І Хронік 25

Біблія	BIBBIA MARTINI
1 Тим часом Самуїл помер, і всі ізраїльтяни зібрались і оплакували його й поховали його в його домі в Рамі. А Давид зібрався та й пішов у Паран-пустиню.	1 Davidde adunque, e i capi della moltitudine trascelsero per ministri i figliuoli di Asaph, e di Heman, e d'Idithun: perchè cantassero le lodi di Dio al suono delle cetre, de' salterj, e de' cimbali, servendo in numero conveniente all'ufficio, per cui erano destinati.
2 Був же в Маоні чоловік, а майно його було в Кармелі. Чоловік той був вельми багатий: мав три тисячі овець і тисячу кіз, і саме тоді він клопотався стриженням овець у Кармелі.	2 De' figliuoli di Asaph: Zachur, e Giuseppe, e Nathania, e Asarela figliuoli di Asaph: sotto la direzione di Asaph, il quale cantava presso del re.
3 На ім’я ж був той чоловік Навал, а ймення його жінки — Авігайла. Була ж це жінка з добрим розумом і з виду гарна, а чоловік був шорсткий і злющий. Він був калевій.	3 I figliuoli poi di Idithun, sei: Idithun, Godolia, Sori, Jeseia, e Hasabia, e Mathathia sotto la direzione del padre loro Idithun, il quale al suon della cetra cantava innanzi a quelli, che celebravano, e laudavano il Signore.
4 Почувши Давид у пустині, до Навал стриже вівці,	4 V'era anche Heman: i figliuoli di Heman furono, Bocciau, Mathaniau, Oziel, Subuel, e Jerimoth, Hanania, Hanani, Eliatha, Geddelthi, e Rom- memthiezer, e Jesbacassa, Mellothi, Othir, Mahazioth.
5 послав десяток молодців і сказав їм: «Ідіть у Кармель, удайтесь до Навала, поздоровіть його від мене,	5 Tutti questi figliuoli di Heman (Veggente di David per far parole delle cose di Dio) lo rendevano glorioso: Dio diede ad Heman quattordici figliuoli, e tre figlie.
6 і промовте так до мого брата: Мир тобі, твоєму домові й усьому твоєму.	6 Tutti quanti eran distribuiti sotto la direzione de' padri loro, cioè di Asaph, e d'Idithun, e di Heman percantare nel tempio del Signore sui cimbali, e sui salterj, e sulle cetre, peradempire gli uffizj della casa del Signore presso del re.
7 Почув я, що стрижуть овець у тебе. Вівчарі твої були з нами, і ми їх не чіпали й нічого в них не пропало за ввесь той час, коли вони були в Кармелі.	7 E il numero di questi insieme co'loro fratelli, che erano tutti dotti, e insegnavano a cantare le canzoni del Signore, fu di dugento ottantotto.
8 Спитай твоїх слуг і вони тобі скажуть. Нехай же оці молодці знайдуть ласку в очах твоїх, бо ми прийшли в день святковий: дай, прошу, твоїм слугам і твоєму синові Давидові, що маєш під рукою.»	8 E tutti egualmente titarono asorte classe per classe, tanto maggiori, che minori, maestri, e discepoli.
9 Прибули Давидові молодці, сказали Навалові всі ті слова іменем Давида та й чекали.	9 E il primo a uscire a sorte fu Giuseppe, che era figliuolo di Asaph. Il secondo uscì Godolia, egli, e i suoi figliuoli, e fratelli in numero di dodici.
10 Навал же відповів слугам Давида, кажучи: «Хто такий Давид? Хто такий син Єссея? Є їх чимало тепер тих рабів, що втікають від своїх панів!	10 Il terzo Zachur co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
11 Візьму я мій хліб, моє вино та моє м’ясо, що я зготував для моїх стрижіїв, та й дам людям, про яких не знаю, звідкіля вони взялися?»	11 Il quarto Isari co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
12 І повернулись Давидові молодці назад своєю дорогою, й, повернувшись додому, переказали йому ті слова.	12 Il quinto Nathania co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
13 Тоді Давид сказав своїм людям: «Підпережіть кожен свого меча!» І підперезали кожен свого меча. Давид теж підперезав свого меча, й виступило близько чотириста чоловік за Давидом, двісті ж зосталось при обозі.	13 Il sesto Bocciau co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
14 Тим часом один із слуг передав Авігайлі, жінці Навала: «Давид, прислав був посланців із пустині привітати нашого пана, та цей накинувся на них.	14 Il settimo Izreela co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
15 Люди ж ті були вельми до нас добрі: вони нас не чіпали і в нас нічого не поділося за ввесь час, як ми перебували з ними, коли ми були в полі.	15 L'ottavo Jesaia co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
16 Вони були охороною нашою і вдень, і вночі, ввесь час, коли ми були з ними й пасли вівці.	16 Il nono Mathania co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
17 Подумай, отже, і розваж, що маєш чинити, бо над нашим паном і його домом нависла біда, а він такий негідник, що з ним шкода й говорити.»	17 Il decimo Semeia co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
18 Взяла Авігайла хутенько двісті хлібів, два бурдюки вина, п’ять зготованих овець, п’ять мірок праженого зерна, сто китиць родзинків і двісті фігових пирогів, наклала на ослів,	18 L'undecimo Azareel co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
19 та й звеліла своїм слугам: «Ідіть поперед мене, а я піду за вами.» Чоловікові ж своєму Навалові нічого не сказала.	19 Il dodicesimo Hasabia co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
20 І от коли вона за виступом гори спускалась на ослі додолу, назустріч їй Давид і його люди сходили донизу, так що вона зіткнулась із ними.	20 Il tredicesimo Subael co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
21 Давид же міркував: «Шкода було мені стерегти все майно в пустині отого чоловіка, так що нічого з усього того, що йому належить, не пропало! Він віддячує мені злом за добро!	21 Il quattordicesimo Mathathia co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
22 Нехай же Бог так і так зробить ворогам Давида та ще й придасть, коли я з усіх тих, що йому належать, до ранку, бодай одного мужа залишу.»	22 Il quindicesimo Jerimoth co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
23 Як тільки Авігайла побачила Давида, зіскочила з осла притьмом і, впавши обличчям униз перед Давидом, уклонилась йому до землі.	23 Il sedicesimo Hanania co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
24 Потім упала йому в ноги і сказала: «На мені вина, мій пане! Дозволь твоїй слугині озватися перед тобою і вислухай слова твоєї слугині.	24 Il diciassettesimo Jesbacassa co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
25 Нехай мій пан не зважає на того непотреба, на Навала, бо яке його ім’я, такий і він: Дурний він зветься і дурнота при ньому. А я, твоя слугиня, не бачила тих молодців, що ти, мій пане, прислав був.	25 Il diciottesimo Hanani co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
26 Хай же, мій пане, — так певно, як живе Господь, так певно, як живеш ти, — Господь, що стримав тебе й не дав дійти до крови й чинити власною рукою пімсту, — хай же твої вороги стануть, як Навал, і ті, що задумують чинити зло моєму панові!	26 Il diciannovesimo Mellothi co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
27 А цей гостинець, що принесла твоя слугиня моєму панові, хай буде твоїм молодцям, що йдуть слідом за моїм паном.	27 Il ventesimo Eliatha co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
28 Прости, будь ласкав, вину твоїй слугині, бо Господь напевно спорудить моєму панові дім довготривалий, бо мій пан веде війни Господні, й несправедливости не знайти в тобі за ввесь час життя твого.	28 Il ventunesimo Othir co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
29 Коли ж би хтось піднявсь тебе гонити чи то чигати на твоє життя, то нехай життя мого пана буде вв’язане в вузол живих у Господа, Бога твого, життя ж твоїх ворогів — нехай їх пращею геть кине.	29 Il ventesimo secondo Geddelthi co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
30 І коли Господь учинить моєму панові все те добро, про яке був говорив щодо тебе, й поставить тебе князем над Ізраїлем,	30 Il ventesimo terzo Mahazioth co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
31 то хай не буде моєму панові приводом до смутку й гризоти серця, що мій пан пролив кров безвинну й вчинив собі суд власною рукою. Коли ж Господь ущасливить мого пана, то ти згадай про твою слугиню.»	31 Il ventesimo quarto Romemthiezer co' suoi figliuoli, e fratelli dodici.
32 Давид відповів Авігайлі: «Благословен Господь, Бог Ізраїля, що послав тебе сьогодні мені назустріч;
33 благословен і розум твій, і ти благословенна, що стримала мене сьогодні, щоб я не дійшов до крови й не зробив собі суду власною рукою.
34 Бо — так певно, як живе Господь, Бог Ізраїля, що стримав мене сьогодні заподіяти тобі зло! — коли б ти була не поспішилась вийти мені назустріч, так у Навала, до світанку, не зосталось би ні одного мужа.»
35 Давид прийняв з її рук, що вона йому принесла, й сказав їй: «Іди собі в мирі до свого дому. Бач, я вислухав тебе і був привітний до тебе.»
36 Повернулась Авігайла до Навала, — аж ось у нього в домі такий бенкет, як у царя, і серце в Навала розвеселилось; але що він був тяжко п’яний, вона йому нічогісінько не оповіла, поки не настав ранок.
37 Уранці ж, як проминуло сп’яніння від вина в Навала, жінка його оповіла йому, що сталось, і серце його завмерло в ньому, і він став немов камінь.
38 А через якихнебудь десять день Господь ударив Навала, й він умер.
39 Довідавшися, що Навал умер, Давид сказав: «Благословен Господь, що постояв за мене, помстивши мою наругу, яку завдав мені Навал, і стримав свого слугу від злочину. Господь повернув злобу Навала на його ж голову.» Потім Давид послав сказати Авігайлі, що хоче взяти її собі за жінку.
40 От і прийшли слуги Давида до Авігайли в Кармель і сказали їй: «Давид послав нас до тебе, щоб узяти тебе собі за жінку.»
41 Встала вона, припала лицем до землі й сказала: «Ось твоя слугиня рабинею обмиватиме ноги слугам мого пана.»
42 Потім притьмом підвелася й, сівши на осла, разом із п’ятьма своїми дівчатами, що її супроводжували, пішла за Давидовими посланцями й стала йому за жінку.
43 І Ахіноам узяв Давид із Єзреела, й вони обидві були його жінками.
44 Тоді Саул віддав дочку свою Міхаль, жінку Давида, Палті, синові Лаїша, з Галліму.