| 1 Poderás tu fisgar Leviatã com um anzol, e amarrar-lhe a língua com uma corda? | 1 «Марна була б твоя самовпевненість: | уже самий вигляд його валить на землю. |
| 2 Serás capaz de passar um junco em suas ventas, ou de furar-lhe a mandíbula com um gancho? | 2 Хіба він не страшний, коли його збудити? Хто може перед ним устоятись? |
| 3 Ele te fará muitos rogos, e te dirigirá palavras ternas? | 3 Хто був напав на нього й зоставсь цілим? | Ніхто у цілій піднебесній. |
| 4 Concluirá ele um pacto contigo, a fim de que faças dele sempre teu escravo? | 4 Не промовчу й про його члени, | і розповім про його силу незрівнянну. |
| 5 Brincarás com ele como com um pássaro, ou atá-lo-ás para divertir teus filhos? | 5 Хто підняв колинебудь перед його одежі? | Хто пройшов крізь його подвійний панцер? |
| 6 Será ele vendido por uma sociedade de pescadores, e dividido entre os negociantes? | 6 Хто відчинив ворота його пащі?! Кругом зубів його страх! |
| 7 Crivar-lhe-ás a pele de dardos, fincar-lhe-ás um arpão na cabeça? | 7 Спина його — щитів шереги, | замкнених щільно, мов камінною печаттю. |
| 8 Tenta pôr a mão nele, sempre te lembrarás disso, e não recomeçarás. | 8 Один до одного пристає тісно, | так, що між ними повітря не проходить. |
| 9 Tua esperança será lograda, bastaria seu aspecto para te arrasar. | 9 Кожен до кожного щільно прилипає, | вени зрослись докупи нероздільно. |
| 10 Ninguém é bastante ousado para provocá-lo; quem lhe resistiria face a face? | 10 Чхне він — аж заблисне, | очі у нього, немов вії світанку, |
| 11 Quem pôde afrontá-lo e sair com vida, debaixo de toda a extensão do céu? | 11 З пельки у нього вилітають смолоскипи, | вискакують огненні іскри. |
| 12 Não quero calar {a glória} de seus membros, direi seu vigor incomparável. | 12 З ніздер у нього дим виходить, | мов з казана, що на вогні парує. |
| 13 Quem levantou a dianteira de sua couraça? Quem penetrou na dupla linha de sua dentadura? | 13 Своїм подихом він запалив би вугілля, | з пащі у нього полум’я виходить! |
| 14 Quem lhe abriu os dois batentes da goela, em que seus dentes fazem reinar o terror? | 14 У його шиї сидить сила, | поперед нього жах стрибає. |
| 15 Sua costa é um aglomerado de escudos, cujas juntas são estreitamente ligadas; | 15 М’язи на його тілі грубі; | як натиснути на них, — не подаються. |
| 16 uma toca a outra, o ar não passa por entre elas; | 16 Серце його тверде, мов камінь, | тверде, мов спід у жорнах! |
| 17 uma adere tão bem à outra, que são encaixadas sem se poderem desunir. | 17 Як він устане, на хвилі страх надходить; | морські буруни геть утікають. |
| 18 Seu espirro faz jorrar a luz, seus olhos são como as pálpebras da aurora. | 18 Меч ударить його й одскочить, | також і копіє, спис та стріла. |
| 19 De sua goela saem chamas, escapam centelhas ardentes. | 19 Залізо йому — солома, | мідь — дерево трухляве. |
| 20 De suas ventas sai uma fumaça, como de uma marmita que ferve entre chamas. | 20 Вистріл з лука не спонукає його до втечі, | каміння з пращі — то йому полова. |
| 21 Seu hálito queima como brasa, a chama jorra de sua goela. | 21 Ціп йому, мов стеблина, | а свисне спис, то він собі сміється! |
| 22 Em seu pescoço reside a força, diante dele salta o espanto. | 22 Під ним — черепки гострі; | неначе борона, проходить по болоті. |
| 23 As barbelas de sua carne são aderentes, esticadas sobre ele, inabaláveis. | 23 Під ним, мов у казані, кипить безодня, | йому море, мов горщик на пахощі. |
| 24 Duro como a pedra é seu coração, sólido como a mó fixa de um moinho. | 24 По собі він лишає світлу стежку; | глибінь стає, мов голова сива. |
| 25 Quando se levanta, tremem as ondas, as vagas do mar se afastam. | 25 Рівні він на землі не має, | він створений безстрашним. |
| 26 Se uma espada o toca, ela não resiste, nem a lança, nem a azagaia, nem o dardo. | 26 Він позирає на все гордо: | він цар над усіма гордими звірями!» |
| 27 O ferro para ele é palha; o bronze, pau podre. | |
| 28 A flecha não o faz fugir, as pedras da funda são palhinhas para ele. | |
| 29 O martelo lhe parece um fiapo de palha; ri-se do assobio da azagaia. | |
| 30 Seu ventre é coberto de cacos de vidro pontudos, é uma grade de ferro que se estende sobre a lama. | |
| 31 Faz ferver o abismo como uma panela, faz do mar um queimador de perfumes. | |
| 32 Deixa atrás de si um sulco brilhante, como se o abismo tivesse cabelos brancos. | |
| 33 Não há nada igual a ele na terra, pois foi feito para não ter medo de nada; | |
| 34 afronta tudo o que é elevado, é o rei dos mais orgulhosos animais. | |
