1 Corinthians 15

DOUAI-RHEIMS	Біблія
1 Now I make known unto you, brethren, the gospel which I preached to you, which also you have received, and wherein you stand;	1 Пригадую вам, брати, Євангелію, яку я вам проповідував, яку ви і прийняли, в якій і стоїте.
2 By which also you are saved, if you hold fast after what manner I preached unto you, unless you have believed in vain.	2 Нею ви також спасаєтеся, коли держите її такою, як я вам проповідував; інакше ви увірували надармо
3 For I delivered unto you first of all, which I also received: how that Christ died for our sins, according to the scriptures:	3 Я бо вам передав найперше те, що й сам прийняв був: що Христос умер за наші гріхи згідно з Писанням;
4 And that he was buried, and that he rose again the third day, according to the scriptures:	4 що був похований, що воскрес третього дня за Писанням;
5 And that he was seen by Cephas; and after that by the eleven.	5 що з’явився Кифі, потім дванадцятьом;
6 Then he was seen by more than five hundred brethren at once: of whom many remain until this present, and some are fallen asleep.	6 опісля ж з’явився він більш, як п’ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли.
7 After that, he was seen by James, then by all the apostles.	7 Опісля з’явився Якову, згодом усім апостолам.
8 And last of all, he was seen also by me, as by one born out of due time.	8 А наостанку всіх, немов якомусь недоносові, з’явивсь і мені;
9 For I am the least of the apostles, who am not worthy to be called an apostle, because I persecuted the church of God.	9 бо я найменший з апостолів, я недостойний зватись апостолом, бо гонив Церкву Божу.
10 But by the grace of God, I am what I am; and his grace in me hath not been void, but I have laboured more abundantly than all they: yet not I, but the grace of God with me.	10 Благодаттю Божою я є те, що є, а благодать його в мені не була марна; бож я працював більше всіх їх, та не я, але благодать Божа, що зо мною.
11 For whether I, or they, so we preach, and so you have believed.	11 Чи то я, отже, чи то вони, — так ми проповідуємо, і так ви увірували.
12 Now if Christ be preached, that he arose again from the dead, how do some among you say, that there is no resurrection of the dead?	12 Коли ж про Христа проповідується, що він воскрес із мертвих, як же ж деякі між вами кажуть, що нема воскресіння мертвих?
13 But if there be no resurrection of the dead, then Christ is not risen again.	13 Коли ж нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
14 And if Christ be not risen again, then is our preaching vain, and your faith is also vain.	14 А коли Христос не воскрес, то марна проповідь наша, то марна й віра ваша.
15 Yea, and we are found false witnesses of God: because we have given testimony against God, that he hath raised up Christ; whom he hath not raised up, if the dead rise not again.	15 І ми являємося неправдивими свідками Бога, бо свідчили проти Бога, що воскресив Христа, якого він не воскресив, якщо не воскреснуть мертві.
16 For if the dead rise not again, neither is Christ risen again.	16 Бо як не воскреснуть мертві, то і Христос не воскрес.
17 And if Christ be not risen again, your faith is vain, for you are yet in your sins.	17 А як Христос не воскрес, то марна віра ваша, — ви ще у гріхах ваших;
18 Then they also that are fallen asleep in Christ, are perished.	18 отже, ті, що й померли у Христі, загинули.
19 If in this life only we have hope in Christ, we are of all men most miserable.	19 Коли ми надіємося на Христа лише в цьому житті, то ми — найнещасніші з усіх людей.
20 But now Christ is risen from the dead, the firstfruits of them that sleep :	20 Алеж Христос таки справді воскрес із мертвих, первісток померлих.
21 For by a man came death, and by a man the resurrection of the dead.	21 Бо тому, що через чоловіка смерть, через чоловіка й воскресіння мертвих.
22 And as in Adam all die, so also in Christ all shall be made alive.	22 Як бо в Адамі всі вмирають, так у Христі й оживуть усі.
23 But every one in his own order: the firstfruits Christ, then they that are of Christ, who have believed in his coming.	23 І кожний у своїм порядку: первісток — Христос, потім — Христові під час його приходу.
24 Afterwards the end, when he shall have delivered up the kingdom to God and the Father, when he shall have brought to nought all principality, and power, and virtue.	24 Потім кінець, — коли то він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяке начальство й усяку владу й силу.
25 For he must reign, until he hath put all his enemies under his feet.	25 Мусить бо він царювати, поки не покладе всіх ворогів йому під ноги.
26 And the enemy death shall be destroyed last: For he hath put all things under his feet. And whereas he saith,	26 Знищений буде останній ворог — смерть;
27 All things are put under him; undoubtedly, he is excepted, who put all things under him.	27 бо все підкорив йому під ноги. Коли він каже, що все підкорене, то ясно, що крім того, хто йому підкорив усе.
28 And when all things shall be subdued unto him, then the Son also himself shall be subject unto him that put all things under him, that God may be all in all.	28 Якже все йому буде підкорене, тоді й сам Син підкориться тому, що йому підкорив усе, щоб Бог був усім в усьому.
29 Otherwise what shall they do that are baptized for the dead, if the dead rise not again at all? why are they then baptized for them?	29 Коли ні, — то, що зроблять ті, що христяться за мертвих?
30 Why also are we in danger every hour?	30 Коли мертві зовсім не воскресають, чого тоді за них христитись? Чого й нам наражатися повсякчасно на небезпеки?
31 I die daily, I protest by your glory, brethren, which I have in Christ Jesus our Lord.	31 Щодня я наражаюся на смерть; авжеж, брати — це хвали ради вашої, що її маю в Христі Ісусі, Господі нашім.
32 If (according to man) I fought with beasts at Ephesus, what doth it profit me, if the dead rise not again? Let us eat and drink, for to morrow we shall die.	32 І коли б я боровся з звірями в Ефесі як людина, то що мені з того? Коли ж мертві не воскресають, — їжмо й пиймо, бо взавтра ми помремо.
33 Be not seduced: Evil communications corrupt good manners.	33 Не дайте себе обманути: лихі розмови псують добрі звичаї.
34 Awake, ye just, and sin not. For some have not the knowledge of God, I speak it to your shame.	34 Протверезіться належно та не грішіть, бо деякі з вас Бога не знають. На сором вам кажу це.
35 But some man will say: How do the dead rise again? or with what manner of body shall they come?
36 Senseless man, that which thou sowest is not quickened, except it die first.	36 Безумний! Те, що ти сієш, не оживе, як не умре.
37 And that which thou sowest, thou sowest not the body that shall be; but bare grain, as of wheat, or of some of the rest.	37 І те, що сієш, не тіло, що має уродитись, а голе зерно, наприклад, пшениці або якесь інше.
38 But God giveth it a body as he will: and to every seed its proper body.	38 Бог же дав йому тіло, по своїй волі, і кожному насінню — власне тіло.
39 All flesh is not the same flesh: but one is the flesh of men, another of beasts, another of birds, another of fishes.	39 Не кожне тіло таке саме тіло, але інакше тіло в людей, інакше тіло в тварини, інакше тіло у птиць, й інакше у риб.
40 And there are bodies celestial, and bodies terrestrial: but, one is the glory of the celestial, and another of the terrestrial.	40 Є тіла небесні і тіла земні, й інакший блиск небесних, інакший же блиск земних.
41 One is the glory of the sun, another the glory of the moon, and another the glory of the stars. For star differeth from star in glory.	41 Інакший блиск сонця, інакший блиск місяця, інакший блиск зір, ба навіть зоря від зорі різниться блиском.
42 So also is the resurrection of the dead. It is sown in corruption, it shall rise in incorruption.	42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, а встає у нетлінні;
43 It is sown in dishonour, it shall rise in glory. It is sown in weakness, it shall rise in power.	43 сіється в безчесті, а встає у славі; сіється в безсиллі, а встає у силі;
44 It is sown a natural body, it shall rise a spiritual body. If there be a natural body, there is also a spiritual body, as it is written:	44 сіється тіло тваринне, а постає тіло духовне. Якщо є тіло тваринне, то є й тіло духовне.
45 The first man Adam was made into a living soul; the last Adam into a quickening spirit.	45 Так і написано: «Перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам духом животворним.»
46 Yet that was not first which is spiritual, but that which is natural; afterwards that which is spiritual.	46 Та не духовне перше, а тваринне: потім духовне.
47 The first man was of the earth, earthly: the second man, from heaven, heavenly.	47 Перший чоловік із землі — земний, другий чоловік — з неба.
48 Such as is the earthly, such also are the earthly: and such as is the heavenly, such also are they that are heavenly.	48 Який земний, такі й земні, і який небесний, такі й небесні.
49 Therefore as we have borne the image of the earthly, let us bear also the image of the heavenly.	49 І так само, як ми носили образ земного, так носитимем і образ небесного.
50 Now this I say, brethren, that flesh and blood cannot possess the kingdom of God: neither shall corruption possess incorruption.	50 Ось що говорю, брати: Тіло й кров царства небесного успадкувати не можуть, ані тлінні — успадкувати нетління.
51 Behold, I tell you a mystery. We shall all indeed rise again: but we shall not all be changed.	51 Ось я кажу вам тайну: Не всі ми помремо, але всі перемінимося,
52 In a moment, in the twinkling of an eye, at the last trumpet: for the trumpet shall sound, and the dead shall rise again incorruptible: and we shall be changed.	52 раптом, в одну мить, при сурмі останній; засурмить бо, і мертві нетлінними воскреснуть, і ми перемінимося.
53 For this corruptible must put on incorruption; and this mortal must put on immortality.	53 Мусить бо це тлінне одягнутися в нетління, і це смертне одягнутися в безсмертя.
54 And when this mortal hath put on immortality, then shall come to pass the saying that is written: Death is swallowed up in victory.	54 І коли це тлінне одягнеться в нетління, а це смертне одягнеться в безсмертя, тоді збудеться написане слово: «Смерть поглинута перемогою.
55 O death, where is thy victory? O death, where is thy sting?	55 Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?»
56 Now the sting of death is sin: and the power of sin is the law.	56 Жало смерти — гріх, а сила гріха — закон.
57 But thanks be to God, who hath given us the victory through our Lord Jesus Christ.	57 Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
58 Therefore, my beloved brethren, be ye steadfast and unmoveable; always abounding in the work of the Lord, knowing that your labour is not in vain in the Lord.	58 Отож, мої любі брати, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчасно та знайте, що труд ваш у Господі не марний.