| 1 Enviou Ezequias mensageiros por todo o Israel e Judá, e escreveu cartas a Efraim e a Manassés, para que viessem à casa do Senhor, em Jerusalém, celebrar a páscoa do Senhor Deus de Israel. | 1 Єзекія послав по всьому Ізраїлю й по Юдеї послів, і написав також листи до Ефраїма й до Манассії, щоб прийшли в дім Господній, в Єрусалим, справляти Пасху на честь Господа, Бога Ізраїля. |
| 2 Havia-se aconselhado o rei com os príncipes e com todo o povo em Jerusalém, no sentido de se celebrar a páscoa no segundo mês, | 2 Цар, його старшина й уся єрусалимська громада постановили на раді святкувати Пасху другого місяця, |
| 3 porquanto não a tinham podido celebrar no seu tempo, porque não se tinham santificado sacerdotes que pudessem bastar, e porque não se tinha ainda juntado o povo em Jerusalém. | 3 бо не могли справляти її в свій час через те, що священики не освятились були достатньо й народ не зійшовся в Єрусалим. |
| 4 Isto agradou ao rei e a todo o povo. | 4 Ця постанова вподобалась цареві й усій громаді. |
| 5 Resolveram que fossem mandados mensageiros por todo o Israel, desde Bersabé até Dan, para que viessem e celebrassem a páscoa do Senhor Deus de Israel em Jerusalém, porque muitos não a tinham celebrado, como está prescrito na lei. | 5 От і вирішили вони оповістити по всьому Ізраїлю, від Версавії до Дана, щоб ішли в Єрусалим святкувати Пасху на честь Господа, Бога Ізраїля, в Єрусалимі, бо вже давно не справляли її так, як приписано. |
| 6 Os correios partiram com as cartas, por ordem do rei e dos seus príncipes, para todo o Israel e Judá, publicando o que o rei tinha ordenado: Filhos de Israel, voltai para o Senhor Deus de Abraão, de Isaac e de Israel, e ele acolherá os restos que escaparam da mão do rei dos Assírios. | 6 І пішли гінці з листами від царя й від його старшини по всьому Ізраїлю та Юдеї й говорили з наказу царя: «Діти Ізраїля! Наверніться до Господа, Бога Авраама, Ісаака та Ізраїля, й він обернеться до тієї решти з-поміж вас, що врятувалась від руки асирійських царів. |
| 7 Não façais como vossos pais e irmãos, que se afastaram do Senhor Deus de seus pais, que os entregou à morte, como vós vedes. | 7 Не будьте такі, як батьки ваші та брати ваші, що були невірні Господеві, Богові батьків своїх, так що він видав їх на спустошення, як самі бачите. |
| 8 Não endureçais as vossas cervizes, como vossos pais; dai as mãos (obedecei) ao Senhor, vinde ao seu santuário, que ele santificou para sempre, servi ao Senhor Deus de vossos pais, e a ira do seu furor se afastará de vós. | 8 Тож не будьте тугошиїми, як батьки ваші, простягніть руку вашу до Господа, прийдіть до його святині, яку він посвятив повіки, служіть Господеві, Богові вашому, й він відверне від вас свій палкий гнів. |
| 9 Se vos voltardes para o Senhor, vossos irmãos e filhos acharão misericórdia diante daqueles que os levaram cativos e voltarão para esta terra, porque o Senhor vosso Deus é piedoso e clemente, e não afastará de vós o seu rosto, se voltardes para ele. | 9 Коли ви обернетесь до Господа, ваші брати й ваші діти знайдуть собі милосердя в тих, що забрали їх у полон, і вони повернуться в цей край, бо Господь, Бог ваш, ласкавий і милосердний, і не відверне він свого обличчя від вас, коли ви обернетесь до нього.» |
| 10 Foram os correios, de cidade em cidade, por toda a terra de Efraim e de Manassés, até Zabulon, mas estes povos riam-se e escarneciam deles. | 10 І ходили гінці від міста до міста по краю Ефраїма, Манассії аж до краю Завулона; та з них сміялись і глузували. |
| 11 Todavia alguns homens de Asser, de Manassés e de Zabulon, estando pelo conselho, foram a Jerusalém. | 11 Деякі тільки з коліна Ашера, Манассії та Завулона покорились і прийшли в Єрусалим. |
| 12 Também em Judá a mão do Senhor operou, dando-lhes um só coração para cumprir a palavra do Senhor, conforme a ordem do rei e dos príncipes. | 12 В Юдеї також була рука Божа, вона й дала їм згідне серце, щоб виконати волю царя та старшин, за Господнім словом. |
| 13 Juntaram-se grandes multidões em Jerusalém para celebrar a solenidade dos ázimos, no segundo mês, | 13 От і зібралася в Єрусалим сила народу, щоб справляти свято опрісноків другого місяця: то була велелюдна громада. |
| 14 e, levantando-se, destruíram os altares que havia em Jerusalém, derribaram também os altares dos perfumes e lançaram-nos à torrente do Cedron. | 14 Взялись вони й усунули жертовники, що були в Єрусалимі; усунули також і всі кадильниці й повикидали їх у потік Кедрон. |
| 15 Imolaram a Páscoa no dia catorze do segundo mês. Os sacerdotes e os Levitas, que, cheios de confusão, finalmente se tinham santificado, ofereceram holocaustos na casa do Senhor. | 15 І зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня другого місяця. Священикам та левітам стало сором, і вони освятились і принесли всепалення в домі Господньому. |
| 16 Puseram-se na sua ordem, conforme as disposições e lei de Moisés, homem de Deus. Os sacerdotes recebiam da mão dos Levitas o sangue que se havia de derramar. | 16 Вони стояли на своєму місці, згідно з своїми обов’язками, за законом Мойсея, чоловіка Божого. Священики розливали кров, беручи її з рук левітів. |
| 17 Como muitos, de entre o povo que assistia, não se tinham santificado, os Levitas imolaram a Páscoa por aqueles que não tinham tido o cuidado de se santificar, a fim de os consagrarem ao Senhor. | 17 А що в громаді було багато таких, що не освятились, то левіти взяли на себе різати пасхальні жертви за всіх тих, що були нечисті, для того, щоб посвятити їх Господеві. |
| 18 Também uma grande parte do povo de Efraim, de Manassés, de Issacar e de Zabulon, que se não tinha santificado, comeu a Páscoa, não segundo o que está escrito. Mas Ezequias fez oração por eles, dizendo: O Senhor, que é bom, será propicio | 18 Багато бо з народу, найбільше з коліна Ефраїма, Манассії, Іссахара та Завулона не очистились, але їли Пасху не так, як було приписано; однак Єзекія так був за них помолився: «Господи благий, прости |
| 19 para com todos os que buscam de todo o seu coração o Senhor Deus de seus pais, e ele não lhes imputará falta de não estarem bem purificados. | 19 кожному, хто спрямував своє серце до того, щоб Шукати Бога, Господа Бога батьків своїх, хоч і без чистоти, належної святині.» |
| 20 O Senhor ouviu-o, e mostrou-se favorável ao povo. | 20 Господь почув Єзекію й простив народові. |
| 21 Os filhos de Israel, que se acharam em Jerusalém, celebraram a solenidade dos ázimos durante sete dias com grande júbilo; todos os dias, os Levitas e os sacerdotes louvavam ao Senhor, tocando fortemente os instrumentos em honra do Senhor. | 21 Отак сини Ізраїля, що перебували в Єрусалимі, справляли з великою радістю свято опрісноків сім день, а левіти та священики славили щосили день-у-день Господа. |
| 22 Ezequias falou ao coração de todos os Levitas, que tinham muitos conhecimentos das coisas do Senhor. Comeram (carnes das vítimas) durante os sete dias da solenidade, oferecendo sacrifícios pacíficos e louvando o Senhor Deus de seus pais. | 22 Єзекія звернувся з сердечним словом до всіх левітів, що так розумно і вміло виконали службу на честь Господа. Сім днів споживали святе, приносивши мирні жертви та славивши Господа, Бога батьків своїх. |
| 23 Aprouve a toda a multidão fazer festa ainda outros sete dias, como fizeram com grande contentamento. | 23 Потім уся громада постановила на нараді святкувати других 7 день, тож святкували вони з радістю ще 7 день, |
| 24 Ezequias, rei de Judá, tinha dado à multidão mil touros e sete mil ovelhas; os príncipes deram ao povo mil touros e dez mil ovelhas; assim um grande número de sacerdotes se purificou. | 24 бо юдейський цар Єзекія постачив для громади 1000 бичків і 10 000 овець, та й старшина постачила для громади 1000 бичків і 10 000 овець, і священиків посвятилося чимало. |
| 25 Todo o povo de Judá, os sacerdotes e os Levitas, toda a multidão que viera de Israel, todos os estrangeiros vindos da terra de Israel e os que habitavam em Judá, todos trasbordavam de alegria. | 25 І веселилась уся юдейська громада, і священики, й левіти, і вся громада, що прийшла з Ізраїля, та й чужинці, що прийшли з Ізраїльського краю й що жили в Юдеї. |
| 26 Fez-se uma grande solenidade em Jerusalém, qual não tinha havido naquela cidade desde o tempo de Salomão, filho de David, rei de Israel. | 26 І була велика радість у Єрусалимі, бо від часу Соломона, сина Давидового, ізраїльського царя, не бувало такого в Єрусалимі. |
| 27 Por último os sacerdotes e os Levitas levantaram-se para abençoar o povo. A sua voz foi ouvida e a sua oração chegou até à morada santa do céu. | 27 Священики й левіти встали й благословили народ. Господь вислухав їхній голос, і їхня молитва дійшла до його святого житла, на небо. |
