Левіт 22

Біблія	LXX
1 Господь сказав Мойсеєві:	1 και ελαλησεν κυριος προς μωυσην λεγων
2 «Скажи Аронові й синам його, щоб поважали святі речі, що їх сини Ізраїля посвячують мені, та щоб не сквернили імени святого мого: я — Господь.	2 ειπον ααρων και τοις υιοις αυτου και προσεχετωσαν απο των αγιων των υιων ισραηλ και ου βεβηλωσουσιν το ονομα το αγιον μου οσα αυτοι αγιαζουσιν μοι εγω κυριος
3 Тож скажи їм: Хто б то не був у ваших поколіннях, кожен із ваших нащадків, що з нечистотою на собі приступить до святих речей, посвячених від синів Ізраїля Господеві, той викоріниться з-перед мого обличчя: я — Господь.	3 ειπον αυτοις εις τας γενεας υμων πας ανθρωπος ος αν προσελθη απο παντος του σπερματος υμων προς τα αγια οσα αν αγιαζωσιν οι υιοι ισραηλ τω κυριω και η ακαθαρσια αυτου επ' αυτω εξολεθρευθησεται η ψυχη εκεινη απ' εμου εγω κυριος ο θεος υμων
4 Ніхто з Аронових нащадків, що буде прокажений або течивий, не їстиме святих приносів, поки не стане чистим; а й той, що доторкнеться когось, що занечистився від трупа, або такого, в кого стікає сім’я,	4 και ανθρωπος εκ του σπερματος ααρων του ιερεως και ουτος λεπρα η γονορρυης των αγιων ουκ εδεται εως αν καθαρισθη και ο απτομενος πασης ακαθαρσιας ψυχης η ανθρωπος ω αν εξελθη εξ αυτου κοιτη σπερματος
5 або такого, що доторкнеться повзуна чи людини, що можуть зробити його нечистим хоч якою б там нечистотою;	5 η οστις αν αψηται παντος ερπετου ακαθαρτου ο μιανει αυτον η επ' ανθρωπω εν ω μιανει αυτον κατα πασαν ακαθαρσιαν αυτου
6 хто цього доткнеться, буде нечистим до вечора, й не можна йому їсти святих речей, хібащо вимиється в воді.	6 ψυχη ητις αν αψηται αυτων ακαθαρτος εσται εως εσπερας ουκ εδεται απο των αγιων εαν μη λουσηται το σωμα αυτου υδατι
7 А зайде сонце, то стане чистим, і можна йому буде потім їсти святі речі, бо то харч його.	7 και δυη ο ηλιος και καθαρος εσται και τοτε φαγεται των αγιων οτι αρτος εστιν αυτου
8 Здохлятину й те, що розірве звір, не їстиме, щоб не осквернитись тим. Я — Господь.	8 θνησιμαιον και θηριαλωτον ου φαγεται μιανθηναι αυτον εν αυτοις εγω κυριος
9 Нехай виконують мої веління, щоб не взяти на себе гріха в цьому та щоб не вмерти, осквернюючи їх: я — Господь, що освятив їх.	9 και φυλαξονται τα φυλαγματα μου ινα μη λαβωσιν δι' αυτα αμαρτιαν και αποθανωσιν δι' αυτα εαν βεβηλωσωσιν αυτα εγω κυριος ο θεος ο αγιαζων αυτους
10 Хто неуправнений, не їстиме святого; комірник або наймит священика не їстиме святого.	10 και πας αλλογενης ου φαγεται αγια παροικος ιερεως η μισθωτος ου φαγεται αγια
11 Коли ж священик купить раба за свої гроші, той може їсти в нього, і ті, що народжуються в його домі, можуть їсти з його хліба.	11 εαν δε ιερευς κτησηται ψυχην εγκτητον αργυριου ουτος φαγεται εκ των αρτων αυτου και οι οικογενεις αυτου και ουτοι φαγονται των αρτων αυτου
12 Дочка священика, що вийде заміж за мирянина, не може вже більш їсти святих приношень.	12 και θυγατηρ ανθρωπου ιερεως εαν γενηται ανδρι αλλογενει αυτη των απαρχων των αγιων ου φαγεται
13 Коли ж би дочка священика повдовіла чи була відпущена чоловіком бездітна, і вернулась у домівку батька свого, батьківський хліб, як замолоду, можна їй їсти; зо сторонніх же ніхто не може його їсти.	13 και θυγατηρ ιερεως εαν γενηται χηρα η εκβεβλημενη σπερμα δε μη ην αυτη επαναστρεψει επι τον οικον τον πατρικον κατα την νεοτητα αυτης απο των αρτων του πατρος αυτης φαγεται και πας αλλογενης ου φαγεται απ' αυτων
14 Коли хтось ненароком з’їсть святе, нехай віддасть священикові, додавши п’ятину поверх того.	14 και ανθρωπος ος αν φαγη αγια κατα αγνοιαν και προσθησει το επιπεμπτον αυτου επ' αυτο και δωσει τω ιερει το αγιον
15 Нехай (священики) не осквернюють святих речей, що сини Ізраїля приносять Господеві,	15 και ου βεβηλωσουσιν τα αγια των υιων ισραηλ α αυτοι αφαιρουσιν τω κυριω
16 і не вводять їх у гріх, який треба б спокутувати, коли б їли ці святі приноси. Я бо Господь, що освячую їх.»	16 και επαξουσιν εφ' εαυτους ανομιαν πλημμελειας εν τω εσθιειν αυτους τα αγια αυτων οτι εγω κυριος ο αγιαζων αυτους
17 Каже Господь Мойсеєві:	17 και ελαλησεν κυριος προς μωυσην λεγων
18 «Промов до Арона й до синів його та до всіх синів Ізраїля, і скажи їм: Коли, хоч хто б він був з дому Ізраїля, чи з приходнів в Ізраїлі, схоче принести жертву, чи з якоїсь обітниці, чи з доброї волі, як то звичайно приносять Господеві всепалення,	18 λαλησον ααρων και τοις υιοις αυτου και παση συναγωγη ισραηλ και ερεις προς αυτους ανθρωπος ανθρωπος απο των υιων ισραηλ η των υιων των προσηλυτων των προσκειμενων προς αυτους εν ισραηλ ος αν προσενεγκη τα δωρα αυτου κατα πασαν ομολογιαν αυτων η κατα πασαν αιρεσιν αυτων οσα αν προσενεγκωσιν τω θεω εις ολοκαυτωμα
19 то щоб бути угодним, мусить принести самця, без вади, зо скотини, чи з овець, чи з кіз.	19 δεκτα υμιν αμωμα αρσενα εκ των βουκολιων και εκ των προβατων και εκ των αιγων
20 Нічого, що має якийсь ґандж, не приноситиме, бо не буде вам угодним Богові.	20 παντα οσα αν εχη μωμον εν αυτω ου προσαξουσιν κυριω διοτι ου δεκτον εσται υμιν
21 І коли хтось приносить мирну жертву Господеві, щоб виконати обітницю або як принос добровільний, зо скоту чи з овець, то, Щоб бути угодною, жертва мусить бути без ґанджу; ніяк не може бути на ній жадної вади.	21 και ανθρωπος ος αν προσενεγκη θυσιαν σωτηριου τω κυριω διαστειλας ευχην κατα αιρεσιν η εν ταις εορταις υμων εκ των βουκολιων η εκ των προβατων αμωμον εσται εις δεκτον πας μωμος ουκ εσται εν αυτω
22 Сліпого, чи скаліченого, чи уломного, чи болячкуватого, чи коростявого, чи запаршивілого, — таких не приноситимете Господеві і не подаватимете їх як вогняну жертву на жертовник.	22 τυφλον η συντετριμμενον η γλωσσοτμητον η μυρμηκιωντα η ψωραγριωντα η λιχηνας εχοντα ου προσαξουσιν ταυτα τω κυριω και εις καρπωσιν ου δωσετε απ' αυτων επι το θυσιαστηριον τω κυριω
23 Бика або вівцю, що буде нечумазне, з уломним носом і зо скороченим хвостом, можеш принести як добровільний дар; але як обітниця воно невгодне.	23 και μοσχον η προβατον ωτοτμητον η κολοβοκερκον σφαγια ποιησεις αυτα σεαυτω εις δε ευχην σου ου δεχθησεται
24 Тварини, в якої ядра роздавлені, або розтовчені, або вирвані, або вирізані, не приноситимете Господеві; таких приношень у вашім краю не робитимете,	24 θλαδιαν και εκτεθλιμμενον και εκτομιαν και απεσπασμενον ου προσαξεις αυτα τω κυριω και επι της γης υμων ου ποιησετε
25 ані з рук чужинців не прийматимете таких пожертв, щоб їх приносити вашому Богу як поживу, бо вони уломні, і з вадою не будуть для вас угодні.»	25 και εκ χειρος αλλογενους ου προσοισετε τα δωρα του θεου υμων απο παντων τουτων οτι φθαρματα εστιν εν αυτοις μωμος εν αυτοις ου δεχθησεται ταυτα υμιν
26 Сказав Господь Мойсеєві:	26 και ελαλησεν κυριος προς μωυσην λεγων
27 «Теля, чи ягня, чи козеня, як уродиться, нехай пробуде сім день при матері своїй; з восьмого ж дня і потім буде угодним на вогняну жертву Господеві.	27 μοσχον η προβατον η αιγα ως αν τεχθη και εσται επτα ημερας υπο την μητερα τη δε ημερα τη ογδοη και επεκεινα δεχθησεται εις δωρα καρπωμα κυριω
28 Чи то корову, чи вівцю не будете різати одного дня з її маленьким.	28 και μοσχον η προβατον αυτην και τα παιδια αυτης ου σφαξεις εν ημερα μια
29 Коли жертвуватимете подячну жертву Господеві, жертвуйте так, щоб була боговгод-на від вас.	29 εαν δε θυσης θυσιαν ευχην χαρμοσυνης κυριω εις δεκτον υμιν θυσετε αυτο
30 Того самого дня треба її з’їсти, не зоставляйте нічого до ранку. Я — Господь.	30 αυτη τη ημερα εκεινη βρωθησεται ουκ απολειψετε απο των κρεων εις το πρωι εγω ειμι κυριος
31 Пильнуйте мої заповіді й виконуйте їх; Я — Господь.	31 και φυλαξετε τας εντολας μου και ποιησετε αυτας
32 Ви не сквернитимете імени мого святого, щоб я святився серед синів Ізраїля. Я — Господь, що освячую вас,	32 και ου βεβηλωσετε το ονομα του αγιου και αγιασθησομαι εν μεσω των υιων ισραηλ εγω κυριος ο αγιαζων υμας
33 що вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути вам Богом. Я — Господь.	33 ο εξαγαγων υμας εκ γης αιγυπτου ωστε ειναι υμων θεος εγω κυριος