| 1 Tu és muito justo, ó Senhor, para que dispute contigo; todavia eu te direi coisas justas. Por que motivo é próspero o caminho dos ímpios, e vivem em paz todos os que prevaricam e fazem mal? | 1 Ти правий будеш, Господи, якби мені спало на думку сперечатися з тобою! А все ж таки позиватисьму з тобою. Чому доля безбожників щаслива, і всім віроломним добре ведеться? |
| 2 Tu os plantas (no mundo), e lançam raízes; medram e dão fruto; estás perto dos seus lábios, porém longe do seu coração. | 2 Ти насадив їх, і вони коріння пустили, вони ростуть і дають плоди. Ти на устах у них близько, від серця ж їхнього далеко. |
| 3 Mas tu, Senhor, me conheces, me vês, experimentas como o meu coração está contigo. Leva-os como ovelhas para o matadouro, destina-os para o dia da matança. | 3 Мене ж, Господи, ти знаєш, мене ти бачиш і вивідуєш серце моє, яке воно супроти тебе. Відлучи ж їх, мов тих овечок, призначених на заріз, і наготуй їх на день їхнього вистинання. |
| 4 Até quando há-de chorar a terra, secar-se a erva de todo o campo? Por causa da maldade dos seus habitantes perecem animais e aves, porque dizem: Ele não verá o nosso fim. | 4 Доки має земля сумувати, а трава сохнути на всім полі? З-за ледарства її мешканців гинуть звірі й птахи. Бо вони кажуть: «Він нашого кінця не бачить.» |
| 5 Se te fatigaste em seguir, correndo, os que iam a pé, como poderás competir com os que vão a cavalo? Se nem estás em sossego numa terra de paz, que farás no meio dos matagais do Jordão (povoado de feras)? | 5 Коли ти біг з пішими, і вони тебе втомили, то як побіжиш навипередки з кіньми? І коли ти в затишнім краю не безпечний, що, однак, чинитимеш у чагарах йорданських? |
| 6 Sim, os teus próprios irmãos, os da casa de teu pai, te atraiçoam. Por trás de ti, criticam-te desabridamente. Não te fies neles, (mesmo) quando te falarem com doçura. | 6 Бо й брати твої й дім батька твого, й вони зрадливі супроти тебе, і кричать голосно вслід за тобою. Не йми їм віри, хоч би й гарні слова до тебе говорили. |
| 7 (Para os castigar, diz o Senhor) deixei a minha casa (ou templo), abandonei a minha herança; entreguei o objecto das delícias da minha alma às mãos dos seus inimigos. | 7 Я покинув дім мій, я відцурався спадщини моєї; що мені було найлюбіше, віддав я те ворогам у руки. |
| 8 A minha herança (o meu povo) tornou-se para mim como um leão na selva; levantou a voz (blasfemando) contra mim; por isso eu a aborreci. | 8 Спадщина моя мені зробилась, немов лев у лісі: зняла свій рик на мене; за те ж вона мені й осоружна стала. |
| 9 Porventura a minha herança é como uma ave multicolor, cercada de abutres? Vinde, congregai-vos todos os animais da terra, apressai-vos a devorá-la. | 9 Спадщина моя стала мені рябим птахом, що на нього звідусіль хижі птиці нападають. Ходіть, збирайтеся, всі звірі дряпіжні, кидайтесь на поживу! |
| 10 Numerosos pastores destruíram a minha vinha, pisaram a minha propriedade, trocaram a minha deliciosa herança em deserto de solidão. | 10 Гурт пастухів спустошив мій виноградник, ногами потоптав мою частку, мою любу частку вчинив пустим степом. |
| 11 Devastaram-na, e ela está de luto diante de mim; foi inteiramente desolada toda a terra (de Judá), porque não há ninguém que considere no seu coração. | 11 Її обернено на пустиню, і плаче вона, зруйнована, передо мною. Спустошено всю землю, і нікому взяти те до серця. |
| 12 Por todas as alturas do deserto chegam desvastadores, porque a espada do Senhor devora o país, desde um extremo ao outro, não há paz para nenhum vivente. | 12 По всіх пагорбах у пустині спустошники позбігались; бо меч Господній пожирає від кінця й до кінця землі, немає миру ні одній людині. |
| 13 Semearam trigo e colheram espinhos; trabalharam, mas em vão; receberam a herança, mas não lhes aproveitou. Tende vergonha dos vossos frutos, por causa da grande cólera do Senhor. | 13 Посіяли пшеницю, а будяки пожали; натомились надаремно. Соромляться свого врожаю з-за палкого гніву Господнього. |
| 14 Assim fala o Senhor: Todos os vizinhos malvados, que tocam (ou usurpam) a herança que reparti pelo meu povo de Israel, vou arrancá-los da sua terra e arrancar a casa de Judá do meio deles. | 14 Так говорить Господь: «Усіх моїх злих сусідів, що шарпають спадщину, яку я дав був у посілість моєму народові Ізраїлеві, я повириваю з їхньої землі, а й дім Юди вирву з-посеред них. |
| 15 Mas, quando os tiver arrancado, voltar-me-ei e terei piedade deles, fá-los-ei voltar cada um à sua herança, cada um à sua terra. | 15 Потім же, повиривавши їх, я знову змилосерджуся над ними й поверну їх, кожного в його спадкоємство й кожного в його країну. |
| 16 Se eles, escarmentados, aprenderem os caminhos do meu povo, de maneira que jurem em meu nome (dizendo): Vive o Senhor - como ensinaram o meu povo a jurar por Baal, _(então) serão estabelecidos no meio do meu povo. Porém, se não ouvirem, arrancarei pela raiz e exterminarei aquela gente, diz o Senhor. | 16 І коли вони навчаться досконало доріг мого народу і клястимуться моїм ім’ям: Як жив Господь! — як то вони були навчили мій люд клястися Ваалом, — то осядуться серед народу мого. |
| 17 Коли ж не слухатимуть, то я вирву зовсім народ той, вигублю його, — слово Господнє!» |
