Псалмів 31

¹ Провідникові хору. Псалом. Давида.

² До тебе, Господи, я прибігаю; не дай мені осоромитися повіки, у твоїй справедливості визволь мене!

³ Нахили до мене твоє вухо, спаси мене притьмом, будь скелею прибіжища для мене, твердинею міцною, щоб мене урятувати!

⁴ Бо ти — скеля моя й моя твердиня, і ради імени твого веди мене та керуй мною.

⁵ Виведи мене з тенет, що тайно наставлено на мене, бо ти — моє пристановище.

⁶ В руки твої віддаю я духа мого: ти визволив мене, Господи, вірний Боже.

⁷ Ти ненавидиш тих, що почитають бовванів нікчемних; а я на Господа уповаю.

⁸ Радітиму й буду веселитись твоїм милосердям, бо зглянувсь ти над моїм горем, знав душі моєї скорботи.

⁹ і не віддав мене в руки супостата, поставив на широкім місці мої ноги.

¹⁰ Змилуйсь надо мною, Господи, бо мені скрутно; з журби виснажилися в мене очі, душа моя й моє нутро.

¹¹ Життя моє виснажується в горі, літа мої у стогнанні. У смутку підупала моя сила, і кості мої повисихали.

¹² Я став сміховиськом усім моїм противникам і ганьбою моїм сусідам, страховищем моїм знайомим; хто мене бачить надворі, втікає від мене.

¹³ Мене, немов мерця, забуто в серці; я став, немов розбитий посуд.

¹⁴ Бо чув я нашіптування багатьох, страхіття навколо; коли вони разом змовлялися на мене, і замишляли відібрати життя в мене.

¹⁵ А я на тебе, Господи, вповаю; кажу: «Ти єси Бог мій!»

¹⁶ В руках у тебе моя доля: вирятуй мене з руки ворогів і гнобителів моїх.

¹⁷ Освітли світлом твого обличчя слугу твого, спаси мене в твоїм милосерді!

¹⁸ Господи, не дай мені осоромитись, до тебе бо взиваю; нехай грішники вкриються соромом, нехай мовчки зійдуть до Шеолу.

¹⁹ Нехай заніміють уста брехливі, що на праведного нахабно говорять.

²⁰ Яка велика, Господи, твоя доброта, що її ти зберіг тим, що тебе бояться, і чиниш тим, що до тебе прибігають, перед людськими синами!

²¹ Ти ховаєш їх у сховку обличчя твого від заговорів людських; ти їх заховуєш у наметі від язиків сварливих.

²² Благословен Господь, бо дивне своє милосердя явив мені в місті-твердині.

²³ Я ж у збентеженні моїм промовив: «Відтятий я з-перед твоїх очей!» Та ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.

²⁴ Любіть Господа, усі його святії! Вірних стереже Господь, а гордовитим з лишком відплатить.

²⁵ Сміло! І нехай ваше серце буде одважне, ви всі, що уповаєте на Господа.