ІІ Хронік 20

Біблія	JERUSALEM
1 Після цього моавитяни, аммонії, а з ними дехто з маоніїв пішли війною на Йосафата.	1 Après cela les Moabites et les Ammonites, accompagnés de Méûnites, s'en vinrent combattreJosaphat.
2 Прийшли деякі й звідомили про це Йосафата: «Велика сила йде на тебе з-за моря, з Едому, і ось вони в Хацецон-Тамарі, тобто в Енгеді.»	2 On vint en informer Josaphat en ces termes: "Une foule immense s'avance contre toi d'au-delà de la mer, d'Edom; la voici à Haçaçôn-Tamar, c'est-à-dire En-Gaddi."
3 Йосафат злякався й вирішив шукати Господа, тож і оповістив піст по всій Юдеї.	3 Josaphat prit peur et se tourna vers Yahvé. Il s'adressa à lui et proclama un jeûne pour toutJuda.
4 І зібрались юдеї просити допомоги в Господа; з усіх юдейських міст прийшли також просити допомоги в Господа.	4 Les Judéens se rassemblèrent pour chercher secours auprès de Yahvé; ce sont même toutesles cités judéennes qui vinrent chercher secours auprès de Yahvé.
5 Став Йосафат перед юдейською та єрусалимською громадою в Господньому домі, перед новим двором,	5 Lors de cette Assemblée des Judéens et des Hiérosolymites dans le Temple de Yahvé,Josaphat se tint debout devant le nouveau parvis
6 і промовив: «Господи, Боже батьків наших! Чи ж не ти Бог на небі і чи не ти пануєш над усіма царствами народів? У твоїй руці така сила й потуга, що ніхто не встоїться проти тебе!	6 et s'écria: "Yahvé, Dieu de nos pères, n'est-ce pas toi le Dieu qui est dans les cieux? N'est-cepas toi qui domines sur tous les royaumes des nations? Dans ta main sont la force et la puissance, et nul ne peuttenir contre toi.
7 Чи ж не ти, Боже наш, прогнав мешканців цієї землі перед твоїм народом Ізраїлем і віддав її потомству Авраама, твого вірного, навіки?	7 N'est-ce pas toi qui es notre Dieu, toi qui, devant Israël ton peuple, as dépossédé les habitantsde ce pays? Ne l'as-tu pas donné à la race d'Abraham que tu aimeras éternellement?
8 І вони оселились у ній і збудували в ній святиню імені твоєму, кажучи:	8 Ils s'y sont établis et y ont construit un sanctuaire à ton Nom en disant:
9 Як прийде на нас нещастя, меч-месник або пошесть, або голод, то ми станемо перед цим домом і перед твоїм обличчям, бо твоє ім’я в цьому домі, і візвемо до тебе в нашому горі, і ти почуєш нас і врятуєш.	9 Si le malheur s'abat sur nous, guerre, punition, peste, ou famine, nous nous tiendrons devantce Temple et devant toi, car ton Nom est dans ce Temple. Du fond de notre détresse nous crierons vers toi, tunous entendras et tu nous sauveras.
10 Ось і тепер аммонії, моавитяни й ті, що з Сеїр-гори, через край яких ти не дозволив перейти ізраїльтянам, як вони вийшли з Єгипетської землі, вони бо обминули їх і не вигубили їх, —	10 Vois à cette heure les Ammonites, Moab et les montagnards de Séïr; tu n'as pas laissé Israëlles envahir lorsqu'il venait du pays d'Egypte, il s'est au contraire écarté d'eux sans les détruire;
11 ось вони платять нам тим, що прийшли вигнати нас із твоєї спадщини, що ти дав нам у посілість.	11 Or voici qu'ils nous récompensent en venant nous chasser des possessions que tu nous asléguées.
12 Боже наш! Суди їх, бо в нас нема сили проти цієї великої навали, що прийшла на нас ми не відаємо, що робити: тільки до тебе наші очі!»	12 O notre Dieu, n'en feras-tu pas justice, car nous sommes sans force devant cette fouleimmense qui nous attaque. Nous, nous ne savons que faire, aussi est-ce sur toi que se portent nos regards."
13 Всі юдеї стояли тоді перед Господом: і малі діти їх ні, і жінки їхні, і сини їхні.	13 Tous les Judéens se tenaient debout en présence de Yahvé, et même leurs familles, leursfemmes et leurs fils.
14 Тоді дух Господній зійшов на Ахазієла, сина Захарії, сина Бенаї, сина Єїела, сина Маттанії, левіта з синів Асафа, — посеред громади,	14 Au milieu de l'Assemblée, l'Esprit de Yahvé fut sur Yahaziel, fils de Zekaryahu, fils deBenaya, fils de Yeïel, fils de Mattanya le lévite, l'un des fils d'Asaph.
15 і він промовив: «Вважайте, всі юдеї й мешканці Єрусалиму, та й ти, царю Йосафате! Так говорить Господь до вас: Не бійтесь і не лякайтесь цієї великої навали, бо не ваша це війна, а Божа.	15 Il s'écria: "Prêtez l'oreille, vous tous Judéens et habitants de Jérusalem, et toi, roi Josaphat!Ainsi vous parle Yahvé: Ne craignez pas, ne vous effrayez pas devant cette foule immense; ce combat n'est pasle vôtre mais celui de Dieu.
16 Завтра ви виступите проти них; он вони виходять на горб Ціц, ви знайдете їх край долини, проти Єруел-пустині.	16 Descendez demain contre eux: voici qu'ils empruntent la montée de Ciç et vous lesrencontrerez à l'extrémité de la vallée, près du désert de Yeruel.
17 Не ви будете битися цим разом; станьте твердо, стійте й побачите, що перемога Господня буде з вами. Юдо та Єрусалиме! Не бійтесь і не лякайтесь! Завтра виступите їм назустріч, і Господь буде з вами.»	17 Vous n'aurez pas à y combattre. Tenez-vous là, prenez position, vous verrez le salut queYahvé vous réserve. Juda et Jérusalem, ne craignez pas, ne vous effrayez pas, partez demain à leur rencontre etYahvé sera avec vous."
18 І припав Йосафат обличчям до землі, і всі юдеї та єрусалимські мешканці впали перед Господом, щоб поклонитись йому.	18 Josaphat s'inclina, la face contre terre, tous les Judéens et les habitants de Jérusalem seprosternèrent devant Yahvé pour l'adorer.
19 Левіти з потомків Кегата та з потомків Кораха встали славити Господа, Бога Ізраїля, вельми грімким голосом.	19 Les lévites -- des Qehatites et des Coréites -- se mirent alors à louer Yahvé, Dieu d'Israël, àpleine voix.
20 На другий день підвелись вони рано-вранці й виступили до Текоа-пустині. Як вони рушили, став Йосафат і сказав: «Слухайте мене, юдеї та мешканці Єрусалиму! Майте віру в Господа, Бога вашого, й будете безпечні; майте віру в його пророків, і пощастить вам»	20 De grand matin, ils se levèrent et partirent pour le désert de Teqoa. A leur départ, Josaphat,debout, s'écria: "Ecoutez-moi, Judéens et habitants de Jérusalem! Croyez en Yahvé votre Dieu et vous vousmaintiendrez, croyez en ses prophètes et vous réussirez."
21 Порадившися з народом, він поставив співців Господніх, щоб вони, у святих шатах, славили Господа, йдучи перед озброєними й промовляючи: Хваліте Господа, бо вічна його милость!	21 Puis, après avoir tenu conseil avec le peuple, il plaça au départ, devant les guerriers, leschantres de Yahvé qui le louaient, vêtus d'ornements sacrés, en disant: "Louez Yahvé, car éternel est son amour."
22 Та саме як вони почали веселитись і славити, Господь наслав засідку на аммоніїв, моавитян та верховинців із Сеїру, що були виступили проти Юди, й вони були побиті,	22 Au moment où ils entonnaient l'exaltation et la louange, Yahvé tendit une embuscade contreles Ammonites, Moab et les montagnards de Séïr qui attaquaient Juda, et qui se virent alors battus.
23 бо аммонії та моавитяни піднялись проти верховинців із Сеїру, щоб вигубити та винищити їх, а коли скінчили з ними, повстали одні проти одного та й вигубили себе.	23 Les Ammonites et les Moabites se dressèrent contre les habitants de la montagne de Séïrpour les vouer à l'anathème et les anéantir, mais en exterminant les habitants de Séïr ils ne s'entraidaient quepour leur propre perte.
24 А коли юдеї прийшли на вершину в напрямі пустині й глянули на ту навалу, — аж ось на землі лежать самі трупи; ніхто не врятувався.	24 Les Judéens atteignaient le point d'où l'on a vue sur le désert et allaient faire face à la foule,quand il n'y avait déjà plus que cadavres à terre et aucun rescapé.
25 Тоді Йосафат із своїм народом пішов забирати здобич. Вони знайшли силу скота, майна, одежу й дорогі речі, й понабирали собі стільки, що не могли нести. Три дні розбирали вони добич, так багато її було!	25 Josaphat vint avec son armée razzier du butin; l'on y trouva en abondance du bétail, desbiens, des vêtements et des objets précieux; ils en ramassèrent plus qu'ils n'en pouvaient porter et ils passèrenttrois jours à razzier ce butin tant il était abondant.
26 А четвертого дня зібралися в Долині Благословення, бо там благословили Господа, тому й звуть те місце Долиною Благословення по цей день.	26 Le quatrième jour, ils se rassemblèrent dans la vallée de Beraka; ils y bénirent en effetYahvé, d'où le nom de vallée de Beraka donné à ce lieu jusqu'à nos jours.
27 Нарешті, всі юдейськ: та єрусалимські люди з Йосафатом на чолі пустились у дорогу назад, щоб вертатися в Єрусалим, раді, бо Господь обрадував їх, урятувавши їх від ворогів.	27 Puis tous les hommes de Juda et de Jérusalem revinrent tout joyeux à Jérusalem, avecJosaphat à leur tête, car Yahvé les avait réjouis aux dépens de leurs ennemis.
28 Вони прибули в Єрусалим, до дому Господнього, з гарфами, цитрами та сурмами.	28 Ils entrèrent à Jérusalem, dans le Temple de Yahvé, au son des lyres, des cithares et destrompettes,
29 Страх Божий був тоді по всіх царствах сусідніх країв, як почули, що Господь воював проти ворогів Ізраїля.	29 et la terreur de Dieu s'abattit sur tous les royaumes des pays quand ils apprirent que Yahvéavait combattu les ennemis d'Israël.
30 Отак царство Йосафата зазнало миру, і його Бог дав йому спокій звідусіль.	30 Le règne de Josaphat fut calme et Dieu lui donna la tranquillité sur toutes ses frontières.
31 Так ото Йосафат царював над Юдою. 35 років було йому, як він став царем, і 25 років царював він у Єрусалимі. Мати його, дочка Шілхі, звалась Азува.	31 Josaphat régna sur Juda; il avait 35 ans à son avènement et il régna 25 ans à Jérusalem; samère s'appelait Azuba, fille de Shilhi.
32 Він ходив дорогою батька свого Аси, не відхилявсь від неї й чинив, що було довподоби Господеві.	32 Il suivit la conduite de son père Asa sans dévier, faisant ce qui est juste au regard de Yahvé.
33 Однак, узвишшя не були усунені, й народ ще не спрямував свого серця до Бога батьків своїх.	33 Cependant les hauts lieux ne disparurent pas et le peuple continua à ne pas fixer son coeurdans le Dieu de ses pères.
34 Решта дій Йосафата, від Перших до останніх, записана в споминах Єгу, сина Ханані, увійшла в Книгу ізраїльських царів.	34 Le reste de l'histoire de Josaphat, du début à la fin, se trouve écrit dans les Actes de Jéhu,fils de Hanani, qui ont été portés sur le livre des Rois d'Israël.
35 Але потім Йосафат, юдейський цар, уклав союз з Ахазією, ізраїльським царем, що поводився нечестиво.	35 Après quoi, Josaphat, roi de Juda, se lia à Ochozias, roi d'Israël. C'est celui-ci qui le poussaà mal faire.
36 Йосафат уклав з ним союз, щоб будувати кораблі й посилати їх у Таршіш; вони їх будували в Еціон-Гевері.	36 Il s'associa avec lui pour construire des navires à destination de Tarsis; c'est à Eçyôn-Géberqu'ils les construisirent.
37 Однак, Еліезер, син Дадавагу з Мареші, вирік на Йосафата таке пророцтво: «За те, що ти уклав союз з Ахазією, Господь знищить твоє діло.» Отож, кораблі розбились і не могли плисти в Таршіш.	37 Eliézer, fils de Dodavahu de Maresha, prophétisa alors contre Josaphat: "Parce que tu t'esassocié à Ochozias, dit-il, Yahvé a fait une brèche dans tes oeuvres." Les navires se brisèrent et ne furent pas enmesure de partir pour Tarsis.