Левіт 27

Біблія	Biblija Hrvatski
1 Господь сказав Мойсеєві:	1 Jahve reče Mojsiju:
2 «Промов до синів Ізраїля й скажи їм: Коли хтонебудь обітує Господеві грошову вартість якоїсь особи,	2 »Govori Izraelcima i reci im: ‘Ako tko zaželi podmiriti Jahvi zavjet što vrijedi koliko čovjek,
3 то за чоловіка від двадцятьох до шістдесятьох років оцінка буде п’ятдесят срібних шеклів, по шеклю святині,	3 neka ti je mjerilo: muškarca od dvadeset do šezdeset godina starosti procijeni pedeset šekela u srebru, prema hramskom šekelu,
4 а за жінку оцінка буде тридцять шеклів;	4 a žensku procijeni trideset šekela.
5 а як матиме від п’ятьох до двадцятьох років, то за чоловічу стать оцінка — двадцять шеклів, а за жіночу — десять шеклів;	5 A za dob od pet do dvadeset godina neka tvoja procjena bude: za muškarca dvadeset šekela, a za žensku deset šekela.
6 від одного місяця до п’ятьох років, за хлопця оцінка буде п’ять шеклів срібла, а за дівчину — три шеклі.	6 Je li dob od jednoga mjeseca do pet godina, neka ti je procjena: za muško pet šekela u srebru, a procjena za žensko tri šekela u srebru.
7 Як же комусь шістдесят років або більше, то оцінка буде: за чоловіка п’ятнадцять шеклів, за жінку десять шеклів.	7 Bude li u starosti od šezdeset godina ili više, neka ti je procjena: za muškarca petnaest šekela, a za žensku deset šekela.
8 Коли ж той, хто робить обітницю, вбогий і не може дати по оцінці, то нехай поставлять його перед священиком, і священик оцінить його по його спромозі.	8 Ali ako je tko siromašan te ne može platiti svoju cijenu, neka ga dovedu pred svećenika i neka ga svećenik procijeni. Ali neka svećenik procijeni prema onome što zavjetovalac može dati.
9 А коли то скотина, з якої приносять у жертву Господеві, то все, що дається Господеві, вважатиметься за святе;	9 Ako zavjetovani prinos bude od životinja koje se mogu Jahvi prinositi, svaki takav prinos Jahvi bit će posvećena stvar.
10 її не можна ні перемінити, ні підмінити, ні кращої на гіршу, ні гіршої на кращу; коли ж хтось замінить скотину за скотину, то одна й друга стануть святими.	10 Neka se ne nadomješta niti zamjenjuje za što drugo – bilo dobro za loše, bilo loše za dobro. Ako li se napravi zamjena jednoga živinčeta za drugo, onda će i zavjetovano i ono koje ga je zamijenilo biti posvećena stvar.
11 Коли ж то буде якась скотина нечиста, що не приноситься Господеві в жертву, то нехай її поставлять перед священиком,	11 Bude li zavjetovani prinos od nečiste životinje koja se ne može Jahvi prinositi, neka se takvo živinče dovede k svećeniku
12 і священик оцінить її, чи добра, чи не добра; як її священик оцінить, так і буде.	12 pa neka ga on procijeni. Bilo skupo, bilo jeftino, kako svećenik procijeni, neka tako bude.
13 Якщо б він схотів викупити її, нехай додасть п’ятину до оціненої вартости.	13 Zaželi li ga tko otkupiti, neka doda njegovoj procjeni jednu petinu.
14 Коли хтось присвятить дім свій як святиню Господеві, нехай священик оцінить його, чи він варт багато, чи мало; і як його священик оцінить, так і мусить бути.	14 Ako tko posveti svoju kuću zavjetovavši je Jahvi, neka svećenik procijeni da li je dobra ili loša. Kako svećenik prosudi, neka tako ostane.
15 Коли ж той, хто присвячує, схоче викупити свій дім, то нехай додасть п’ятину поверх оцінки, й дім буде його.	15 Ako onaj koji je svoju kuću zavjetovao zaželi da je otkupi, neka dometne jednu petinu svoti na koju je procijenjena pa neka bude njegova.
16 Коли хтось присвятить Господеві якесь спадкове поле, то його Оцінка буде за мірою висіву його, п’ятдесят срібних шеклів за один омер ячменю.	16 Ako tko zavjetuje Jahvi dio zemljišta od svoga vlasništva, procijeni ga prema njegovu usjevu: za jedan homer ječmena sjemena pedeset šekela u srebru.
17 Коли від ювілейного року присвятить своє поле, то оцінка зостанеться цілою.	17 Zavjetuje li zemljište za jubilejske godine, neka ostane prema ovoj procjeni.
18 А коли по ювілейному році присвятить своє поле, то нехай священик полічить йому гроші за мірою років, що зостаються до наступного ювілейного року, і нехай буде відчислене від оцінки.	18 Ali ako zemljište zavjetuje poslije jubilejske godine, neka svećenik proračuna cijenu prema godinama što preostaju do jubilejske godine i prema tome smanji procjenu.
19 Якби ж той, хто присвятив, схотів викупити поле, нехай додасть п’ятину ціни, за яку його оцінено, й воно зостанеться за ним.	19 Ako onaj tko je zemljište zavjetovao zaželi da ga otkupi, neka doda jednu petinu svoti na koju je procijenjeno pa neka mu ostane.
20 Коли ж не викупить поля або продасть його іншому чоловікові, то потім не можна його вже більш викупляти.	20 Ako zemljište ne otkupi, nego ga proda drugome, ne može se više otkupiti.
21 І хоч поле стане звільнене в ювілейному році, однак воно буде присвячене Господеві як поле обітоване; воно перейде в посідання священика.	21 Kad zemljište bude oslobođeno u jubilejskoj godini, neka se posveti Jahvi kao zavjetovano zemljište i postane svećenikov posjed.
	22 Zavjetuje li tko Jahvi kupljeno zemljište koje nije dio njegove očevine,
23 то нехай священик полічить йому відповідно до ціни аж до ювілейного року, а він заплатить її у той же день, як священний дар Господеві.	23 neka mu svećenik proračuna razmjernu procjenu do jubilejske godine. I toga istog dana neka isplati iznos kao stvar posvećenu Jahvi.
24 В ювілейному році поле повернеться до того, в кого він купив його, й належатиме йому як спадкова власність.	24 U jubilejskoj godini zemljište se ima vratiti onome od koga je kupljeno – kome pripada zemljišno vlasništvo.
25 Кожна оцінка нехай буде шеклями святині; двадцять гер на один шекель.	25 Svaka procjena neka se vrši prema hramskom šekelu: dvadeset gera jedan šekel.
26 Щодо первородця від скотини, що вже як первородне належиться Господеві, то ніхто не може його присвятити, чи з великорослої воно скотини, чи з дрібної (чи це віл чи ягня), — воно належиться Господеві.	26 Ali neka nitko ne zavjetuje prvinu od stoke. Ta prvina ionako pripada Jahvi – Jahvina je, pa bila od sitnoga, bila od krupnoga blaga.
27 Коли ж скотина нечиста, нехай викупить її за оцінкою, додавши до неї п’ятину; як же не викупить, то нехай продасться за оцінкою.	27 Bude li od nečiste stoke, može se otkupiti prema procjeni, dometnuvši petinu cijene. Ako se ne otkupi, neka se prema procjeni proda.
28 З усього свого майна, що хтось його присвятить Господеві як обітоване, чи людину, чи скотину, чи власне спадкове поле, — нічого не можна продавати, ні викуплювати; все, що обітоване, пресвяте Господеві.	28 Ali ništa od ‘herema’, od onog što je Jahvi izručeno, bio to čovjek ili živinče ili njegovo baštinjeno zemljište, ništa što je tko Jahvi zavjetom posvetio, ne može se niti prodati niti otkupiti. Svaka zavjetom posvećena stvar najveća je Jahvina svetinja.
29 Ніхто обітований з-між людей не може бути викуплений: він має таким померти.	29 Nijedno ljudsko biće koje bude ‘heremom’ – prokletstvom – udareno ne smije se otkupljivati: mora se smaknuti.
30 Всяка десятина від землі, чи від засівів із поля, чи від плодів із дерева, буде Господеві, (вона) свята Господеві.	30 Svaka desetina sa zemljišta, bilo od poljskih usjeva bilo od plodova sa stabala, pripada Jahvi; to je Jahvi posvećeno.
31 А хто схоче викупити якусь частину з десятини, нехай додасть до неї п’ятину.	31 Ako bi tko htio otkupiti koji dio svoje desetine, mora tome dodati jednu petinu cijene.
32 Десятина з великорослої чи з дрібної скотини; десятина з усього, що проходить під ґирлиґою пастуха, буде свята Господеві.	32 Svaka desetina od krupnoga i sitnoga blaga, to jest svako deseto od svega što prolazi ispod pastirskog štapa, neka bude posvećeno Jahvi.
33 Не треба вибирати чи краще, чи гірше, й вимінювати його не можна; коли ж його перемінено, то й воно саме, й те, чим замінено його, стане святим Господеві; викупляти його не можна.»	33 Neka se ne gleda je li dobro ili loše; i neka se ne zamjenjuje. Ako se ipak zamijeni, neka je onda i jedno i drugo posvećeno i ne smije se otkupljivati.’«
34 Ось такі заповіді, що Господь заповідав Мойсеєві для синів Ізраїля на Синай-горі.	34 To su zapovijedi koje je Jahve izdao Mojsiju za Izraelce na Sinajskome brdu.