Числа 12

Библия Синодальный перевод	Біблія
1 И упрекали Мариам и Аарон Моисея за жену Ефиоплянку, которую он взял, --ибо он взял [за себя] Ефиоплянку, --	1 Марія ж з Ароном нарікали на Мойсея з-за жінки-кушійки, він бо взяв жінку-кушійку,
2 и сказали: одному ли Моисею говорил Господь? не говорил ли Он и нам? И услышал [сие] Господь.	2 і говорили: «Чи тільки ж до Мойсея промовляв Господь? Хіба й до нас не говорив він?» Господь почув те.
3 Моисей же был человек кротчайший из всех людей на земле.	3 З Мойсея ж був собі вельми тихий чоловік, понад усіх людей на світі.
4 И сказал Господь внезапно Моисею и Аарону и Мариами: выйдите вы трое к скинии собрания. И вышли все трое.	4 Тож зараз і сказав Господь до Мойсея, Арона та до Марії: «Вийдіть ви троє, йдіть до намету зборів.» І вийшли вони троє.
5 И сошел Господь в облачном столпе, и стал у входа скинии, и позвал Аарона и Мариам, и вышли они оба.	5 І зійшов Господь у хмарному стовпі, ставши коло входу в намет, і покликав Арона й Марію; і коли вони вийшли обоє,
6 И сказал: слушайте слова Мои: если бывает у вас пророк Господень, то Я открываюсь ему в видении, во сне говорю с ним;	6 сказав: «Ось слухайте мої слова: Якби хтось із вас та був пророком, я б, Господь, у видінні об’явивсь йому, і в сні говорив із ним.
7 но не так с рабом Моим Моисеем, --он верен во всем дому Моем:	7 Не так слуга мій Мойсей, а повіреник він у всьому моєму домі.
8 устами к устам говорю Я с ним, и явно, а не в гаданиях, и образ Господа он видит; как же вы не убоялись упрекать раба Моего, Моисея?	8 Устами до уст розмовляю я з ним, і ясно, не загадками, і бачить він образ Господній. Як же то ви посміли нарікати на Мойсея, на слугу мого?»
9 И воспламенился гнев Господа на них, и Он отошел.	9 І, палаючи гнівом супроти них, відійшов Господь.
10 И облако отошло от скинии, и вот, Мариам покрылась проказою, как снегом. Аарон взглянул на Мариам, и вот, она в проказе.	10 Скоро ж хмара відступила від намету зборів, Марія зробилась білою, мов сніг, від прокази. Обернувсь Арон до Марії, аж вона прокажена.
11 И сказал Аарон Моисею: господин мой! не поставь нам в грех, что мы поступили глупо и согрешили;	11 Тож каже Арон до Мойсея: «Пане мій, благаю тебе, не накладай на нас кару за гріх, і що по-дурному вчинили ми.
12 не попусти, чтоб она была, как мертворожденный [младенец], у которого, когда он выходит из чрева матери своей, истлела уже половина тела.	12 Молю тебе, нехай вона не буде, мов та мертва дитина, що вроджується на світ із напівзогнилим тілом.»
13 И возопил Моисей к Господу, говоря: Боже, исцели ее!	13 І закликав Мойсей до Господа словами: «Благаю тебе, Боже, уздорови її.»
14 И сказал Господь Моисею: если бы отец ее плюнул ей в лице, то не должна ли была бы она стыдиться семь дней? итак пусть будет она в заключении семь дней вне стана, а после опять возвратится.	14 Господь же сказав Мойсеєві: «А що якби її батько плюнув їй у вічі, то чи не була б вона осоромлена на цілих сім день? Тож нехай зачинять її на сім день поза табором, а потім нехай приймуть назад до себе.»
15 И пробыла Мариам в заключении вне стана семь дней, и народ не отправлялся в путь, доколе не возвратилась Мариам.	15 І відокремили Марію на сім днів за табором; народ не вирушав у дорогу, аж поки вона не повернулася.
16 (13-1) После сего народ двинулся из Асирофа, и остановился в пустыне Фаран.	16 По тому ж народ вирушив із Хацероту та й отаборився у Паран-пустині.