| 1 Porventura não clama a Sabedoria e a inteligência não eleva a sua voz? | 1 Хіба мудрість не кличе, | розум не здійма свій голос? |
| 2 No cume das montanhas posta-se ela, e nas encruzilhadas dos caminhos. | 2 На верху горбів при дорозі, | стає вона й на розпуттях. |
| 3 Alça sua voz na entrada das torres, junto às portas, nas proximidades da cidade. | 3 Коло воріт, при вході в місто, | при вході в двері вона голосно гукає: |
| 4 “É a vós, ó homens, que eu apelo; minha voz se dirige aos filhos dos homens. | 4 «Це вас я кличу, люди; | до синів людських мій голос. |
| 5 Ó simples, aprendei a prudência, adquiri a inteligência, ó insensatos. | 5 О простодушні, обачности навчайтесь, | і ви, безглузді, ума набирайтесь! |
| 6 Prestai atenção, pois! Coisas magníficas vos anuncio, de meus lábios só sairá retidão, | 6 Слухайте, бо я про важливе говоритиму, | і з уст моїх вийдуть слова правдиві. |
| 7 porque minha boca proclama a verdade e meus lábios detestam a iniquidade. | 7 Уста мої виповідають правду, | і зло моїм устам огидне. |
| 8 Todas as palavras de minha boca são justas, nelas nada há de falso nem de tortuoso. | 8 Всі слова уст моїх правдиві, | нема нічого в них нещирого, кривого. |
| 9 São claras para os que as entendem e retas para o que chegou à ciência. | 9 Всі вони ясні тому, хто їх розуміє, | і слушні тому, хто придбав знання. |
| 10 Recebei a instrução e não o dinheiro. Preferi a ciência ao fino ouro, | 10 Прийміть мою науку, а не срібло, | і радше знання, ніж золото добірне, |
| 11 pois a Sabedoria vale mais que as pérolas e joia alguma a pode igualar. | 11 бо мудрість ліпша понад перли; | ніщо дорогоцінне не зрівняється з нею. |
| 12 Eu, a Sabedoria, sou amiga da prudência, possuo uma ciência profunda. | 12 Я мудрість, з обачністю я перебуваю; | я посідаю знання розважливе. |
| 13 O temor do Senhor é o ódio ao mal. Orgulho, arrogância, caminho perverso, boca mentirosa: eis o que eu detesto. | 13 Страх Господній то ненависть до зла. | Пиху та гордість, лиху поведінку | й уста нещирі я ненавиджу. |
| 14 Meu é o conselho e o bom êxito, minha a inteligência, minha a força. | 14 У мене рада й помисл; | я — розум, у мене сила. |
| 15 Por mim reinam os reis e os legisladores decretam a justiça; | 15 Мною царі царюють | і князі встановляють право. |
| 16 por mim governam os magistrados e os magnatas regem a terra. | 16 Мною старшини правлять, | вельможі судять усю землю. |
| 17 Amo os que me amam. Quem me procura, encontra-me. | 17 Я люблю тих, які мене люблять; | хто шукає мене пильно, той знаходить. |
| 18 Comigo estão a riqueza e a glória, os bens duráveis e a justiça. | 18 Багатство й слава в мене, | постійні блага й справедливість. |
| 19 Mais precioso que o mais fino ouro é o meu fruto, meu produto tem mais valor que a mais fina prata. | 19 Плоди мої ліпші від золота, від щирого золота; | прибуток мій — над срібло добірне. |
| 20 Sigo o caminho da justiça, no meio da senda da equidade. | 20 Я ходжу путями правди, | стежками права, |
| 21 Deixo os meus haveres para os que me amam e acumulo seus tesouros. | 21 щоб дати блага тим, які мене люблять, | щоб наповнились їхні скарбниці. |
| 22 O Senhor me criou, como primícia de suas obras, desde o princípio, antes do começo da terra. | 22 Господь створив мене почином путі своєї, | першою з його чинів споконвічних. |
| 23 Desde a eternidade fui formada, antes de suas obras dos tempos antigos. | 23 Я настановлена була від віку, | від початку, раніше, ніж; земля постала; |
| 24 Ainda não havia abismo quando fui concebida, e ainda as fontes das águas não tinham brotado. | 24 коли не було ще безодень, я народилась, | коли не було ще джерел багатоводних. |
| 25 Antes que assentados fossem os montes, antes dos outeiros, fui dada à luz; | 25 Перед тим, як були засновані гори, | раніше від пагорбів я народилась; |
| 26 antes que fossem feitos a terra e os campos e os primeiros elementos da poeira do mundo. | 26 тоді, як він не створив був ще ні землі, ні степу, | ні первнів пилу світового. |
| 27 Quando ele preparava os céus, ali estava eu; quando traçou o horizonte na superfície do abismo, | 27 Як він укріпляв небо, я там була; | як він рисував круг поверх безодні, |
| 28 quando firmou as nuvens no alto, quando dominou as fontes do abismo, | 28 як він згущав угорі хмари, | як установляв бездонні джерела, |
| 29 quando impôs regras ao mar, para que suas águas não transpusessem os limites, quando assentou os fundamentos da terra, | 29 як призначав край морю, | щоб води з його берегів не виступали, | як закладав підвалини землі, — |
| 30 junto a ele estava eu como artífice, brincando todo o tempo diante dele, | 30 я була при ньому, при роботі, | я була його втіхою щоденно, | усміхалась перед ним повсякчасно, |
| 31 brincando sobre o globo de sua terra, achando as minhas delícias junto aos filhos dos homens. | 31 гралась на його земному крузі, | моя бо втіха: бути; з людськими синами. |
| 32 E agora, meus filhos, escutai-me: felizes aqueles que guardam os meus caminhos. | 32 Отож, тепер, діти мої, слухайте мене: | щасливі тії, що дороги мої пильнують! |
| 33 Ouvi minha instrução para serdes sábios, não a rejeiteis. | 33 Слухайте науки й будьте мудрі, | не гордуйте нею. |
| 34 Feliz o homem que me ouve e que vela todos os dias à minha porta e guarda os umbrais de minha casa! | 34 Щасливий чоловік, що мене слухає, | що день-у-день біля дверей моїх чуває, | біля моїх одвірків стоїть на сторожі! |
| 35 Pois quem me acha encontra a vida e alcança o favor do Senhor. | 35 Бо хто мене знаходить, той життя знаходить | й осягає від Господа ласку. |
| 36 Mas quem me ofende, prejudica-se a si mesmo; quem me odeia, ama a morte.” | 36 Кому ж мене бракує, той свою душу кривдить; | всі мої ненависники — смерть полюбляють.» |
