| 1 Percorrei as ruas de Jerusalém, olhai e informai-vos, procurai nas suas praças a ver se achais um só homem que faça justiça, busque a verdade, e eu perdoarei à cidade. | 1 Пройдіть лишень вулицями Єрусалиму, розгляньтесь добре та й розпитайтесь; шукайте по його майданах, чи знайдете кого, що суд чинив би, що шукав би правди, — і я йому прощу. |
| 2 Mesmo quando dizem: Viva o Senhor - ainda assim juram falso. | 2 Хоч вони й кажуть: Як жив Господь! — та все ж клянуться вони неправдиво. |
| 3 Os teus olhos, ó Senhor, não buscam a fidelidade? Tu os feriste, e eles não o sentiram; moeste-os a golpes, e eles recusaram aceitar a correção: endureceram as suas frontes mais que uma pedra, e não quiseram voltar (a ti). | 3 О Господи, чи ж твої очі не шукають правди? Ти бив їх, та їм неначе б і не боліло; ти вигубив їх, але вони зреклися науки. Обличчя їхні стали твердішими за камінь, не бажають вони навертатись. |
| 4 Então eu disse: Talvez sejam sòmente os da classe baixa que ignoram o caminho do Senhor, a lei do seu Deus. | 4 Я думав собі: Вони, напевно, люди прості, вони дурні, бо путі Господньої не знають, — закону свого Бога. |
| 5 Irei pois ter com os grandes e falar-lhes-ei, porque estes conhecem o caminho do Senhor, a lei do seu Deus. Vi porém que estes, ainda mais que os outros, quebraram à uma o jugo (do Senhor), romperam os laços (da lei divina). | 5 Піду ж я до знатних та розмовлюся з ними, вони бо путь Господню відають та й закон свого Бога. Але вони всі разом ярмо поламали, вужівки розірвали. |
| 6 Por isso o leão do bosque os fere; o lobo do deserto à noite os assalta, o leopardo anda vigilante sobre as suas cidades: todo aquele que sair, será despedaçado, porque se multiplicaram as suas prevaricações, se acumularam as suas apostasias. | 6 Тим то й б’є їх лев із лісу, з степу вовк їх нищить, леопард на їхні міста чигає, роздирає хто б з них не вийшов, бо їхніх переступів сила, і відступництвам їхнім міри немає. |
| 7 Por que título poderei eu ser-te propício (ó povo rebelde)? Teus filhos abandonaram-me, e juram por aqueles que não são deuses; cumulei-os de bens, e eles adulteraram, entregaram-se às suas paixões em casa da meretriz. | 7 «Ради чого б я мав тобі простити? Діти твої мене покинули й присягаються лжебогами. Коли я ситив їх, вони перелюби чинили й купами юрмились коло дому блудниці. |
| 8 Tornaram-se como cavalos de lançamento; quando estão no maior ardor; cada um relincha junto da mulher do seu próximo. | 8 Вони, немов коні годовані, жеребці гарячі, іржуть — кожний до сусіда жінки. |
| 9 Pois não hei-de eu castigar estas coisas, diz o Senhor, e não me hei-de vingar duma tal gente? | 9 Тож не маю за те їх покарати? — слово Господнє. Чи ж народові, як оцей, не відплачу я? |
| 10 Escalai os seus muros (ó povos da Caldeia) e destruí, mas não completamente; arrancai-lhe (à minha vinha) os sarmentos, porque não são do Senhor. | 10 Вилазьте на його мури і руйнуйте, — та не дощенту! Усуньте його парості, бо вони не Господні. |
| 11 Têm prevaricado gravemente contra mim a casa de Israel e a casa de Judá diz o Senhor. | 11 Бо дім Ізраїля і дім Юди тяжко мене зрадили», — слово Господнє. |
| 12 Negaram o Senhor e disseram: Não é ele (o verdadeiro Deus), nem virá mal sobre nós; não veremos a espada nem a fome (como vaticinaram os profetas). | 12 Вони Господа відцурались і мовляли: «Таж його немає! І не поб’є нас лихо, і не побачимо ні меча, ні голоднечі. |
| 13 Os profetas são apenas vento, e ninguém fala através deles. Estas coisas, pois, virão sobre eles (e não sobre nós). | 13 Пророки стануть, немов вітер, і слова в них немає. Нехай так станеться з ними!» |
| 14 Isto diz o Senhor Deus dos exércitos: Porque haveis proferido tais palavras, eu farei (ó Jeremias) com que as minhas palavras sejam fogo na tua boca, e que este povo seja lenha que tal fogo devorará. | 14 Тому Господь сил так говорить: «За те, що висказуєте такі речі, я зроблю слова мої вогнем в устах у тебе, а народ цей — дровами, і він пожре їх. |
| 15 Eis que eu farei vir sobre vós uma gente de longe, ó casa de Israel, diz o Senhor; uma gente robusta, uma gente antiga, uma gente cuja língua não conheces que não entendes a que diz. | 15 Я наведу на вас, доме Ізраїля, народ іздаля, — слово Господнє; — то народ запеклий, народ давнезний, народ, мови якого ти не знаєш, ані не розумієш, що він говорить. |
| 16 A sua aljava é como um sepulcro aberto, todos eles são fortes (soldados). | 16 Як гріб відкритий, сагайдак у нього і всі вони витязі. |
| 17 Essa gente comerá as tuas searas e o teu pão; devorará os teus filhos e as tuas filhas; nutrir-se-á dos teus rebanhos e dos teus gados; devorará a tua vinha e a tua figueira, destruirá as tuas cidades fortificadas, nas quais tens posta a confiança. | 17 Він поїсть врожай і хліб твій; він поїсть синів твоїх і дочок твоїх; він поїсть овець твоїх і товар твій; він поїсть твій виноградник і смокви твої; зруйнує міста-твердині, що на них звіряєшся, мечем звоює. |
| 18 Contudo, mesmo nesses dias, diz o Senhor, não acabarei de todo convosco. | 18 Та навіть тоді, — слово Господнє, — я вас не вигублю дощенту. |
| 19 Se disserdes: Por que nos fez o Senhor nosso Deus todas estas coisas? - responder-lhes-ás: Assim como me abandonastes e servistes a um deus estranho na vossa terra, assim servireis (agora) os estrangeiros em terra não vossa. | 19 Коли ж будете питати: За що вчинив нам усе це Господь, Бог наш? — відкажеш їм: Як мене ви покинули й служили чужим богам у землі вашій, так чужинцям служитимете в землі не вашій. |
| 20 Anunciai isto à casa de Jacob, fazei-o ouvir em Judá, dizendo: | 20 Оповістіть це в домі Якова, звістіть про те в Юдеї, кажучи: |
| 21 Ouve, povo insensato, que não tens coração! Vós, que tendes olhos e não vedes, que tendes seus ouvidos e não ouvis, | 21 Слухай оце, дурний народе, що маєш очі, та не бачиш; маєш вуха, та не чуєш! |
| 22 não me temereis a mim, diz o Senhor, não estremecereis diante de mim que pus a areia por limite do mar fronteira eterna que não atravessará? Levantar-se-ão as suas ondas, mas não poderão (ir mais adiante); rugirão, mas não a ultrapassarão. | 22 Мене не боїтеся? — слово Господнє, — передо мною не будете тремтіти? Я ж поклав пісок границею морю, вічний закон, який воно не переступить; хоча й хвилі бушують, та здолати не можуть; хоч вони й ревуть, але його не переступлять. |
| 23 Porém o coração deste povo tornou-se obstinado e rebelde; apartaram-se (de mim) e foram (atrás dos ídolos). | 23 А в народу цього серце вперте й ворохобне; вони збунтувались і геть подались. |
| 24 Não disseram no seu coração: Temamos o Senhor nosso Deus, que nos dá a seu tempo a chuva temporã e serôdia, e que nos assegura as semanas destinadas à colheita. | 24 І не подумають у своєму серці: Біймося Господа, Бога нашого, що дощ дає ранній і пізній своєї пори, що для нас зберігає призначені жнив тижні. |
| 25 As vossas iniquidades transtornaram esta ordem, os vossos pecados apartaram de vós o bem. | 25 Провини ваші це відвернули, і гріхи ваші відняли від вас це добро. |
| 26 Com efeito no meu povo acham-se ímpios, que lançam armadilhas, como os caçadores de aves, pondo laços e redes para apanhar os homens. | 26 Бо між людьми моїми є безбожні, що чигають, як ото птахолови засідають, ставляють сильця, людей ловлять. |
| 27 Como gaiola cheia de aves, assim são as suas casas de rapinas; por isso se engrandecem e enriquecem, | 27 Як клітка, повна птиць, так у хатах їхніх повно обману. Тому вони завеличались і розбагатіли; |
| 28 engordam e se tornam nédios. Ultrapassam mesmo os limites do mal. Não defendem o direito, o direito do órfão, e (assim) prosperam; não fazem justiça aos pobres. | 28 розтовстіли так, аж лисняться, у злі переступили всяку міру; справ на суді не розглядають, сироти справ, — і щастить їм, а права бідного на суді не захищають. |
| 29 Porventura não hei-de punir estes excessos, diz o Senhor, não me hei-de vingar duma tal gente? | 29 Чи ж за таке не покараю? — слово Господнє, — чи такому, як оцей, народові та не відплатить моє серце? |
| 30 Coisas horrendas, abomináveis, se têm feito nesta terra: | 30 Жахливе й страшне сталось у цім краї. |
| 31 Os profetas profetizam mentiras, os sacerdotes governam de acordo com eles, e o meu povo gosta destas coisas. Que fareis, quando chegar o fim de tudo isto? | 31 Пророки пророкують іменем неправди, священики правлять, як хочуть. Народ же мій це любить! І що ви чинитимете, як тому кінець настане?» |
