Livre de Tobit 5

BIBLES DES PEUPLES	Біблія
1 Alors Tobie répondit à son père Tobit: - “Père, je ferai tout ce que tu m’as commandé.	1 Тоді Товія відповів своєму батькові, кажучи: «Я зроблю, тату, все, що ти мені заповідав;
2 Mais comment vais-je récupérer ce dépôt? Gabaël ne me connaît pas et moi je ne le connais pas non plus. Quelle preuve vais-je lui donner pour qu’il me croie et qu’il me remette cet argent? De plus, je ne connais pas la route pour aller en Médie.”	2 але як мені ті гроші у Гаваела відібрати? Ні я його, ні він мене не знає. Який знак дам йому, щоб він мене впізнав, мені повірив і звернув мені гроші? Та й шляхів туди не знаю, щоб пуститись у Мідію в дорогу.»
3 Tobit répondit à son fils Tobie: “Nous avons échangé nos signatures sur un billet et je l’ai coupé en deux pour que nous en gardions chacun la moitié. J’ai pris l’une et j’ai laissé l’autre avec l’argent lorsque j’ai laissé cet argent en dépôt il y a 20 ans. Maintenant, mon enfant, cherche un homme sérieux comme compagnon de voyage: il sera à nos frais jusqu’à ton retour. Ensuite tu iras rechercher cet argent chez Gabaël.”	3 На це Товит відказав своєму синові Товії: «Він дав мені свою розписку, а я дав йому свою, роздерши її на двоє й кожен з нас узяв одну половину, і я передав її йому разом з грішми. Оце тепер уже 20 років, як я склав ці гроші. Шукай, отже, собі тепер, дитино, якогось вірного чоловіка, щоб пішов з тобою в дорогу, ми заплатимо йому аж до твого повороту, і забери від Гаваела гроші.»
4 Tobie s’en alla donc à la recherche d’un bon guide capable de l’accompagner en Médie. Il rencontra dehors l’ange Raphaël qui venait face à lui, mais il ne savait pas que c’était un ange de Dieu.	4 Вийшов Товія шукати чоловіка, який міг би піти з ним у Мідію і який знав би туди дорогу. Вийшов він і знайшов ангела Рафаїла, що стояв перед ним, але він не знав, що це ангел Божий,
5 Il lui dit: “D’où es-tu, mon ami?” L’ange répondit: “Je suis l’un de tes frères israélites et je suis venu chercher du travail par ici.” Tobie lui dit: “Connais-tu la route pour aller en Médie?”	5 і сказав до нього: «Звідки ти, юначе?» Той же відповів: «Із синів Ізраїля, твоїх братів. Я прибув сюди шукати праці.» Товія спитав його: «Чи знаєш дорогу, що веде в Мідію?»
6 L’ange répondit: “Bien sûr! J’y suis allé plusieurs fois, je connais tous les chemins parfaitement. J’ai été souvent en Médie, je me logeais chez Gabaël, l’un de nos frères qui habite à Rhagès en Médie. Il faut deux jours de marche d’Ekbatane à Rhagès. Rhagès est dans la montagne et Ekbatane au milieu de la plaine.”	6 А той відказав йому: «Так! Я там бував часто й знаю дуже добре всі дороги. Нераз ходив я в Мідію й ночував у Гаваела, нашого брата, що живе в Рагах, в Мідії, добрих два дні ходи від Екбатани до Раг, що в горах, — Екбатана ж серед рівнини.»
7 Tobie lui dit: “Attends-moi un instant, que j’aille prévenir mon père. Tu vas venir avec moi et je te paierai tes journées.”	7 Товія ж сказав йому: «Почекай мене, юначе! Я піду повідомлю батька. Мені потрібно тебе, щоб ти пішов зо мною в дорогу, і я тобі дам за це платню.»
8 L’autre répondit: “Bien, j’attends, mais ne traîne pas!”	8 Той же відповів: «Гаразд, чекатиму тебе, гляди ж, не барися.»
9 Tobie alla dire à son père qu’il avait trouvé quelqu’un parmi leurs frères d’Israël. Son père lui dit: “Présente-le moi pour que je m’informe de sa famille et de sa tribu. Il faut voir si l’on peut lui faire confiance pour t’accompagner, mon enfant.” Tobie sortit donc pour l’appeler: “Eh, l’ami, dit-il, mon père te demande.”	9 Увійшов Товія й оповів все своєму батькові Товитові, і сказав до нього: «Ось ізнайшов я чоловіка з наших братів, із синів Ізраїля.» Батько сказав йому: «Поклич мені того чоловіка, бо хочу знати, з якого він роду, з якого він коліна й чи можна покластися на нього, що він, дитино, піде з тобою в дорогу.»
10 L’ange entra dans la maison, Tobit salua le premier et l’autre répondit par des souhaits de bonheur. Tobit lui dit: “Puis-je connaître encore le bonheur? Je suis aveugle. Je ne vois plus la lumière du ciel, et je vis plongé dans la nuit comme les morts qui ne voient plus jamais la lumière. Je suis un mort-vivant, j’entends la voix des gens sans les voir.” L’ange lui dit: “Aie confiance. Dieu va bientôt te guérir. Aie confiance.” Tobit lui dit: “Mon fils Tobie veut se rendre en Médie. Acceptes-tu de lui servir de guide? Je te paierai, mon frère.” Il répondit: “Je veux bien l’accompagner, je connais tous les chemins. Je suis souvent allé en Médie, j’ai traversé les plaines et les montagnes, et je connais toutes les pistes.”	10 Вийшов Товія і покликав його й сказав йому: «Юначе, мій батько тебе кличе.» І він увійшов, а Товит перший привітав його. Рафаїл же сказав до нього: «Вітаю тебе щиро й бажаю тобі щастя!» На це Товит відповів: «Яке вже там для мене щастя! Для мене, що нездужаю на очі й світла небесного не бачу, що лежу в темряві, немов померлі, що вже не бачать світла! Живу, але мов мертвий; голос людей чую, але їх не бачу.» Тоді Рафаїл сказав до нього: «Бадьорся! Богові легко тебе уздоровити, не падай духом!» Тоді Товит промовив до нього: «Мій син Товія хоче йти в Мідію. Чи не міг би ти піти разом з ним та бути йому проводирем? Я дам тобі, брате, за це платню.» Той відповів йому: «Можу піти з ним, та й дороги її усі знаю; ходив я часто в Мідію й пройшов усі її рівнини й гори. Знаю всі її дороги.»
11 Tobit lui dit: “Mon frère, de quelle famille et de quelle tribu es-tu? Veux-tu bien me le dire, mon frère.”	11 Товит спитав його: «З якої ти родини, брате, з якого ти коліна? Скажи мені, мій брате!»
12 L’autre demanda: “Qu’importe ma tribu?” Tobit insista: “Je veux savoir bien de qui tu es le fils et quel est ton nom.”	12 А той сказав до нього: «Навіщо тобі знати моє покоління?» Товит сказав: «Хочу напевне знати, брате, чий ти і як звешся?»
13 L’autre répondit: “Je suis Azarias, fils d’Ananias le Grand, l’un de tes frères.”	13 Тут Рафаїл сказав: «Я — Азарія, син Ананії Великого, з-поміж твоїх братів.»
14 Alors Tobit dit: “Sois donc le bienvenu, mon frère, ne te fâche pas si j’ai voulu connaître ta famille. Il se trouve que tu es mon parent de belle et bonne descendance. Je connais Ananias et Natan, les deux fils de Séméias le Grand. Ils venaient avec moi à Jérusalem, nous y avons adoré ensemble et ils n’ont jamais quitté le droit chemin. Tes frères sont des hommes de bien, tu es de bonne famille, sois donc le bienvenu.”	14 На це Товит мовив: «Здоров будь з приходом, і цілий, брате! Не гнівайся на мене, що я хотів дізнатись правду про твою родину. Таж ти доводишся мені кревним; ти — з гарного й почесного роду. Я знаю добре Ананію й Натана, обидвох синів Семеї Великого, як вони вкупі зо мною ходили в Єрусалим і там молилися зо мною; вони ніколи від віри не відступали. Що то за гарні були люди, оті твої брати! Ти з доброї родини, гостинно прошу, отже, до хати.»
15 Il ajouta: “Je t’engage pour une drachme par jour, et pour ton entretien tu auras ce que je donne à mon fils. Accompagne donc mon fils,	15 А далі додав: «Я дам тобі платню, драхму на день, і те, що потрібне тобі й моєму синові.
16 et je dépasserai même le prix fixé.” L’ange répondit: “Je ferai le voyage avec lui, n’aie pas peur: bien au départ, et bien au retour! D’ailleurs la route est sûre.”	16 Іди ж у дорогу з моїм сипом. Я ще й причиню до платні твоєї.»
17 Tobit lui dit: “Sois béni, mon frère!” Puis il se tourna vers son fils: “Mon enfant, dit-il, prépare ce dont tu as besoin pour le voyage, puis pars avec ton frère. Que le Dieu qui est dans les cieux vous garde là-bas, et qu’il vous ramène en bonne santé auprès de moi. Que son ange vous accompagne de sa protection, mon enfant!” Au moment de quitter la maison pour prendre la route, Tobie embrassa son père et sa mère. Tobit lui dit: “Bon voyage!”	17 А Рафаїл йому сказав: «Я піду з ним, і ти не бійся; живі-здорові пустимося в дорогу й живі-здорові повернемось назад до тебе, дорога бо безпечна.» Товит же до нього: «Благословення на тобі, брате!» І прикликав сина та й сказав до нього: «Моя дитино! Приготуй усе, що потрібне на дорогу, і рушай з твоїм братом, а Бог неба нехай рятує вас у дорозі й поверне вас здоровими назад до мене; ангел його нехай буде завжди при вас у дорозі, щоб вас, дитино, захищати.» Тут молодий Товія, поцілувавши батька-матір, вийшов, щоб іти в дорогу. Товит же мовив до нього: «Ідіть здоровії.»
18 mais sa mère pleurait; elle dit à Tobit: “Pourquoi as-tu voulu le départ de mon enfant? N’est-il pas notre bâton de vieillesse, celui qui s’occupe de tout pour nous?	18 Мати ж заходилася плакати й сказала до Товита: «Навіщо ти послав мою дитину? Чи ж він не був підпорою рук наших, що входив і виходив перед нами?
19 Pourquoi avoir de l’argent? L’argent n’est rien à côté de notre enfant.	19 Замість їх відбирати, оті гроші, ліпше було б утратити їх, щоб тільки син зостався!
20 Nous avions bien assez avec ce que Dieu nous donnait pour vivre.”	20 Досить нам для життя й того, що Господь дав нам.»
21 Alors Tobit lui dit: “Tu te fais des idées! Notre enfant part en bonne santé et reviendra de même à la maison. Il reviendra en bonne santé, tu le verras! Ne te fais donc pas des idées, ne t’inquiète pas pour eux, ma sœur.	21 А він сказав їй: «Не побивайся! Наша дитина здоровою піде в дорогу й здоровою повернеться назад до нас; очі твої його побачать у той день, коли він повернеться до тебе здоровим.
22 Un bon ange l’accompagnera, il fera bon voyage et il reviendra en bonne santé.”	22 Не журись, не бійся за них, сестро, бо ангел добрий буде його супроводжувати, йому щаститиме в дорозі, і він повернеться живим-здоровим.»
	23 І перестала плакати.