Мудрости 11

Біблія	BIBBIA CEI 2008
1 Ти вивела через святого пророка їхні діла на добре.	1 La sapienza favorì le loro imprese per mezzo di un santo profeta.
2 Вони пройшли через безлюдну пустиню і і в місцях неприступних намети розіп’яли.	2 Attraversarono un deserto inospitale, fissarono le tende in terreni impraticabili,
3 Стали проти ворогів і противників відбили.	3 resistettero agli avversari, respinsero i nemici.
4 У своїй спразі вони до тебе візвал | і з стрімкої скелі дана їм була ода, | і лік на згагу з каміння твердого.	4 Ebbero sete e ti invocarono e fu data loro acqua da una rupe scoscesa, rimedio alla sete da una dura roccia.
5 І те, чим вороги їхні були покарані, | вийшло їм надобре в їхній скруті.	5 Ciò che era servito a punire i loro nemici, per loro, nel bisogno, fu strumento di favori.
6 Замість постійних джерел ріки, | що, кари ради за наказ дітей убивати,	6 Invece dello sgorgare perenne di un fiume, reso torbido da putrido sangue
7 скаламутилась брудною кров’ю, | ти дав їм несподівано води подостатком,	7 in punizione di un decreto infanticida, contro ogni speranza tu desti loro acqua abbondante,
8 унаочнивши тогочасною спрагою, | як ти скарав противників.	8 mostrando attraverso la sete di allora come avevi punito i loro avversari.
9 Бо на власному досвіді, хоч і покарання їхнє було милосердне, | вони дізнались, як мучилися безбожні, засуджені суворо.	9 Difatti, messi alla prova, sebbene puniti con misericordia, compresero come gli empi, giudicati nella collera, erano stati tormentati;
10 Цих ти випробував як батько, що остерігає, | а тих карав як суворий цар, що засуджує.	10 perché tu provasti gli uni come un padre che corregge, mentre vagliasti gli altri come un re severo che condanna.
11 Чи близько, чи далеко — вони мучились однаково.	11 Lontani o vicini erano ugualmente tribolati,
12 Бо подвійний огорнув їх смуток, | і, зідхавши, вони споминали минуле:	12 perché li colse un duplice dolore e un sospiro per i ricordi del passato.
13 довідались бо, що їхніми карами | інші були ущасливлені, | тож вбачали вони в тому Господа.	13 Quando infatti seppero che dal loro castigo quelli erano beneficati, si accorsero della presenza del Signore;
14 Того ж, що його колись виставили на наругу й, викинувши, | відцурались, — при кінці подій подивляли, | зазнавши спраги не тієї, що праведні.	14 poiché colui che prima avevano esposto e poi deriso, al termine degli avvenimenti dovettero ammirarlo, dopo aver patito una sete ben diversa da quella dei giusti.
15 За їхні думки безглузді, ледачі, | якими зведені з пуття, вони гадюкам безрозумним | та тваринам мізерним честь віддавали, | зіслав ти на них як кару силу тварин нерозумних,	15 In cambio dei ragionamenti insensati della loro ingiustizia, in cui, errando, rendevano onori divini a rettili senza parola e a bestie spregevoli, tu inviasti contro di loro come punizione una moltitudine di animali irragionevoli,
16 щоб знали, що чим хто грішить, тим і карається.	16 perché capissero che con le cose con cui uno pecca, con quelle viene punito.
17 Твоїй бо руці всемогутній, | яка створила світ із безформної маси, | не було затяжко наслати на них | силу ведмедів або грізних левів,	17 Non era certo in difficoltà la tua mano onnipotente, che aveva creato il mondo da una materia senza forma, a mandare loro una moltitudine di orsi o leoni feroci
18 або звірів новостворених, прелютих, незнаних, | чи таких, що вогнем дишуть, | чи таких, що люто бухають смердючим димом, | чи ще таких, що з очей страшними іскрами сиплють.	18 o bestie molto feroci, prima sconosciute e create da poco, che esalano un alito infuocato o emettono un crepitìo di vapore o sprizzano terribili scintille dagli occhi,
19 Таких, що не тільки їхня шкідливість могла б погубити, | але й самий їхній страшний вигляд міг би вмертвити;	19 delle quali non solo l’assalto poteva sterminarli, ma lo stesso aspetto terrificante poteva annientarli.
20 ба й без них, від подуву одного, вони могли б упасти, | переслідувані твоєю справедливістю | і зметені подихом твоїм могутнім, | — але ти все впорядкував у міру, рахубу й вагу.	20 Anche senza queste potevano cadere con un soffio, perseguitati dalla giustizia e dispersi dal tuo soffio potente, ma tu hai disposto ogni cosa con misura, calcolo e peso.
21 Бо виявити велику твою силу ти завжди спроможен, | та й хто міг би встрятись потузі рамена твого?	21 Prevalere con la forza ti è sempre possibile; chi si opporrà alla potenza del tuo braccio?
22 Немов та порошина на вазі, ввесь світ перед тобою, | наче роси крапля, що вранці падає на землю.	22 Tutto il mondo, infatti, davanti a te è come polvere sulla bilancia, come una stilla di rugiada mattutina caduta sulla terra.
23 Ти милуєш усіх, бо ти все можеш, | і не зважаєш на гріхи людські, щоб дати їм можливість покаяння.	23 Hai compassione di tutti, perché tutto puoi, chiudi gli occhi sui peccati degli uomini, aspettando il loro pentimento.
24 Ти любиш усе, що існує, | і не бридишся нічим з того, що сотворив; | бо якби ти щось ненавидів, то й не витворив би.	24 Tu infatti ami tutte le cose che esistono e non provi disgusto per nessuna delle cose che hai creato; se avessi odiato qualcosa, non l’avresti neppure formata.
25 Як же щось могло б продовжувати існування, якби ти його не забажав був? | Або як би щось могло зберегтися, | коли б ти його (до існування) не покликав?	25 Come potrebbe sussistere una cosa, se tu non l’avessi voluta? Potrebbe conservarsi ciò che da te non fu chiamato all’esistenza?
26 Та ти щадиш усе, бо воно — твоє, Господи життєлюбний.	26 Tu sei indulgente con tutte le cose, perché sono tue, Signore, amante della vita.