Єремія 2

Біблія	Revised Standard Version Catholic Edition
1 І надійшло до мене таке слово Господнє:	1 The word of the LORD came to me, saying,
2 «Іди, скажи прилюдно в Єрусалимі: Так говорить Господь: Я згадую про любощі твого юнацтва, про любов твоїх заручин, коли ти ішла за мною у пустиню, у незасіяну землю.	2 "Go and proclaim in the hearing of Jerusalem, Thus says the LORD, I remember the devotion of your youth, your love as a bride, how you followed me in the wilderness, in a land not sown.
3 Ізраїль — свята частка Господня, первенець його плодів. Усі, що його їстимуть, вважатимуться за злочинців, біда на них надійде, — слово Господнє.»	3 Israel was holy to the LORD, the first fruits of his harvest. All who ate of it became guilty; evil came upon them, says the LORD."
4 Слухайте слово Господнє, Яковів доме, і всі сім’ї Ізраїльського дому!	4 Hear the word of the LORD, O house of Jacob, and all the families of the house of Israel.
5 Так говорить Господь: «Яку ваші батьки знайшли у мене кривду, що відцурались від мене, пішли за марнотами й марнотою стали?	5 Thus says the LORD: "What wrong did your fathers find in me that they went far from me, and went after worthlessness, and became worthless?
6 Вони не спитали, де, мовляв, Господь, що вивів нас із землі Єгипетської, водив нас пустинею, степовою землею та проваллями, грунтами сухими й під смертною тінню, землею, що нею ніхто не проходить і ніхто в ній не оселюється.	6 They did not say, 'Where is the LORD who brought us up from the land of Egypt, who led us in the wilderness, in a land of deserts and pits, in a land of drought and deep darkness, in a land that none passes through, where no man dwells?'
7 Я вас увів у землю врожайну, щоб ви живились її щедротами та її благом. А ви ввійшовши, осквернили мою землю, мою спадщину осоружною вчинили.	7 And I brought you into a plentiful land to enjoy its fruits and its good things. But when you came in you defiled my land, and made my heritage an abomination.
8 Священики не говорили: Де Господь? — Законники мене не знали, і пастирі від мене відступились, ба й пророки ім’ям Ваала пророкували і ходили за речами, що стати у пригоді не можуть.	8 The priests did not say, 'Where is the LORD?' Those who handle the law did not know me; the rulers transgressed against me; the prophets prophesied by Baal, and went after things that do not profit.
9 Тим то я буду правуватися ще з вами, — слово Господнє, — та ще й з дітьми дітей ваших я судитимусь.	9 "Therefore I still contend with you, says the LORD, and with your children's children I will contend.
10 Підіть лишень на острови кіттіїв і придивіться, пошліть у Кедар і вважайте пильно, чи там колись так бувало.	10 For cross to the coasts of Cyprus and see, or send to Kedar and examine with care; see if there has been such a thing.
11 Хіба колинебудь проміняв якийсь народ богів своїх, хоч то й не боги? Народ же мій проміняв свою славу на те, що користи не дає.	11 Has a nation changed its gods, even though they are no gods? But my people have changed their glory for that which does not profit.
12 Здивуйся ж на те, небо, вжахнися страшно, збентежся вельми, — слово Господнє!	12 Be appalled, O heavens, at this, be shocked, be utterly desolate, says the LORD,
13 Подвійний бо злочин учинив народ мій: покинули мене, джерело води живої, і повикопували собі копанки, копанки діраві, що води не держать.	13 for my people have committed two evils: they have forsaken me, the fountain of living waters, and hewed out cisterns for themselves, broken cisterns, that can hold no water.
14 Чи то ж Ізраїль раб? Чи він рабом у домі народився? То чому ж зробився він добиччю?	14 "Is Israel a slave? Is he a homeborn servant? Why then has he become a prey?
15 І рикали на нього левенята, голос із себе видавали. Землю його обернено на пустиню, міста його спустошено, ніхто в них більше не живе.	15 The lions have roared against him, they have roared loudly. They have made his land a waste; his cities are in ruins, without inhabitant.
16 Навіть син Нофа й Тахпанхеса тобі обгризуть потилицю.	16 Moreover, the men of Memphis and Tahpanhes have broken the crown of your head.
17 Чи ж не тому це тобі сталось, що ти покинув Господа, Бога твого, коли він вів тебе у дорозі?	17 Have you not brought this upon yourself by forsaking the LORD your God, when he led you in the way?
18 Ось і тепер: пощо тобі йти до Єгипту — пити воду з Нілу? Або пощо тобі йти в Асирію — пити з її ріки воду?	18 And now what do you gain by going to Egypt, to drink the waters of the Nile? Or what do you gain by going to Assyria, to drink the waters of the Euphrates?
19 Твоя ж власна безбожність тебе покарає, і твої відступства докором тобі будуть. Знай же й зрозумій, яке це лихо, яка гірка це річ, що покинув ти Господа, Бога твого. Нема в тобі страху мого, — слово Господа, Бога сил.	19 Your wickedness will chasten you, and your apostasy will reprove you. Know and see that it is evil and bitter for you to forsake the LORD your God; the fear of me is not in you, says the Lord GOD of hosts.
20 Бо з давніх-давен я зламав твоє ярмо, порвав твої вужівки. А ти мовила: Не буду служити! — і тим часом, розлігшись, блудувала на кожному узвишші ще й під кожним деревом ряснолистим.	20 "For long ago you broke your yoke and burst your bonds; and you said, 'I will not serve.' Yea, upon every high hill and under every green tree you bowed down as a harlot.
21 Я насадив тебе, як виноградину добірну, усю з найліпшого насіння; як же це ти перетворилась на дикий паросток лози, мені чужої?	21 Yet I planted you a choice vine, wholly of pure seed. How then have you turned degenerate and become a wild vine?
22 Тим то хоч би ти й вимилась золою, взяла собі багато лугу, — гріх твій усе ж таки буде позначений передо мною, — слово Господа Бога.	22 Though you wash yourself with lye and use much soap, the stain of your guilt is still before me, says the Lord GOD.
23 І як смієш ти казати: Я не опоганилась, я за Ваалами не бігала? Глянь на дорогу твою у Долині, визнай, що накоїла єси, ти, молода верблюдице легконога, що шляєшся своїми стежками.	23 How can you say, 'I am not defiled, I have not gone after the Baals? Look at your way in the valley; know what you have done--a restive young camel interlacing her tracks,
24 Ослиця дика що звикла до пустині; коли в гарячому бажанні вона втягає вітер, — хто може хіть її спинити? Ніхто не втомлюється з тих, які її шукають; вони в погульнім місяці її знаходять.	24 a wild ass used to the wilderness, in her heat sniffing the wind! Who can restrain her lust? None who seek her need weary themselves; in her month they will find her.
25 Вважай же, щоб босими не стали твої ноги, а й щоб не висохло твоє горло! Але ти кажеш: Даремна річ! Ні! Бо я вподобала чужинців, тож і бігатиму за ними.	25 Keep your feet from going unshod and your throat from thirst. But you said, 'It is hopeless, for I have loved strangers, and after them I will go.'
26 Як злодій соромиться, коли його впіймають, так дім Ізраїля осоромився: вони й їхні царі, і їхні князі, і їхні священики, та й їхні пророки.	26 "As a thief is shamed when caught, so the house of Israel shall be shamed: they, their kings, their princes, their priests, and their prophets,
27 Вони супроти колод мовлять: Ти — батько мій; а до каменя: Ти породив нас! Бо до мене вони обернулись плечима, а не обличчям. Але під час їхнього лиха вони репетують: Устань, порятуй нас!	27 who say to a tree, 'You are my father,' and to a stone, 'You gave me birth.' For they have turned their back to me, and not their face. But in the time of their trouble they say, 'Arise and save us!'
28 А де ж твої боги, що ти був наробив собі? Нехай устануть, коли можуть, у день твого нещастя тебе врятувати. Бож скільки міст у тебе, стільки у тебе й богів, Юдо.	28 But where are your gods that you made for yourself? Let them arise, if they can save you, in your time of trouble; for as many as your cities are your gods, O Judah.
29 Чого ж бо то вам перечитися зо мною? Адже ви всі від мене відступили, — слово Господнє.	29 "Why do you complain against me? You have all rebelled against me, says the LORD.
30 Надаремно було синів ваших карати; вони науки не прийняли. Власний меч ваш пожер пророків ваших, неначе лев губитель.	30 In vain have I smitten your children, they took no correction; your own sword devoured your prophets like a ravening lion.
31 Ну, і рід же з вас! Вважайте на Господнє слово: Чи ж був я Ізраїлеві пустинею, чи краєм був безпросвітним? Чого ж це народ мій говорить: Ми звільнилися! — не повернемось більше до тебе.	31 And you, O generation, heed the word of the LORD. Have I been a wilderness to Israel, or a land of thick darkness? Why then do my people say, 'We are free, we will come no more to thee?
32 Чи ж забуває дівчина свої прикраси, чи молода — убори свої? А мій народ мене забув, — безліч днів тому.	32 Can a maiden forget her ornaments, or a bride her attire? Yet my people have forgotten me days without number.
33 Як метко прямуєш ти дорогою своєю, шукаючи любови! Тому ти навіть і повій доріг твоїх навчила.	33 "How well you direct your course to seek lovers! So that even to wicked women you have taught your ways.
34 Ба й на полах у тебе видно кров бідних та невинних, яких ти не впіймала на розбишацтві.	34 Also on your skirts is found the lifeblood of guiltless poor; you did not find them breaking in. Yet in spite of all these things
35 Ти таки кажеш: Я невинна, гнів його напевно відвернувся від мене. — Ось я судитимусь з тобою, бо ти твердиш: Я не згрішила.	35 you say, 'I am innocent; surely his anger has turned from me.' Behold, I will bring you to judgment for saying, 'I have not sinned.'
36 Яка легковажна ти, що міняєш свою дорогу! І від Єгипту ти сорому теж зазнаєш, як від Асирії зазнала.	36 How lightly you gad about, changing your way! You shall be put to shame by Egypt as you were put to shame by Assyria.
37 Від нього теж ти вийдеш, на голову поклавши руки; бо Господь відкинув тих, на яких ти звірялась, і не пощастить тобі з ними.»	37 From it too you will come away with your hands upon your head, for the LORD has rejected those in whom you trust, and you will not prosper by them.