| 1 O meu amado desceu ao seu jardim, ao canteiro dos balsameiros para apascentar o seu rebanho nos jardins, e para colher lírios. Eu sou do meu amado, e o meu amado é meu, ele, que apascenta o seu rebanho entre os lírios. | 1 Куди пішов твій любий, найкраща між жінками? Куди звернув твій любий, щоб нам з тобою та його шукати? Молода: |
| 2 Мій любий зійшов у сад свій до грядок пахучих пасти в садах отару та лілеї рвати. |
| 3 Formosa és, amiga minha, como Tirsa, encantadora como Jerusalém, mas terrível como um exército em ordem de batalha. | 3 Я — мого любого й мій любий — мій, він, що пасе отам поміж лілеями. Молодий: |
| 4 Aparta os teus olhos de mim, porque eles me fascinam. Os teus cabelos são como um rebanho de cabras, suspensas nas vertentes dos montes de Galaad. | 4 Гарна ти моя люба, наче Тірца, немов Єрусалим, принадна, грізна, немов загони з прапорами. |
| 5 Os teus dentes são como rebanho de ovelhas, ao subir do lavadouro; cada uma leva dois cordeirinhos gémeos, e nenhuma entre elas é estéril. | 5 Відверни від мене твої очі, бо вони мене чарують. Волосся твоє мов козяче стадо, що сходить із Гілеад-гір. |
| 6 Como metades de romãs, assim são as tuas faces, por detrás do teu véu. | 6 Зуби твої, немов овець отара, що з купелі виходить. Кожний із них має свою пару, ані одному її не бракує. |
| 7 São sessenta as rainhas, oitenta as esposas de segunda ordem, e inumeráveis as donzelas. | 7 Немов розрізане надвоє яблуко-граната, твої скроні за твоїм покривалом. |
| 8 Porém uma só é a minha pomba, a minha perfeita: ela é a única para sua mãe, a predilecta da que lhe deu o ser. As donzelas viram-na, e proclamaram-na bem-aventurada: viram-na as rainhas e as esposas da segunda ordem, e deram-lhe muitos louvores. | 8 Шістдесят цариць і вісімдесят наложниць було, а дівчат без ліку, — |
| 9 Quem é esta, que vai caminhando como a aurora quando se levanta, formosa como a lua, brilhante como o sol, terrível como um exército formado em batalha? | 9 одна ж єдина моя голубка, моя досконала, єдина у матері своєї, улюблена тієї, що її вродила. Побачили її дівчата й величають, цариці й наложниці і тії її вихваляють: |
| 10 Eu desci ao jardim das nogueiras, para ver a vegetação do vale, para examinar se a vinha tinha lançado flor, se as romãs tinham florido. | 10 «Хто це, що наче рання зоря, сходить, гарна, мов місяць, ясна, мов сонце, страшна, мов військові загони з прапорцями?» |
| 11 Eu não soube: a minha alma colocou-me sobre o carro de Aminadab. | 11 В горіховий садок зійшов я, щоб подивитись на зелень у долині, щоб подивитись, чи виноград броститься, чи цвітуть яблуні ґранатові. |
| 12 Volta, volta, ó Sulamita; volta, volta, para que nós te contemplemos. | 12 І сам не знаю, (як то сталось): моя любов посадила мене на колісницю князя мого народу. |
