Числа 24

¹ Валаам же побачив, що Господеві вгодно поблагословити Ізраїля, тож не пішов він уже, як перед тим, назустріч віщуванням, а обернувсь обличчям до пустелі.

² А підвівши Валаам очі, уздрів Ізраїля, що таборився за колінами; і зійшов на нього дух Божий,

³ і заходився він віщувати, мовивши: «Слово Валаама, сина Беора, слово мужа з одкритими очима;

⁴ слово того, що чув глагол Божий, що бачить видіння Всемогутнього, що падає і прозріває.

⁵ Що за красні, Якове, намети в тебе, — Ізраїлю, твої оселі!

⁶ Вони, немов луки, розкинулись, немов сади понад ріками, немов дуби, Господні садженці, немов оті кедри, що над водою.

⁷ Вода ллється з його відер і насіння його у воді обильній; могутніший, ніж Агаг, його володар, і царство його знесеться високо.

⁸ Той Бог, що з Єгипту його вивів, — для нього він мов буйвіл сильний. Тож пожере він народи йому ворожі, кості їхні поторощить, стрілами їх повбиває.

⁹ Лягає й спочиває мов той лев, мов та левиця, — хто ж бо його збудить? Благословен, хто тебе благословляє, і проклят, хто проклинає тебе.»

¹⁰ Запалав Балак гнівом на Валаама, сплеснув руками та й каже: «Проклясти ворогів моїх я покликав тебе, а ти ось утретє те тільки й робиш, що їх благословляєш.

¹¹ Геть забирайся у свій край! Мав я на думці гарно тебе вшанувати, та ось Господь не судив тобі тую честь.»

¹² А Валаам і каже до Балака: «Хіба ж я вже посланцям, що ти посилав був по мене, не сказав:

¹³ навіть якби Балак давав мені дім свій, повний срібла й золота, я не переступив би наказ Господній, не вчинив би щось добре чи лихе з власної волі, а сказав би те лише, що Господь до мене промовив.

¹⁴ Та ось тепер, коли пускаюсь я в дорогу до мого народу, — ходи, об’явлю тобі, що народ отой зробить із твоїм у майбутньому.»

¹⁵ І заходився він віщувати, мовивши: «Слово Валаама, сина Беора, — слово мужа з одкритими очима;

¹⁶ слово того, який чує глагол Божий, який знає про задуми Всевишнього, який бачив видіння Всемогутнього, що і падає, і прозріває.

¹⁷ Бачу його, та не під теперішню пору; дивлюся на нього, та не зблизька. Зійде бо зірка з Якова, здійметься берло з Ізраїля, боки Моавові поторощить, і розгромить всіх синів Сета.

¹⁸ Заволодіють вони Едомом, підпаде Сеїр під ворожу владу, — Ізраїль же зійде вгору.

¹⁹ Нащадок Якова панувати стане і знищить з міста те, що лишилось.»

²⁰ І уздрів він Амалека й заходився далі віщувати, мовивши: «Хоч Амалек і первенець між народами, але загине він навіки.»

²¹ Далі добачив Кенія і знову почав віщувати: «Сильний твій осідок, гніздо твоє лежить на скелі.

²² Але Кеній загине, Ашур полонить тебе.»

²³ І віщим нарешті духом промовив: «Ой горе тим, хто залишиться живий, коли Бог оте здійснить!

²⁴ Припливуть від хеттитів судна, підіб’ють Ашура, підіб’ють Евера, тож так само й він навіки загине.»

²⁵ Устав Валаам та й пішов собі й повернувся до свого краю. А й Балак пішов своєю дорогою.