареві; вони бо вам неправду пророкують.	14 ܘܐܢܬܘܢ ܠܐ ܬܫܡܥܘܢ ܠܦܬ̈ܓܡܐ ܕܢܒ̈ܝܐ ܕ̈ܓܠܐ ܕܐܡܪܝܢ ܠܟܘܢ ܠܐ ܬܦܠܚܘܢ ܠܡܠܟܐ ܕܒܒܠ ܡܛܠ ܕܫܘܩܪܐ ܗܢܘܢ ܡܬܢܒܝܢ ܠܟܘܢ
15 Не посилав бо я їх, — слово Господнє, — і вони пророкують моїм ім’ям неправду, щоб я вас попроганяв і щоб ви загинули, — ви з вашими пророками, що вам пророкують.»	15 ܠܐ ܫܕܪܬ ܐܢܘܢ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܘܗܢܘܢ ܡܬܢܒܝܢ ܒܫܡܝ ܒܫܘܩܪܐ ܕܐܕܚܘܩܟܘܢ ܘܬܐܒܕܘܢ ܐܢܬܘܢ ܘܢܒ̈ܝܐ ܕܡܬܢܒܝܢ ܠܟܘܢ
16 Та й до священиків і до всього цього народу промовляв я: «Так говорить Господь: Не слухайте слів ваших пророків, що пророкують вам і кажуть: Ось незабаром повернеться посуд Господнього дому з Вавилону! Вони бо неправду вам пророкують.	16 ܘܠܟܗ̈ܢܐ ܘܠܟܠܗ ܥܡܐ ܗܢܐ ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܠܐ ܬܫܡܥܘܢ ܠܦܬ̈ܓܡܐ ܕܢܒܝ̈ܝܟܘܢ ܕܡܬܢܒܝܢ ܠܟܘܢ ܘܐܡܪܝܢ ܗܐ ܡܐ̈ܢܐ ܕܒܝܬܗ ܕܡܪܝܐ ܗܦܟܝܢ ܡܢ ܒܒܠ ܒܥܓܠ ܡܛܠ ܕܫܘܩܪܐ ܗܢܘܢ ܡܬܢܒܝܢ ܠܟܘܢ
17 Не слухайте їх, а служіть вавилонському цареві, то й зостанетесь живими. Навіщо ж доводити це місто до руїни?	17 ܠܐ ܬܫܡܥܘܢ ܐܢܘܢ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܦܠܘܚܘ ܠܡܠܟܐ ܕܒܒܠ ܘܚܝܘ ܘܠܐ ܬܗܘܐ ܩܪܝܬܐ ܗܕܐ ܚܪܒܬܐ
18 Коли ж вони пророки і коли є в них слово Господнє, то нехай ублагають Господа сил, щоб той посуд, що зостався в домі Господньому і в палатах юдейського царя та в Єрусалимі, не перевезено в Вавилон.	18 ܘܐܢ ܢܒ̈ܝܐ ܐܢܘܢ ܘܐܝܬ ܦܬܓܡܗ ܕܡܪܝܐ ܒܗܘܢ ܢܒܥܘܢ ܡܢ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܕܠܐ ܢܐܙܠܘܢ ܡܐ̈ܢܐ ܕܐܫܬܚܪܘ ܒܒܝܬܗ ܕܡܪܝܐ ܘܒܒܝܬ ܡܠܟܐ ܕܝܗܘܕܐ ܘܒܐܘܪܫܠܡ ܠܒܒܠ
19 Так бо говорить Господь сил про стовпи і про мідяне море, і про підніжки та й про решту начиння, яке лишилося ще в цьому місті,	19 ܡܛܘܠ ܕܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܐܠܗܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܥܠ ܥܡ̈ܘܕܐ ܘܥܠ ܝܡܐ ܘܥܠ ܡܓ̈ܣܐ ܘܥܠ ܫܪܟܐ ܕܡܐ̈ܢܐ ܕܐܫܬܚܪܘ ܒܩܪܝܬܐ ܗܕܐ
20 яке не позабирав Навуходоносор, вавилонський цар, коли відводив юдейського царя Єхонію, сина Йоакима, з Єрусалиму в Вавилон з усіма вельможними Юдеї та Єрусалиму.	20 ܕܠܐ ܢܣܒ ܐܢܘܢ ܢܒܘܟܕܢܨܪ ܡܠܟܐ ܕܒܒܠ ܟܕ ܫܒܐ ܠܝܘܟܢܝܐ ܒܪ ܝܘܝܩܝܡ ܡܠܟܐ ܕܝܗܘܕܐ ܡܢ ܐܘܪܫܠܡ ܠܒܒܠ ܘܠܟܠܗܘܢ ܪ̈ܘܪܒܢܐ ܕܝܗܘܕܐ ܘܕܐܘܪܫܠܡ
21 Так бо говорить Господь сил, Бог Ізраїля, про посуд, що зостався в Господнім домі і в палаці юдейського царя і в Єрусалимі:	21 ܗܟܢܐ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܚܝܠܬܢܐ ܐܠܗܐ ܕܐܝܣܪܝܠ ܥܠ ܡܐ̈ܢܐ ܕܐܫܬܚܪܘ ܒܒܝܬܗ ܕܡܪܝܐ ܘܒܒܝܬ ܡܠܟܐ ܕܝܗܘܕܐ ܘܒܐܘܪܫܠܡ
22 — У Вавилон вивезуть його і там він буде до того часу, поки я навідаюся до них, — слово Господнє, — і виведу їх та й знову приведу їх на це місце.»	22 ܠܒܒܠ ܢܐܙܠܘܢ ܘܬܡܢ ܢܗܘܘܢ ܥܕܡܐ ܠܝܘܡܐ ܕܐܦܩܘܕ ܐܢܘܢ ܐܡܪ ܡܪܝܐ ܘܐܣܩ ܐܢܘܢ ܘܐܗܦܟ ܐܢܘܢ ܠܐܬܪܐ ܗܢܐ