Книга Судей 5

Torna indietro

Библия Синодальный перевод	Біблія
¹ В тот день воспела Девора и Варак, сын Авиноамов, сими словами:	¹ І заспівала того дня Девора з Вараком, сином Авіноама, примовляючи:
² Израиль отмщен, народ показал рвение; прославьте Господа!	² «Коли в Ізраїлі волосся запускають, коли народ іде у битву доброхітно, благословіте Господа!
³ Слушайте, цари, внимайте, вельможи: я Господу, я пою, бряцаю Господу Богу Израилеву.	³ Ось слухайте, царі, і ви, князі, вважайте! Я заспіваю Господеві, я воздам хвалу Господеві, Богові Ізраїля.
⁴ Когда выходил Ты, Господи, от Сеира, когда шел с поля Едомского, тогда земля тряслась, и небо капало, и облака проливали воду;	⁴ Ой Господи, коли ти рушив був із Сеїру, коли виступив єси з полів едомських, земля здригнулась, небо краплями бризнуло, й хмари ринули водою.
⁵ горы таяли от лица Господа, даже этот Синай от лица Господа Бога Израилева.	⁵ Гори стряслись перед обличчям Господнім, отой Синай перед лицем Господа, Бога Ізраїля.
⁶ Во дни Самегара, сына Анафова, во дни Иаили, были пусты дороги, и ходившие прежде путями прямыми ходили тогда окольными дорогами.	⁶ За днів Шамгара, сина Аната, за днів Яели дороги опустіли, і подорожні мусіли ходити обхідними стежками.
⁷ Не стало обитателей в селениях у Израиля, не стало, доколе не восстала я, Девора, доколе не восстала я, мать в Израиле.	⁷ Князі в Ізраїлі перевелися, їх не стало, покіль не встала ти, Деворо, в Ізраїлі не встала матір’ю.
⁸ Избрали новых богов, оттого война у ворот. Виден ли был щит и копье у сорока тысяч Израиля?	⁸ Нових богів собі вибирали, і ось війна у брамі. Ледве щита чи списа видно було в Ізраїлі на сорок тисяч!
⁹ Сердце мое к вам, начальники Израилевы, к ревнителям в народе; прославьте Господа!	⁹ Серце моє до дуків Ізраїля, до доброхітних у народі, — благословіте Господа!
¹⁰ Ездящие на ослицах белых, сидящие на коврах и ходящие по дороге, пойте песнь!	¹⁰ Ой ви, що їздите звичайно на ослицях білих, ви, що сідаєте на килимах і ви, що мандруєте шляхами, співайте!
¹¹ Среди голосов собирающих стада при колодезях, там да воспоют хвалу Господу, хвалу вождям Израиля! Тогда выступил ко вратам народ Господень.	¹¹ Голосніш від лучників, що при водопійлах стада зганяють; там прославлятимуть Господні благодійства, благі діла його оруди в Ізраїлі; тоді Господній люд зійшов до брами.
¹² Воспряни, воспряни, Девора! воспряни, воспряни! воспой песнь! Восстань, Варак! и веди пленников твоих, сын Авиноамов!	¹² Прокинсь, прокинсь, Деворо! Прокинсь, прокинся, заспівай пісню! Встань Вараче, і веди твоїх бранців, сину Авіноама!
¹³ Тогда немногим из сильных подчинил Он народ; Господь подчинил мне храбрых.	¹³ Тоді й останні стали немов вельможі, народ Господній став витязем!
¹⁴ От Ефрема пришли укоренившиеся в земле Амалика; за тобою Вениамин, среди народа твоего; от Махира шли начальники, и от Завулона владеющие тростью писца.	¹⁴ З Ефраїму спустились у долину, за тобою ж слідкував Веніямин зо своїм народом. З Махіру прийшли полководці, та й від Завулона ті, що держать берла.
¹⁵ И князья Иссахаровы с Деворою, и Иссахар так же, как Варак, бросился в долину пеший. В племенах Рувимовых большое разногласие.	¹⁵ Князі, що в Іссахарі, з Деворою; і Іссахар такий, як і Варак, у долину кидались вони слідом за ним. Та в загонах Рувима вагалися люди вельми.
¹⁶ Что сидишь ты между овчарнями, слушая блеяние стад? В племенах Рувимовых большое разногласие.	¹⁶ Чому ти серед кошар розлігся? Щоб слухати серед отар сопілку? Поміж загонами Рувима довго серце вагалось.
¹⁷ Галаад живет [спокойно] за Иорданом, и Дану чего бояться с кораблями? Асир сидит на берегу моря и у пристаней своих живет спокойно.	¹⁷ Гілеад розсівся за Йорданом; а Дан — чого ж він при кораблях перебуває? Ашер сидить при лукомор’ї, при затоках своїх зостався.
¹⁸ Завулон--народ, обрекший душу свою на смерть, и Неффалим--на высотах поля.	¹⁸ Завулон же, люд, що на смерть життям своїм важив, і Нафталі на плоскогір’ях країни.
¹⁹ Пришли цари, сразились, тогда сразились цари Ханаанские в Фанаахе у вод Мегиддонских, но не получили нимало серебра.	¹⁹ Прийшли царі та й заходилися воюватись; зчинили битву царі ханаанські під Танаахом, при Мегіддо-водах, здобичі-срібла не здобули.
²⁰ С неба сражались, звезды с путей своих сражались с Сисарою.	²⁰ З неба зчинили битву зорі, з путей своїх ударили проти Сісери.
²¹ Поток Киссон увлек их, поток Кедумим, поток Киссон. Попирай, душа моя, силу!	²¹ Потік Кішон ухопив їх, потік старовинний, потік Кішон! Благослови, душе моя, силу Господню!
²² Тогда ломались копыта конские от побега, от побега сильных его.	²² Тоді задудніли кінські копита, як гонили-мчали їхні потужні.
²³ Прокляните Мероз, говорит Ангел Господень, прокляните, прокляните жителей его за то, что не пришли на помощь Господу, на помощь Господу с храбрыми.	²³ Кленіть Мероз, сказав ангел Господній, кленіть його мешканців гірко, бо не прийшли на поміч Господеві, на поміч Господеві витязями.
²⁴ Да будет благословенна между женами Иаиль, жена Хевера Кенеянина, между женами в шатрах да будет благословенна!	²⁴ Благословенна Яела серед жінок, дружина Хевера, кенія, благословенна серед жінок, що в шатрах.
²⁵ Воды просил он: молока подала она, в чаше вельможеской принесла молока лучшего.	²⁵ Води прохав, вона ж молока подала, у пишній чаші піднесла сметани.
²⁶ [Левую] руку свою протянула к колу, а правую свою к молоту работников; ударила Сисару, поразила голову его, разбила и пронзила висок его.	²⁶ Рукою ж по кілок сягнула, правицею за молотком трударів, та й ударила Сісеру і голову йому пробила, наскрізь пробила, скроню йому прошила.
²⁷ К ногам ее склонился, пал и лежал, к ногам ее склонился, пал; где склонился, там и пал сраженный.	²⁷ До ніг її він похилився, упав, простягнувся; до ніг її похилився, повалився, — де поточився, там і впав, бездушний.
²⁸ В окно выглядывает и вопит мать Сисарина сквозь решетку: что долго не идет конница его, что медлят колеса колесниц его?	²⁸ Через вікно, вихилившись, виглядає, мати Сісери дивиться крізь ґрати: Чому загаялась його колісниця, не приходить? Чому забарилися його повози?
²⁹ Умные из ее женщин отвечают ей, и сама она отвечает на слова свои:	²⁹ Найрозумніша з її князівен їй і відповідає, сама до себе стиха промовляє:
³⁰ верно, они нашли, делят добычу, по девице, по две девицы на каждого воина, в добычу полученная разноцветная [одежда] Сисаре, полученная в добычу разноцветная одежда, вышитая с обеих сторон, снятая с плеч пленника.	³⁰ Певно знайшли, певно паюють здобич: по дівчині, по дві на кожного вояка. Барвисті тканини для Сісери, барвисті гаптовані тканини. По дві гаптованих тканин на шию кожному здобиччю.
³¹ Так да погибнут все враги Твои, Господи! Любящие же Его [да] [будут] как солнце, восходящее во всей силе своей! --И покоилась земля сорок лет.	³¹ Так хай загинуть, Господи, всі твої вороги! А ті, що тебе люблять, хай будуть немов сонце, що сходить у повній силі.» — І край мав спокій сорок років.

Cambia Bibbia

Confronta con un'altra Bibbia

Versetti esaminati