Мудрости 10

Біблія	VULGATA
1 Це вона зберегла первозданного батька світу, | скоро він один був створений, | і визволила його з власного падіння	1 Hæc illum qui primus formatus est a Deo patre orbis terrarum, cum solus esset creatus, custodivit,
2 та дала йому силу над усім володіти.	2 et eduxit illum a delicto suo, et dedit illi virtutem continendi omnia.
3 Неправедний же, у своїм гніві відступивши від неї, | загинув від власних братовбивчих лютощів.	3 Ab hac ut recessit injustus in ira sua, per iram homicidii fraterni deperiit.
4 А коли через нього земля була залита, | то її знову врятувала мудрість, | провівши праведника на звичайному дереві.	4 Propter quem cum aqua deleret terram, sanavit iterum sapientia, per contemptibile lignum justum gubernans.
5 Коли народи змішались у лукавій змові, | вона теж розпізнала праведника й зберегла його бездоганним | перед Богом, зберегла твердим супроти ніжности до сина.	5 Hæc et in consensu nequitiæ, cum se nationes contulissent, scivit justum, et conservavit sine querela Deo, et in filii misericordia fortem custodivit.
6 Вона, коли безбожні гинули, врятувала праведника | — втікача від вогню, який упав на П’ятимістя.	6 Hæc justum a pereuntibus impiis liberavit fugientem, descendente igne in Pentapolim :
7 І на свідоцтво їхнього зіпсуття | диміє ще й тепер суха пустеля: | кущі приносять плоди, які не дозрівають, | і пам’ятником душі-невіри стоїть стовп соляний.	7 quibus in testimonium nequitiæ fumigabunda constat deserta terra, et incerto tempore fructus habentes arbores : et incredibilis animæ memoria stans figmentum salis.
8 Вони бо, ухилившись від мудрости, | не тільки собі пошкодили, не пізнавши блага, | але й полишили для живих пам’ятник безглуздя, | щоб не могло зостатись у тайні те, як вони згрішили,	8 Sapientiam enim prætereuntes, non tantum in hoc lapsi sunt ut ignorarent bona, sed et insipientiæ suæ reliquerunt hominibus memoriam, ut in his quæ peccaverunt nec latere potuissent.
9 мудрість же слуг своїх від клопотів урятувала.	9 Sapientia autem hos qui se observant a doloribus liberavit.
10 Вона праведника, що втікав від гніву брата, | вела простими стежками, | царство Боже йому вказала; | дала йому знання святих речей, | спомагала його у злиднях | і помножила трудів його дорібок.	10 Hæc profugum iræ fratris justum deduxit per vias rectas, et ostendit illi regnum Dei, et dedit illi scientiam sanctorum ; honestavit illum in laboribus, et complevit labores illius.
11 Проти скупих гнобителів була при ньому | і його збагатила.	11 In fraude circumvenientium illum affuit illi, et honestum fecit illum.
12 Вона зберегла його від ворогів, | захистила від тих, що на нього зазіхали; | в тяжкім бою нагородила його, | щоб знав, що благочестя сильніше над усе.	12 Custodivit illum ab inimicis, et a seductoribus tutavit illum : et certamen forte dedit illi ut vinceret, et sciret quoniam omnium potentior est sapientia.
13 Вона не покинула проданого праведника, | а від гріха його врятувала.	13 Hæc venditum justum non dereliquit, sed a peccatoribus liberavit eum ; descenditque cum illo in foveam,
14 Зійшла з ним у темницю | і не полишила його в кайданах, | аж поки йому не піднесла царське берло і владу над тими, що гнобили його; тих, що його винуватили, брехунами виявила, | для нього ж здобула невмирущу славу.	14 et in vinculis non dereliquit illum, donec afferret illi sceptrum regni, et potentiam adversus eos qui eum deprimebant : et mendaces ostendit qui maculaverunt illum, et dedit illi claritatem æternam.
15 Вона увільнила від гнобителів народу | люд святий, потомство бездоганне.	15 Hæc populum justum et semen sine querela liberavit a nationibus quæ illum deprimebant.
16 Увійшла в душу Господнього слуги | і протиставилася страшним царям чудами та знаками.	16 Intravit in animam servi Dei, et stetit contra reges horrendos in portentis et signis.
17 Святим віддала за їхні труди плату, | провадила їх дивним шляхом, | день була для них захистом, | а вночі зоряним світлом.	17 Et reddidit justis mercedem laborum suorum, et deduxit illos in via mirabili : et fuit illis in velamento diei, et in luce stellarum per noctem ;
18 Перевела їх через Червоне море | і провела через велику воду,	18 transtulit illos per mare Rubrum, et transvexit illos per aquam nimiam.
19 ворогів їхніх потопила, | їх же викинула з глибини безодні.	19 Inimicos autem illorum demersit in mare, et ab altitudine inferorum eduxit illos. Ideo justi tulerunt spolia impiorum,
20 Тому то праведні з безбожних здобич зібрали | і славили, Господи, твоє святе ім’я | й оспівували одноголосно твою оборонну руку.	20 et decantaverunt, Domine, nomen sanctum tuum, et victricem manum tuam laudaverunt pariter :
21 Бо мудрість німим уста відкрила | і язики немовлят учинила вимовними.	21 quoniam sapientia aperuit os mutorum, et linguas infantium fecit disertas.