| 1 Quando Salomão terminou a sua oração, desceu fogo do céu e consumiu os holocaustos e as vítimas, e a majestade do Senhor encheu a casa. | 1 Як скінчив Соломон молитву, спав вогонь з неба й пожер всепалення та жертви, і слала Господня сповнила храм, |
| 2 Os sacerdotes não podiam entrar no templo do Senhor, porque a majestade do Senhor tinha enchido o seu templo. | 2 отож священики не могли ввійти в дім Господній, бо слава Господня сповнила дім Господній. |
| 3 Todos os filhos de Israel viram descer o fogo e a glória do Senhor, sobre o templo, e, prostrados com o rosto em terra sobre o pavimento, adoraram e louvaram o Senhor, dizendo: Ele é bom e a sua misericórdia é eterna. | 3 Всі сини Ізраїля, бачивши, як зійшов вогонь і слава Господня на дім, схилились обличчям до землі, до долівки, і поклонились та славили Господа, бо він благий і вічна його милость. |
| 4 o rei e todo o povo imolavam vítimas diante do Senhor. | 4 Тоді цар і ввесь народ заходилися приносити жертви перед Господом. |
| 5 O rei Salomão ofereceu em sacrifício vinte e dois bois e cento e vinte mil carneiros. Foi assim que o rei, com todo o povo, dedicou a casa a Deus. | 5 Цар Соломон приніс у жертву 22 000 волів і 120 000 овець: так цар і ввесь народ освятили дім Божий. |
| 6 Ao mesmo tempo os sacerdotes estavam aplicados às suas funções, e os Levitas, ao som dos instrumentos músicos, cantavam os hinos do Senhor, que o rei Davide tinha composto para louvar o Senhor, (repetindo): porque a sua misericórdia é eterna; cantavam os hinos de Davide ao som dos instrumentos que tocavam com as suas mãos; os sacerdotes diante deles tocavam as trombetas, e todo o Israel estava em pé. | 6 Священики стояли там на своїй службі, а й левіти зо священними музичними приладами, що їх зробив цар Давид, щоб прославляти похвальними піснями Господа, — бо вічна його милость. Священики ж сурмили перед ними, і ввесь Ізраїль був присутній. |
| 7 Salomão consagrou também o meio do átrio, que está diante do templo do Senhor, porque ali tinha ele oferecido os holocaustos e a gordura das vítimas pacíficas, pois o altar de bronze, que ele tinha feito, não podia bastar para os holocaustos e sacrifícios e gordura. | 7 Соломон освятив середину двору, що був перед домом Господнім, бо приніс там усепалення й жир мирних жертв; мідяний бо жертовник, що зробив Соломон, не вмістив усе-палень, офір та товщу. |
| 8 Salomão celebrou então a festa solene (dos tabernáculos) durante (outros) sete dias, e todo o Israel com ele, sendo muito grande o ajuntamento, desde a entrada de Emat até à torrente do Egito. | 8 Соломон справив того часу семиденний празник. З ним увесь Ізраїль, вельми велика громада, що зійшлася від Хамат-входу до Єгипетського потоку. |
| 9 Ao oitavo dia, fez uma reunião solene, porque tinha feito a dedicação do altar nos sete dias, e celebrado a solenidade dos tabernáculos durante (outros) sete dias. | 9 Восьмого дня влаштували врочисті збори, бо посвячення жертовника справляли сім день і празник сім день. |
| 10 Por fim, no dia vigésimo terceiro do sétimo mês, despediu o povo para as suas tendas cheio de alegria e de contentamento pelas graças que o Senhor tinha feito a Davide, a Salomão e ao povo de Israel. | 10 А двадцять третього дня сьомого місяця відпустив цар до наметів людей, радих та веселих серцем за все добро, що Господь учинив Давидові, Соломонові та Ізраїлеві, своєму народові. |
| 11 Terminou Salomão a casa do Senhor, o palácio real e tudo o que dentro em seu coração tinha determinado fazer na casa do Senhor e no seu próprio palácio, e foi bem sucedido. | 11 Як же закінчив Соломон дім Господній і царський палац, — а все, що Соломон бажав зробити в Господньому домі і в своїм палаці, зробив гаразд, — |
| 12 O Senhor apareceu-lhe, de noite, e disse: Ouvi a tua oração e escolhi para mim este lugar para casa de sacrifício. | 12 з’явився вночі Господь Соломонові й сказав до нього: «Вислухав я твою молитву й вибрав собі це місце як дім жертвоприношень. |
| 13 Quando porventura eu fechar o céu, e não cair chuva, quando mandar aos gafanhotos que devorem a terra ou mandar a peste ao meu povo, | 13 Коли я замкну небо й не буде дощу, й коли звелю сарані пожирати край або нашлю чуму на народ мій, |
| 14 se o meu povo, sobre que foi invocado o meu nome, convertendo-se, me rogar e buscar a minha face, e fizer penitência dos seus maus caminhos, eu também o ouvirei do céu, perdoarei os seus pecados e purificarei a sua terra. | 14 і коли мій народ, що зветься моїм ім’ям, упокориться, буде молитись та шукати обличчя мого й навернеться від своїх лихих доріг, то я почую з неба й прощу гріхи їхні й вигою їхню землю. |
| 15 Os meus olhos também se abrirão e os meus ouvidos atenderão à oração daquele que a fizer neste lugar. | 15 Віднині очі мої будуть відкриті й вуха мої будуть сприймати молитву на цьому місті. |
| 16 Eu escolho e santifico este lugar, a fim de nele estar o meu nome para sempre, e os meus olhos e o meu coração estarem fixos nele em todo o tempo. | 16 Тепер я вибрав і освятив дім цей, щоб моє ім’я було там повіки; очі мої й серце моє будуть там по всі часи. |
| 17 Quanto a ti, se andares na minha presença, como andou Davide, teu pai, se procederes em tudo conforme as ordens que te tenho dado, guardares os meus preceitos e leis, | 17 І як ти ходитимеш передо мною, як ходив батько твій Давид, чинитимеш усе те, що я заповів тобі, пильнуватимеш мої постанови та мої закони, |
| 18 eu conservarei o trono do teu reino, como o prometi a Davide, teu pai, quando disse: Não faltará varão da tua linhagem, que reine em Israel. | 18 то я укріплю престол твого царства, як обіцяв Давидові, твоєму батькові, словами: Не переведеться у тебе той, хто володітиме в Ізраїлі. |
| 19 Mas, se vos desviardes (de mim) e deixardes as leis e os mandamentos que vos propus, para servirdes os deuses estranhos e os adorardes, | 19 А коли ви відступите й покинете мої постанови й мої заповіді, що їх я дав вам, і підете та станете служити іншим богам і кланятись їм, |
| 20 eu vos arrancarei da terra, que vos dei, lançarei para longe da minha presença este templo, que consagrei ao meu nome, e o farei objecto do sarcasmo e escárneo de todos os povos. | 20 то я вас викоріню з лиця моєї землі, що я дав вам, а храм цей, що я посвятив імені моєму, відкину геть від себе й зроблю його приказкою та й посміховищем між усіма народами. |
| 21 Este templo, por muito ilustre que haja sido, causará espanto a todos os que passarem, os quais dirão: Por que motivo tratou o Senhor assim esta terra e este templo? | 21 А щодо цього храму величного, то кожний перехожий повз нього жахатиметься й говоритиме: Завіщо Господь учинив таке цій землі й цьому храмові? |
| 22 Responder-lhes-ão: Porque deixaram o Senhor Deus de seus pais, que os tinha tirado da terra do Egito, e porque tomaram deuses estranhos e os adoraram e reverenciaram; por isso vieram sobre eles todos estes males. | 22 І відрікатимуть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, який вивів їх із Єгипетської землі, і пристали до інших богів, кланялись і служили їм, — за те він наслав на них усе це лихо.» |
