Евангелие от Иоанна 1

Библия Синодальный перевод	Біблія
1 В начале было Слово, и Слово было у Бога, и Слово было Бог.	1 Споконвіку було Слово, і з Богом було Слово, і Слово було — Бог.
2 Оно было в начале у Бога.	2 З Богом було воно споконвіку.
3 Все чрез Него начало быть, и без Него ничто не начало быть, что начало быть.	3 Ним постало все, і ніщо, що постало, не постало без нього.
4 В Нем была жизнь, и жизнь была свет человеков.	4 У ньому було життя, і життя було — світло людей.
5 И свет во тьме светит, и тьма не объяла его.	5 І світло світить у темряві, і не пойняла його темрява.
6 Был человек, посланный от Бога; имя ему Иоанн.	6 Був чоловік, посланий Богом, ім’я йому — Йоан.
7 Он пришел для свидетельства, чтобы свидетельствовать о Свете, дабы все уверовали чрез него.	7 Прийшов він свідком — свідчити світло, щоб усі з-за нього увірували.
8 Он не был свет, но [был послан], чтобы свидетельствовать о Свете.	8 Не був він світло — був лише, щоб свідчити світло.
9 Был Свет истинный, Который просвещает всякого человека, приходящего в мир.	9 Справжнє то було світло — те, що просвітлює кожну людину. Воно прийшло у цей світ.
10 В мире был, и мир чрез Него начал быть, и мир Его не познал.	10 Було у світі, і світ ним виник — і світ не впізнав його.
11 Пришел к своим, и свои Его не приняли.	11 Прийшло до своїх, — а свої його не прийняли.
12 А тем, которые приняли Его, верующим во имя Его, дал власть быть чадами Божиими,	12 Котрі ж прийняли його — тим дало право дітьми Божими стати, які в ім’я його вірують;
13 которые ни от крови, ни от хотения плоти, ни от хотения мужа, но от Бога родились.	13 які не з крови, ані з тілесного бажання, ані з волі людської, лише — від Бога народилися.
14 И Слово стало плотию, и обитало с нами, полное благодати и истины; и мы видели славу Его, славу, как Единородного от Отца.	14 І Слово стало тілом, і оселилося між нами, і ми славу його бачили — славу Єдинородного від Отця, благодаттю та істиною сповненого.
15 Иоанн свидетельствует о Нем и, восклицая, говорит: Сей был Тот, о Котором я сказал, что Идущий за мною стал впереди меня, потому что был прежде меня.	15 Свідчить про нього Йоан, і проголошує, промовляючи: «Ось той, про кого я говорив: Той, що йде за мною, існував передо мною, був раніше за мене.»
16 И от полноты Его все мы приняли и благодать на благодать,	16 Від його повноти прийняли всі ми — благодать за благодать.
17 ибо закон дан чрез Моисея; благодать же и истина произошли чрез Иисуса Христа.	17 Закон бо був даний від Мойсея, благодать же й істина прийшла через Ісуса Христа.
18 Бога не видел никто никогда; Единородный Сын, сущий в недре Отчем, Он явил.	18 Ніхто й ніколи Бога не бачив. Єдинородний Син, що в Отцевому лоні, — той об’явив.
19 И вот свидетельство Иоанна, когда Иудеи прислали из Иерусалима священников и левитов спросить его: кто ты?	19 Ось Йоанове свідчення, коли то юдеї були до нього послали з Єрусалиму єреїв та левітів, спитати його: «Хто ти?»
20 Он объявил, и не отрекся, и объявил, что я не Христос.	20 А він зізнався, не заперечив; зізнався: «Я — не Христос.»
21 И спросили его: что же? ты Илия? Он сказал: нет. Пророк? Он отвечал: нет.	21 То вони спитали його: «Що ж — Ілля ти?» — «Ні», мовив він. «Пророк ти?» — «Ні», відказав він.
22 Сказали ему: кто же ты? чтобы нам дать ответ пославшим нас: что ты скажешь о себе самом?	22 Тоді вони йому: «То хто ж ти такий — щоб відповісти тим, які нас вислали, що сам про себе кажеш?»
23 Он сказал: я глас вопиющего в пустыне: исправьте путь Господу, как сказал пророк Исаия.	23 Промовив: «Я — голос вопіющого в пустині: Вирівняйте путь Господню, — як ото пророк Ісая сказав.»
24 А посланные были из фарисеев;	24 Були ж посланці з фарисеїв.
25 И они спросили его: что же ты крестишь, если ты ни Христос, ни Илия, ни пророк?	25 Отож спитали його, мовивши до нього: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?»
26 Иоанн сказал им в ответ: я крещу в воде; но стоит среди вас [Некто], Которого вы не знаете.	26 Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте;
27 Он-то Идущий за мною, но Который стал впереди меня. Я недостоин развязать ремень у обуви Его.	27 він наступить після мене, а я йому не гідний розв’язати й ремінця сандалі.»
28 Это происходило в Вифаваре при Иордане, где крестил Иоанн.	28 Сталося те у Витанії, по той бік Йордану, де Йоан христив.
29 На другой день видит Иоанн идущего к нему Иисуса и говорит: вот Агнец Божий, Который берет [на Себя] грех мира.	29 Тож наступного дня бачить він Ісуса, що йде до нього, та й каже: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає.
30 Сей есть, о Котором я сказал: за мною идет Муж, Который стал впереди меня, потому что Он был прежде меня.	30 Це той, що про нього повідав я: За мною наступить муж, сущий передо мною, був бо раніш за мене.
31 Я не знал Его; но для того пришел крестить в воде, чтобы Он явлен был Израилю.	31 І не знав я його. Та я на те прийшов, водою христивши, щоб Ізраїлеві об’явлений був він.»
32 И свидетельствовал Иоанн, говоря: я видел Духа, сходящего с неба, как голубя, и пребывающего на Нем.	32 Тож Йоан свідчив, промовляючи: «Бачив я Духа, що, мов той голуб, з неба сходив і перебував над ним.
33 Я не знал Его; но Пославший меня крестить в воде сказал мне: на Кого увидишь Духа сходящего и пребывающего на Нем, Тот есть крестящий Духом Святым.	33 І не знав я його, але той, хто послав мене водою христити, сказав був мені: Над ким побачиш Духа, який сходить і над ним перебуває, — той і христить Святим Духом.
34 И я видел и засвидетельствовал, что Сей есть Сын Божий.	34 І я бачив і засвідчив: Він — Син Божий.»
35 На другой день опять стоял Иоанн и двое из учеников его.	35 Другого дня знову стояв Йоан там, ще й двоє з його учнів.
36 И, увидев идущего Иисуса, сказал: вот Агнец Божий.	36 Угледівши ж Ісуса, який надходив, — мовив: «Ось Агнець Божий.»
37 Услышав от него сии слова, оба ученика пошли за Иисусом.	37 Почули двоє учнів, як він оте сказав, та й пішли за Ісусом.
38 Иисус же, обратившись и увидев их идущих, говорит им: что вам надобно? Они сказали Ему: Равви, --что значит: учитель, --где живешь?	38 Обернувшися ж Ісус і побачивши, що вони йдуть, мовив до них: «Чого шукаєте?» Ті ж йому: «Равві, — що в перекладі означає: Учителю, — де перебуваєш?»
39 Говорит им: пойдите и увидите. Они пошли и увидели, где Он живет; и пробыли у Него день тот. Было около десятого часа.	39 Відрік він їм: «Ходіть та подивіться.» Пішли, отже, і побачили, де перебуває, і того дня залишилися в нього. Було ж близько десятої години.
40 Один из двух, слышавших от Иоанна [об Иисусе] и последовавших за Ним, был Андрей, брат Симона Петра.	40 Андрій, брат Симона Петра, був одним із тих двох, що, почувши Йоана, пішли за ним.
41 Он первый находит брата своего Симона и говорит ему: мы нашли Мессию, что значит: Христос;	41 Зустрів він спершу брата свого Симона й мовив до нього: «Ми знайшли Месію, — що у перекладі означає: Христос.»
42 и привел его к Иисусу. Иисус же, взглянув на него, сказал: ты--Симон, сын Ионин; ты наречешься Кифа, что значит: камень (Петр).	42 І привів його до Ісуса. Ісус же, глянувши на нього, сказав: «Ти — Симон, син Йони, ти зватимешся Кифа», — що у перекладі означає: Петро (Скеля).
43 На другой день [Иисус] восхотел идти в Галилею, и находит Филиппа и говорит ему: иди за Мною.	43 Другого дня вирішив піти в Галилею; і знайшовши Филипа, мовив до нього: «Іди за мною.»
44 Филипп же был из Вифсаиды, из [одного] города с Андреем и Петром.	44 А був Филип з Витсаїди, з міста Андрієвого та Петрового.
45 Филипп находит Нафанаила и говорит ему: мы нашли Того, о Котором писали Моисей в законе и пророки, Иисуса, сына Иосифова, из Назарета.	45 Зустрів Филип Натанаїла і сказав до нього: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, — Ісуса Йосифового сина, з Назарету.»
46 Но Нафанаил сказал ему: из Назарета может ли быть что доброе? Филипп говорит ему: пойди и посмотри.	46 Натанаїл же йому на те: «А що доброго може бути з Назарету?» Мовив до нього Филип: «Прийди та подивися.»
47 Иисус, увидев идущего к Нему Нафанаила, говорит о нем: вот подлинно Израильтянин, в котором нет лукавства.	47 Побачивши Ісус, що Натанаїл надходив до нього, сказав про нього: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства.»
48 Нафанаил говорит Ему: почему Ты знаешь меня? Иисус сказал ему в ответ: прежде нежели позвал тебя Филипп, когда ты был под смоковницею, Я видел тебя.	48 Натанаїл же йому: «Звідкіль знаєш мене?» Сказав Ісус, промовивши до нього: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею.»
49 Нафанаил отвечал Ему: Равви! Ты Сын Божий, Ты Царь Израилев.	49 Відповів же йому Натанаїл: «Учителю, ти — Син Божий, ти — цар Ізраїлів.»
50 Иисус сказал ему в ответ: ты веришь, потому что Я тебе сказал: Я видел тебя под смоковницею; увидишь больше сего.	50 Ісус відказав, мовивши до нього: «Тому, що я повідав тобі: Бачив я тебе під смоковницею, — то й віриш! Бачитимеш більше, ніж те.»
51 И говорит ему: истинно, истинно говорю вам: отныне будете видеть небо отверстым и Ангелов Божиих восходящих и нисходящих к Сыну Человеческому.	51 І сказав до нього: «Істинно, істинно кажу вам: Побачите небеса відкриті, й ангелів Божих, як висходять та сходять на Сина Чоловічого.»