Йова 32

Біблія	KÁLDI-NEOVULGÁTA
1 Як ті три мужі перестали відповідати Іовові, тому що він уважав себе праведним у своїх очах,	1 Ama három férfi pedig felhagyott azzal, hogy Jóbnak válaszoljon, mivel igaznak tartotta magát.
2 тоді запалав гнівом Елігу, син Барахела з Бузу, з родини Рама. А запалав він гнівом на Іова за те, що Іов виправдовував себе радше, ніж Бога.	2 Ekkor haragra gyúlt és fölbosszankodott a búzi Eliú, Barákel fia, Rám nemzetségéből; azért gerjedt haragra Jób ellen, mert magát Istennel szemben igaznak hirdette.
3 На трьох же його друзів запалав він гнівом за те, що вони не знайшли ніякої більш відповіді, а все ж засудили Іова.	3 De a barátai ellen is haragra lobbant, mivel nem találtak okos feleletet és Jóbot csak kárhoztatták.
4 Отже, Елігу ждав був, поки вони говорили з Іовом, бо вони були старші від нього віком.	4 Eliú azonban várakozott, ameddig Jóbbal beszéltek, mivel azok, akik a szót vitték, öregebbek voltak.
5 Як же Елігу побачив, що в устах трьох мужів не було більш ніякої відповіді, запалав гнівом,	5 De amikor látta, hogy a három férfi már kifogyott a válaszból, nagy haragra lobbant.
6 От і озвався Елігу, син Барахела з Бузу, й мовив: «Я молодий віком, а ви старі вже, | тому я наляканий, боявся | висловити вам мою думку.	6 Megszólalt tehát a búzi Eliú, Barákel fia, és ezt mondta: »Ifjabb vagyok korra, ti pedig öregebbek, ezért lehajtottam fejemet, és nem mertem közölni veletek nézetemet.
7 Я собі думав: Хай дні говорять, | і літа многі хай покажуть мудрість!	7 Gondoltam: Hadd szóljon az öregkor, és hirdesse a bölcsességet az évek sokasága.
8 То Божий дух у людині, | Всесильного надхнення їх урозумляє.	8 De úgy látom, az emberben a szellem s a Mindenható lehelete az, ami okossá tesz.
9 Не ті, що мають багато літ, уже й мудрі, | і не старі вже й розуміють правду.	9 Nem azok a bölcsek, akiknek hosszú az életük, és nem a vének tudják, mi az igazság.
10 Тому й кажу: Мене послухай! | Оповіщу і я, що знаю!	10 Azért mondom: Hallgassatok rám, hadd mutassam meg én is bölcsességemet!
11 Ось я чекав слів ваших, | вслуховувавсь у ваші міркування. | Тоді, як ви шукали слів,	11 Megvártam tehát szavaitokat, és lestem bölcsességteket; mialatt a beszédeket megvitattátok,
12 я пильно уважав на вас, | і ось ніхто Іовові не перечить, | ніхто з вас не відповідає на його промови.	12 odafigyeltem, mert azt hittem, hogy mondotok valamit, de úgy látom, nem akadt, aki Jóbot megcáfolja, aki megfelelne közületek szavaira.
13 Тож не кажіть: Ми знайшли мудрість; | Бог нас навчає, не людина!	13 Ne mondjátok: ‘Mi megtaláltuk a bölcsességet: Isten terítette le őt, nem ember!’
14 Тому я не так сперечатися буду, | я відповім йому не вашими словами.	14 Semmit sem szólt ő ellenem, én sem válaszolok neki a ti szavaitokkal.
15 Збентежені, не відповідали більше, | слів їм забракло.	15 Visszariadtak, nem felelnek többé, kifogytak a szavakból.
16 І я чекав; але що не говорять, | що стоять і не відповідають більше, —	16 Mivel tehát vártam és nem szóltak, megálltak és nem feleltek többé,
17 то відповім і я по змозі, | оповіщу і я, що знаю.	17 én is elmondom részemet, én is feltárom tudományomat!
18 Повний бо слів я, | мене спонукує дух усередині.	18 Mert tele vagyok beszéddel, és unszol a szellem testemben;
19 Нутро моє, немов вино без стоку, | що нові міхи розриває.	19 A bensőm, íme! Olyan, mint a must, amely nem jut levegőhöz, s az új tömlőt is szétveti.
20 Я виговорюсь, легше мені стане; | розтулю мого рота й відкажу.	20 Beszélek, hogy levegőhöz jussak, kinyitom ajkamat, hogy válaszoljak.
21 Я не зважатиму ні на чию особу, | лестити не буду нікому;	21 Nem fogom pártját senkinek sem, s egy embernek sem akarok én hízelegni,
22 лестити бо й не вмію: | інакше бо умить мене вбив би Творець мій.»	22 mert nem értek a hízelgéshez, hisz egyhamar elszólítana engem a Teremtőm!