Йова 39

Біблія	LXX
1 «Чи знаєш час, коли гірські кози котяться? | Чи спостеріг пологи ланей?	1 ει εγνως καιρον τοκετου τραγελαφων πετρας εφυλαξας δε ωδινας ελαφων
2 Можеш порахувати місяці, за яких вони вагітні ходять? | Чи знаєш час, коли вони родять?	2 ηριθμησας δε αυτων μηνας πληρεις τοκετου ωδινας δε αυτων ελυσας
3 Вони злягають, приводять своїх діток | і пускають плід свій.	3 εξεθρεψας δε αυτων τα παιδια εξω φοβου ωδινας αυτων εξαποστελεις
4 Діти їхні кріпнуть, ростуть у пустині, | відходять і не повертаються вже більше.	4 απορρηξουσιν τα τεκνα αυτων πληθυνθησονται εν γενηματι εξελευσονται και ου μη ανακαμψουσιν αυτοις
5 Хто пустив дикого осла на волю? | Хто розв’язав пута онагра,	5 τις δε εστιν ο αφεις ονον αγριον ελευθερον δεσμους δε αυτου τις ελυσεν
6 якому я призначив степ на житло, | солонці на перебування?	6 εθεμην δε την διαιταν αυτου ερημον και τα σκηνωματα αυτου αλμυριδα
7 Він кпить з гармидеру у місті, | крик погонича не чує.	7 καταγελων πολυοχλιας πολεως μεμψιν δε φορολογου ουκ ακουων
8 Він нишпорить по горах, на своєму пасовиську, | вишукуючи всяку зелень.	8 κατασκεψεται ορη νομην αυτου και οπισω παντος χλωρου ζητει
9 Чи схоче служити тобі буйвол? | Чи заночує він при яслах у тебе?	9 βουλησεται δε σοι μονοκερως δουλευσαι η κοιμηθηναι επι φατνης σου
10 Чи ти прив’яжеш йому до шиї посторонок? | Чи боронуватиме він за тобою ниву?	10 δησεις δε εν ιμασι ζυγον αυτου η ελκυσει σου αυλακας εν πεδιω
11 Чи покладешся на нього, тим що велика в нього сила, | і лишиш на нього твою працю?	11 πεποιθας δε επ' αυτω οτι πολλη η ισχυς αυτου επαφησεις δε αυτω τα εργα σου
12 Чи будеш певний, що він назад прийде | і завезе зерно на тік твій?	12 πιστευσεις δε οτι αποδωσει σοι τον σπορον εισοισει δε σου τον αλωνα
13 Крило у струся красне, | пір’я й пух у нього гарні?	13 πτερυξ τερπομενων νεελασα εαν συλλαβη ασιδα και νεσσα
14 Коли кладе на землі свої яйця | і на піску їх вигріває,	14 οτι αφησει εις γην τα ωα αυτης και επι χουν θαλψει
15 він забуває, що нога їх може роздушити, | що дикий звір їх може розтоптати.	15 και επελαθετο οτι πους σκορπιει και θηρια αγρου καταπατησει
16 До власних дітей він жорстокий, | мов би вони не його були; | йому байдуже, що праця його марна.	16 απεσκληρυνεν τα τεκνα αυτης ωστε μη εαυτη εις κενον εκοπιασεν ανευ φοβου
17 Бо Бог позбавив його глузду, | не наділив його розумом.	17 οτι κατεσιωπησεν αυτη ο θεος σοφιαν και ουκ εμερισεν αυτη εν τη συνεσει
18 Але скоро здійметься, махнувши крильми, | з коня й комонного сміється!	18 κατα καιρον εν υψει υψωσει καταγελασεται ιππου και του επιβατου αυτου
19 Хіба то ти даєш коневі силу? | Вдягаєш гривою його шию?	19 η συ περιεθηκας ιππω δυναμιν ενεδυσας δε τραχηλω αυτου φοβον
20 Силуєш його, неначе сарану, стрибати? | Його величне іржання жах наводить.	20 περιεθηκας δε αυτω πανοπλιαν δοξαν δε στηθεων αυτου τολμη
21 Він риє копитами землю й силою радіє, | кидається назустріч зброї.	21 ανορυσσων εν πεδιω γαυρια εκπορευεται δε εις πεδιον εν ισχυι
22 Він зо страху сміється, нічого не боїться, | перед мечем не відступає.	22 συναντων βελει καταγελα και ου μη αποστραφη απο σιδηρου
23 Над ним гуркоче сагайдак, | вогненний спис і ратище.	23 επ' αυτω γαυρια τοξον και μαχαιρα
24 В тріпотливому запалі він мов глитає землю, | не може встоятись коли сурма засурмить.	24 και οργη αφανιει την γην και ου μη πιστευση εως αν σημανη σαλπιγξ
25 Щоразу, як засурмить, він іга-га! — каже, | здалека чує битву, | грімкий голос старшин і військовії кличі.	25 σαλπιγγος δε σημαινουσης λεγει ευγε πορρωθεν δε οσφραινεται πολεμου συν αλματι και κραυγη
26 Чи то твоєю мудрістю літає сокіл, | на південь простягає крила?	26 εκ δε της σης επιστημης εστηκεν ιεραξ αναπετασας τας πτερυγας ακινητος καθορων τα προς νοτον
27 Чи на твій наказ орел летить угору, | гніздо собі на висоті звиває?	27 επι δε σω προσταγματι υψουται αετος γυψ δε επι νοσσιας αυτου καθεσθεις αυλιζεται
28 Живе на скелі і ночує, | на верхах зубчастих та на твердинях.	28 επ' εξοχη πετρας και αποκρυφω
29 Звідти чигає він на здобич, | очі його бачать далеко.	29 εκεισε ων ζητει τα σιτα πορρωθεν οι οφθαλμοι αυτου σκοπευουσιν
30 Його орлята кров смокчуть: | де труп — і він там!»	30 νεοσσοι δε αυτου φυρονται εν αιματι ου δ' αν ωσι τεθνεωτες παραχρημα ευρισκονται