| 1 Donde vêm as guerras e as contendas entre vós ? Não vêm elas das vossas paixões, que combatem em vossos membros? | 1 Звідки між вами війни, звідки суперечки? Хіба не звідси — з пристрастей ваших, які воюють у ваших членах? |
| 2 Cobiçais e não tendes(o que quereis); matais (em vosso coração tendo aos outros ódio de morte); sois ciumentos e não podeis alcançar; litigais, fazeis guerra. Não obtendes o que pretendeis, porque não pedis (a Deus). | 2 Ви пристрасно жадаєте, а не маєте. Ви убиваєте, завидуєте, а не можете осягнути. Ви б’єтесь і воюєте. Ви не маєте, бо не просите. |
| 3 Pedis e não recebeis, porque pedis mal, com o fim de satisfazerdes as vossas paixões. | 3 Ви просите, та не одержуєте, бо зле просите, щоби розтратити на ваші втіхи. |
| 4 Adúlteros, não sabeis que a amizade deste mundo é inimiga de Deus? Portanto, todo aquele que quiser ser amigo deste mundo, constitui-se inimigo de Deus. | 4 Перелюбники! Хіба не знаєте, що дружба світу цього — то ворожнеча проти Бога? Хто, отже, хоче бути приятелем світу, той стає ворогом Божим. |
| 5 Porventura imaginais que a Escritura diz em vão: Deus ama até ao ciúme o espirito que fez habitar em nós? | 5 Чи може думаєте, що Писання даремно каже: «До заздрощів прагне дух, що живе в нас?» |
| 6 Dá, aliás, (à alma, sua esposa) maior graça, segundo a palavra da Escritura: Deus resiste aos soberbos e dá a sua graça aos humildes (Prov. 3,34), | 6 І більшу дає благодать, через що й сказано: «Бог гордим противиться, смиренним же дає благодать.» |
| 7 Sede, pois, sujeitos a Deus, resisti ao demônio, e ele fugirá de vós. | 7 Коріться, отже, Богові, противтеся дияволові, і він утече від вас. |
| 8 Aproximai-vos de Deus, e ele se aproximará de vós. Lavai, pecadores, as mãos e purificai os corações, ó duplos de espirito. | 8 Наблизьтеся до Бога, і він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники! Освятіть серця, двоєдушники! |
| 9 Senti a vossa miséria, lamentai e chorai: converta-se o vosso riso em luto, e a vossa alegria em tristeza. | 9 Гляньте на ваші злидні, сумуйте і плачте! Сміх ваш нехай обернеться у плач, а радість — у смуток! |
| 10 Humilhai-vos na presença do Senhor, e ele vos exaltará. | 10 Смиріться перед Господом, і він вас підійме! |
| 11 Irmãos, não digais mal uns dos outros. O que diz mal do seu irmão, ou o que julga seu irmão, diz mal da lei e julga a lei (não a considerando obrigatória). Ora, se julgas a lei, não és observador da lei, mas seu juiz. | 11 Не обмовляйте, брати, один одного. Хто обмовляє або судить брата свого, той обмовляє закон і закон судить. Коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець, а суддя закону. |
| 12 Não há mais que um legislador e um juiz, que pode salvar ou perder. | 12 Один лише законодавець і суддя, який може спасти й погубити. Ти ж хто такий, що судиш ближнього? |
| 13 Mas quem és tu, que julgas o próximo? E agora (atendei ao vosso proceder) vós que dizeis : — "Hoje ou amanhã iremos àquela cidade, demorar-nos-emos lá um ano, comerciaremos e tiraremos o nosso lucro" — | 13 Нумо тепер ви, що говорите: «Сьогодні або завтра ми підемо в те місто й перебудемо там рік, і будемо там торгувати й гроші заробляти.» |
| 14 vós, que não sabeis o que sucederá amanhã. Efetivamente, o que é a vossa vida? Sois um vapor que aparece por um instante e que em seguida se desvanece. | 14 Ви, що не відаєте, що буде взавтра! Яке бо життя ваше? Ви — пара, що з’являється на хвильку і зникає по тому. |
| 15 Em vez disso, devíeis dizer: "Se o Senhor quiser, viveremos e faremos esta ou aquela coisa." | 15 Чому б вам радше не сказати: Коли на те Господня воля, будемо жити, і це чи те робити. |
| 16 Mas vós, pelo contrário, elevais-vos na vossa presunção. Toda a gloriola, como esta, é má. | 16 Тепер, ви хвалитеся у хвастощах ваших. Усяка така хвальба — погана. |
| 17 Aquele, pois, que conhece o bem que deve fazer e não o faz, peca. | 17 Хто, отже, знає добро чинити, а його не чинить, — гріх тому! |
