І Хронік 3

Біблія	BIBBIA RICCIOTTI
1 Війна між домом Давида й між домом Саула тяглася довго, та Давид дедалі більше закріплювався, а дім Саула дедалі слабшав.	1 - Davide ebbe questi figli, che gli nacquero in Ebron: il primogenito Amnon da Achinoam di Jezrael, il secondo Daniel nato da Abigail di Carmelo,
2 І народилися Давидові сини в Хевроні: перворідень його був Амнон від Ахіноами з Єзреелу,	2 il terzo Absalom figlio di Maaca figlia di Tolmai, re di Gessur, il quarto Adonia figlio di Aggit,
3 другий Кілеав від Авігайли, вдови по Навалі з Кармелю, третій Авесалом, син Маахи, дочки Талмая, царя Гешуру,	3 il quinto Safatia da Abital, il sesto Jetraam da Egla sua moglie.
4 четвертий Адонія, син Хаггіти, п’ятий Шефатія, син Авітали,	4 Questi sei dunque gli nacquero in Ebron, dove regnò sette anni e sei mesi, mentre in Gerusalemme regnò trentatrè anni.
5 шостий Їтреам від Егли, жінки Давидової. Ці народились у Давида в Хевроні.	5 In Gerusalemme gli nacquero i seguenti figli: Simmaa, Sobab, Natan e Salomone, tutti quattro generati da Betsabea figlia di Ammiel;
6 Тим часом як тяглась війна між домом Саула й домом Давида, Авнер вбився у силу в домі Саула.	6 poi Jebaar, Elisama,
7 Була ж у Саула наложниця на ім’я Ріцпа, дочка Айї. Ішбаал, син Саула, сказав Авнерові: «Чому ти ввійшов до наложниці мого батька?»	7 Elifalet, Noge, Nefeg, Jafia;
8 Розсердивсь Авнер на слова Ішбаала вельми й мовив: «Хіба я песиголовець? Понині постійно чиню я добро домові Саула, батька твого, його братам та його приятелям, і не допустив, щоб ти потрапив у руки Давида, а ти тепер ще мені докоряєш за жінку!	8 e poi Elisama, Eliada ed Elifelet, in tutto nove.
9 Хай Бог Авнерові відплатить та ще й причинить, коли я не зроблю Давидові того, в чому Господь йому поклявся:	9 Tutti costoro furono figli di Davide, senza contare i figli delle concubine. Ebbero come sorella Tamar.
10 заберу від дому Саула царство й поставлю престол Давида над Ізраїлем і над Юдою від Дану аж до Версавії.»	10 Il figlio di Salomone fu Roboam, il cui figlio Abia generò Asa, da costui nacque Josafat,
11 І не зваживсь Ішбаал відповісти Авнерові ні слова, бо він боявся його.	11 padre di Joram, il qual Joram generò Ocozia, dal quale nacque Joas
12 Послав Авнер послів до Давида сказати йому: кому, мовляв, належить край? А далі: «Уклади союз зо мною, й моя рука буде з тобою, щоб привернути до тебе всього Ізраїля.»	12 e il cui figlio Amasia generò Azaria. Azaria ebbe come figlio Joatan,
13 Той відповів: «Добре! Укладу союз із тобою, тільки одного вимагаю я від тебе: ти не побачиш мого обличчя, якщо не приведеш Міхаль, дочку Саула, коли прибудеш побачитися зо мною.»	13 che generò Acaz, padre di Ezechia, da cui nacque Manasse.
14 Давид послав послів до Ішбаала, сина Саула, сказати: «Віддай мені мою жінку Міхаль, що я здобув собі за сотню філістимлянських передніх шкірок.»	14 Manasse generò Amon, padre di Josia
15 Тоді Ішбаал послав, щоб її взяти в її чоловіка Палтієла, сина Лаїша.	15 e i figli di Josia furono: Joanan primogenito, il secondo Joachim, il terzo Sedecia, il quarto Sellum.
16 Чоловік її проводжав її, плачучи в дорозі аж до Бахуріму. Тоді Авнер сказав до нього: «Іди, повертайсь!» І той повернувсь.	16 Da Joachim nacquero Jeconia e Sedecia.
17 Авнер увійшов у переговори зо старшими Ізраїля й промовив: «Давно вже ви бажали собі Давида царем над собою.	17 I figli di Jeconia furono: Asir, Salatiel,
18 Беріться, отже, тепер до діла, бо Господь так сказав був про Давида: Рукою слуги мого Давида я визволю народ мій Ізраїля з рук філістимлян та всіх ворогів його.»	18 Melchiram, Fadaia, Senneser, Jecemia, Sama, Nadabia.
19 Говорив Авнер також і з Веніямином, а потім пішов у Хеврон переказати Давидові про все, що ухвалив Ізраїль і ввесь дім Веніямина.	19 Da Fadaia nacquero: Zorobabele e Semei. Zorobabele generò Mosolla, Anania, e Salomit loro sorella,
20 Як же Авнер у товаристві двадцятьох мужів прибув до Давида в Хеврон, Давид справив Авнерові і мужам, що були з ним, бенкет.	20 Asaban, Ool, Barachia, Asadia e Josabeset, cinque in tutto.
21 І каже Авнер до Давида: «Ось я готовий піти й зібрати всього Ізраїля до мого володаря царя: вони укладуть союз із тобою, й ти царюватимеш над усім, як лиш твоя душа захоче.» І відпустив Давид Авнера й він пішов у мирі.	21 Il figlio di Anania fu Faltias padre di Jeseia, di cui fu figliuolo Rafaia. Costui ebbe un figlio di nome Arnan, da cui nacque Obdia, di cui fu figlio Sechenia.
22 Аж ось прийшли слуги Давида з Йоавом із якогось походу й принесли велику здобич. Авнера ж не було вже в Давида в Хевроні, бо Давид відпустив його, й той пішов собі був у мирі.	22 Semeia, figlio di Sechenia, ebbe quali figli Attus, Jegaal, Baria, Naaria, Safat, sei di numero.
23 Коли повернувся Йоав із військом, що було при ньому, Йоавові сказали: «Авнер, син Нера, був у царя, та цей відпустив його, й він пішов у мирі.»	23 I figli di Naaria: Elioenai, Ezechia e Ezricam, tre in tutto.
24 Тоді Йоав увійшов до царя й каже: «Що ти вчинив? Авнер прийшов до тебе, чому ж ти його відпустив і він пішов?	24 Figli di Elioenai: Oduia, Eliasub, Feleia, Accub, Joanan, Dalaia e Anani, sette in tutto.
25 Чи ти ж не знаєш Авнера, сина Нера? Таж він прийшов був, щоб тебе обманути, щоб спізнати твої виходи й входи і довідатись про все, що дієш!»
26 І коли Йоав вийшов від Давида, послано гінців за Авнером, і завернули його від Сіра-криниці, а Давид не знав про це.
27 Як же повернувсь Авнер у Хеврон, Йоав відвів його набік від воріт, наче б із ним поговорити тайно, й тут ударив його в живіт, і він умер за кров Азаела, брата Йоава.
28 Довідався про це Давид пізніше й мовив: «Невинен я і моє царство перед Господом повіки за кров Авнера, сина Нера.
29 Нехай вона впаде на голову Йоава й на всю родину його батька! Нехай у домі Йоана не переводяться ніколи такі, що недугують на течиво чи на проказу, ті, що лиш до веретена здатні, що падають від меча або сидять без хліба!»
30 Йоав і його брат Авішай стратили Авнера за те, що він убив їхнього брата Азаела в бою під Гівеоном.
31 І повелів Давид Йоавові й усім людям, що були при ньому: «Пороздирайте на собі одежу, підпережіться волосяницями і йдіть перед Авнером, голосивши.» Та й цар Давид ішов за марами позаду.
32 І як Авнера поховали в Хевроні, плакав цар уголос над гробом Авнера. Та й також увесь народ плакав.
33 Цар співав таку плачевну пісню над Авнером, кажучи: «Чи то ж смертю безумного мусів Авнер умирати?
34 Руки тобі не зв’язано, ноги тобі не скуто кайданами. Ти поліг, як полягають від розбишаків!» І плакав за ним увесь народ ще більше.
35 Ввесь народ, поки був день, прийшов просити Давида, щоб їв щось, та він заклявся: «Хай мені Бог відплатить і гіршим, коли я буду їсти хліб або щось інше перед заходом сонця.»
36 Довідався про те народ, і воно було йому довподоби, та й усе, що цар чинив, подобалось людям.
37 Увесь народ і ввесь Ізраїль того дня впевнився, що то не з волі царя вбито Авнера, сина Нера.
38 Цар сказав своїм слугам: «Чи знаєте, що цього дня поліг князь і великий муж у Ізраїлі?
39 Я нині ще слабий, хоч і помазаний на царя, а ті люди, сини Церуї, сильніші за мене. Нехай Господь відплатить по заслузі тому, хто чинить зло!»