2 Corinthians 6

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 But, as a help to you, we exhort you not to receive the grace of God in vain.	1 Як співробітники, ми закликаємо вас, щоб благодаті Божої не приймати марно.
2 For he says: “In a favorable time, I heeded you; and on the day of salvation, I helped you.” Behold, now is the favorable time; behold, now is the day of salvation.	2 Бо каже: «Сприятливого часу я вислухав тебе, і в день спасіння я допоміг тобі. Ось тепер — час сприятливий, ось тепер — день спасіння.»
3 May we never give offense to anyone, so that our ministry may not be disparaged.	3 Ми не даємо нікому ніякої нагоди до спотикання, щоб не виставляти на глум наше служіння;
4 But in all things, let us exhibit ourselves as ministers of God with great patience: through tribulation, difficulties, and distress;	4 але в усьому виявляємо себе, як слуг Божих, у великій терпеливості, скорботах, у нуждах, у тіснотах,
5 despite wounds, imprisonment, and rebellion; with hard work, vigilance, and fasting;	5 під ударами, в темницях, у заколотах, у трудах, у неспанні, у постах,
6 by chastity, knowledge, and longsuffering; in pleasantness, in the Holy Spirit, and in unfeigned charity;	6 у чистоті, у знанні, у довготерпеливості, у лагідності, у Святому Дусі, у щирій любові,
7 with the Word of truth, with the power of God, and with the armor of justice to the right and to the left;	7 у слові правди, в силі Божій, у зброї справедливости в правиці й лівиці,
8 through honor and dishonor, despite good reports and bad, whether seen as deceivers or truth-tellers, whether ignored or acknowledged;	8 у славі й безчесті, у наклепах і в добрій славі; як обманці, однак правдиві,
9 as if dying and yet truly alive; as if chastised and yet not subdued;	9 як незнані, а проте надто знані; як ті, що вмирають, а все живі; як карані, та не забиті;
10 as if sorrowful and yet always rejoicing; as if needy and yet enriching many; as if having nothing and possessing everything.	10 як сумні, та завжди веселі; як бідні, а багатьох збагачуємо; як ті, що нічого не мають, а все посідаємо.
11 Our mouth is open to you, O Corinthians; our heart is enlarged.	11 Уста наші, корінтяни, відкрились до вас! Серце наше поширилось.
12 You are not narrowed by us, but it is by your own inner selves that you are narrowed.	12 Вам у нас не тісно, тіснота — у вашім серці!
13 But since we have the same recompense, (I am speaking as if to my own sons), you, too, should be enlarged.	13 А ви взаємно, — мов до дітей говорю, — зробіть теж широким ваше серце!
14 Do not choose to bear the yoke with unbelievers. For how can justice be a participant with iniquity? Or how can the fellowship of light be a participant with darkness?	14 Не спрягайтеся з невірними в чуже ярмо! Яка бо спільність праведности з беззаконням? Що спільного між світлом та темрявою?
15 And how can Christ join together with Belial? Or what part do the faithful have with the unfaithful?	15 Яка згода між Христом і Веліялом? Яка участь вірного з невірним?
16 And what consensus does the temple of God have with idols? For you are the temple of the living God, just as God says: “I will dwell with them, and I will walk among them. And I will be their God, and they shall be my people.	16 Які взаємини між храмом Божим та ідолами? Ми бо храм Бога живого, як сам Бог сказав був: «Я поселюся в них, і (посеред них) буду ходити. Буду їхнім Богом, вони ж будуть моїм народом.
17 Because of this, you must depart from their midst and be separate, says the Lord. And do not touch what is unclean.	17 Тож вийдіть з-поміж них і відлучіться, — каже Господь. Нечистого не дотикайтесь, і я вас прийму.
18 Then I will accept you. And I will be a Father to you, and you shall be sons and daughters to me, says the Lord Almighty.”	18 Я буду вам Отцем, ви ж будете мені синами та дочками — каже Господь Вседержитель.