Йова 9

Біблія	BIBBIA RICCIOTTI
1 Заговорив Іов і мовив:	1 - Ma Giobbe rispose e disse:
2 «Правда! Я знаю, що воно так; | та й як би чоловік міг бути | справедливим перед Богом?	2 «Veramente io so che è così, e che l'uomo non può giustificarsi in confronto con Dio;
3 Коли б він захотів на прю з ним стати, | на тисячу ні разу йому не відповів би.	3 se egli volesse contender con lui, non potrebbe rispondergli una volta su mille.
4 Він мудрий серцем і силою могутній; | хто проти нього коли вперся й зостався цілим?	4 Sapiente di cuore e gagliardo di forza, chi mai resistè contro lui e rimase tranquillo?
5 Він переносить гори, і вони не знають, | в своєму гніві їх перевертає.	5 Sposta egli i monti e non se n'avvedono, e li sconvolge nel furore suo:
6 Зрушує землю з її місця, | й її стовпи стрясаються.	6 fa traballar la terra dal suo sito, e le colonne di lei ne sono scosse:
7 Він велить сонцю, і воно не сходить; | кладе печать на звізди.	7 dà un comando al sole ed esso non spunta, e tien racchiuse le stelle quasi sotto un suggello:
8 Він небеса нап’яв, сам він; | він ходить по морських висотах.	8 i cieli egli stende da solo, incede sopra i flutti del mare:
9 Він створив Віз, Косарів, | Квочку і Комори Півдня.	9 egli ha creato Arturo ed Orionele Pleiadi e le Costellazioni dell'Austro:
10 Він творить діла великі, незбагненні | і чудеса без ліку!	10 opera egli cose grandi ed incomprensibili, cose mirabili che non hanno numero.
11 Як пройде попри мене, я не побачу, | як промайне, я не помічу.	11 Se egli a me viene, io non lo scorgo, se s'allontana, io non me ne avvedo;
12 Як він щось забере, хто йому заборонить? | Хто йому скаже: Що чиниш?	12 se di repente interroga, chi potrà rispondergli, ovver chi potrà dirgli: - Perchè fai così? -
13 Бог не одвертає свого гніву; | під ним лежать помічники Рагава!	13 Dio, alla cui ira nessuno può resistere, e sotto cui si curvano coloro che sostengono l'orbe,
14 Де вже мені йому відповідати | та проти нього слова підбирати?	14 a costui, che grandezza ho io perchè possa rispondergli, e pronunciar le mie parole avanti a lui?
15 Я хоч би й правий був, не озвався б, | а радше милосердя в судді мого благав би.	15 Al quale, ancor che io avessi qualche ragione, non risponderei, ma come a mio giudice chiederei pietà.
16 Коли б я і покликав, і він озвався, | я не повірив би, що він мій голос слухає.	16 E pur se mi rispondesse quand'io lo chiamassi [a giudizio], non avrei fiducia che ascolterebbe la mia voce:
17 Він, що торощить мене в хуртовині | і множить без причини мої рани, —	17 egli invero nella procella mi sfracellerebbe, moltiplicherebbe le mie ferite pur senza ragione.
18 він не дає мені й відідхнути | так насичує мене гіркотою.	18 Egli non concede al mio spirito di riposarsi, e mi riempie d'amarezze.
19 Коли йдеться про силу, він могутній! | Коли про суд, хто сміє його позивати?	19 Se si tratta di vigoria, - egli è il fortissimo, se dell'equità di giudizio - nessuno ardirà testimoniare per me.
20 Якщо виправдуватисьму, мої уста мене осудять, як об’явлю себе невинним, мене обвинуватять.	20 Se mi vorrò giustificare, la mia stessa bocca mi condannerà, se mostrarmi innocente, mi convincerà perverso.
21 Невинний я? Я й сам не знаю! | Життя моє мені нінащо.	21 Quand'anche io sia perfetto, ciò stesso l'anima mia l'ignorerà, e avrò a disdegno la mia vita.
22 Тому й кажу: Усе одно | безвинного й грішника він губить.	22 Questo solo è ciò ch'io ho detto:Sia l'innocente che l'empio è Lui che li distrugge.
23 А коли бич зненацька убиває, | з невинного розпуки він сміється.	23 Se egli flagella, dia la morte all'istante, e delle pene degli innocenti non s'allieti.
24 що відвернув би свій бич від мене, | щоб страх його не лякав мене більше.	24 La terra è consegnata in mano al malvagio, il volto dei giudici d'essa egli benda; se non è Lui [che fa ciò], chi è dunque?
25 І мчать мої дні від гінця швидше, | біжать, щастя не бачать.	25 E i miei dì furon veloci più che un corriere, fuggiron via e non videro il bene;
26 Линуть, мов чайки з очерету, | неначе яструб, що падає на здобич.	26 trascorsero oltre come vascelli di canna, come l'aquila che piomba sulla preda!
27 Як я скажу собі: Забуду мою скаргу, | скину хмурий вид, розвеселюся! —	27 Se io esclamo: - Non voglio parlar più così! -mi stravolge il viso e mi strazia il dolore.
28 то я тремчу перед усіма муками моїми, | бо знаю, що не визнаєш мене безвинним.	28 Io temevo di tutte le mie azioni, sapendo che tu non perdoni a chi manca;
29 Коли ж я винуватий, | чому маю томитися надармо?	29 chè se pur in tal modo io risulto empio, perchè dovrei travagliarmi senza vantaggio?
30 Хоч би обмивсь я і снігом і вимив чисто мої руки лугом,	30 Se io mi lavassi con acqua di neve, e le mie mani risplendessero per mondezza,
31 навіть тоді ти вкинув би мене в багнисько, | мною гидилась би моя одежа.	31 nella lordura tu m'intingeresti, sì che m'avessero a schifo i miei stessi abiti.
32 Бо він не людина, як я, | щоб я міг йому відповісти: | Ходімо на суд разом!	32 Egli invero non è un uomo al pari di me, perchè io gli risponda, nè è tale che in giudizio come me possa ascoltarsi;
33 Немає посередника між нами, | що поклав би на нас обох свою руку,	33 non c'è chi possa far da arbitro fra me e lui, e stender la mano su ambedue.
	34 Ritiri egli da sopra a me il suo flagello, e il suo timore non mi sbigottisca:
35 Однак я говоритиму; я його не боюся, | бо не такий я перед самим собою.»	35 [a tal condizione] parlerei, senza temerlo, poichè intimorito io non posso rispondere.