Пісня Пісень 8

Біблія	NOVA VULGATA
1 Якби ж то ти був мені братом, що ссав груди матері моєї! Я, стрінувши тебе на вулиці, могла б тебе обняти і мене б не ганьблено.	1 Quis mihi det te fratrem meum, sugentem ubera matris meae, ut inveniam te foris et deosculer te, et iam me nemo despiciat?
2 Я повела б тебе, я привела б тебе у дім матері моєї; ти мене навчав би. Я б тебе напоїла вином пахучим, солодким суслом моїх гранатових яблук.	2 Apprehenderem te et ducerem in domum matris meae; ibi me doceres, et darem tibi poculum ex vino condito et mustum malorum granatorum meorum.
3 Ліва рука його під головою в мене, а права мене обнімає. Молодий:	3 Laeva eius sub capite meo, et dextera illius amplexatur me.
4 Я заклинаю вас, дочки єрусалимські, не будіть, не розбуджуйте моєї любої, покіль вона того не схоче. Хор:	4 Adiuro vos, filiae Ierusalem, ne suscitetis neque evigilare faciatis dilectam, donec ipsa velit.
5 Хто це, що сходить від пустині, на свого любого опершись? Молодий: Під яблунею я збудив тебе; там тебе зачала твоя мати, там зачала та, що тебе породила.	5 Quae est ista, quae ascendit de deserto innixa super dilectum suum? Sub arbore malo suscitavi te; ibi parturivit te mater tua, ibi parturivit te genetrix tua.
6 Поклади мене печаттю на твоїм серці, печаттю на твою руку; любов бо, як смерть сильна; ревнощі люті, немов пекло. Стріли її — вогненні стріли, правдиве полум’я Господнє.	6 Pone me ut signaculum super cor tuum, ut signaculum super brachium tuum, quia fortis est ut mors dilectio, dura sicut infernus aemulatio; lampades eius lampades ignis atque flammae divinae.
7 Водам великим любови не вгасити, ані рікам її не затопити. Якби хто за любов віддав скарби свого дому, зазнав би лиш погорди великої. Закінчення:	7 Aquae multae non potuerunt exstinguere caritatem, nec flumina obruent illam; si dederit homo omnem substantiam domus suae pro dilectione, quasi nihil despicient eum.
8 Є в нас сестричка невеличка, грудей вона не має. Що нам робити з нашою сестрою, як прийдуть старости до неї?	8 Soror nostra parva et ubera non habet; quid faciemus sorori nostrae in die, quando alloquenda est?
9 Як вона — мур, збудуймо на ньому башту срібну. Як вона — двері, ми зробимо для них кедрові стулки.	9 Si murus est, aedificemus super eum propugnacula argentea; si ostium est, compingamus illud tabulis cedrinis.
10 Я — мур, і мої груди мов ті башти, тоді в його очах я була мов та, що знайшла спокій.	10 Ego murus, et ubera mea sicut turris; ex quo facta sum coram eo quasi pacem reperiens.
11 Був у Соломона виноградник у Ваал-Гамоні. Він дав був сторожам той виноградник, і кожний мав принести за плоди з нього по тисячі срібних.	11 Vinea fuit Salomoni in Baalhamon. Tradidit eam custodibus; vir affert pro fructu eius mille argenteos.
12 Мій виноградник, що мені належить, перед очима в мене. Та тисяча для тебе, Соломоне, а двісті — сторожам його плоду.	12 Vinea mea coram me est; mille tibi, Salomon, et ducenti his, qui custodiunt fructus eius.
13 О ти, що в садах живеш! Товариші уважно слухають твій голос. Дай же мені його почути!	13 Quae habitas in hortis, amici auscultant, fac me audire vocem tuam.
14 Втікай, мій любий! Будь, як олениця або оленятко на горах бальзамових.	14 Fuge, dilecte mi, et assimilare capreae hinnuloque cervorum super montes aromatum.