Psalms 107

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 A Canticle Psalm, of David himself.	1 Хваліте Господа, бо добрий, бо милість його повіки.
2 My heart is prepared, O God, my heart is prepared. I will sing songs, and I will sing psalms in my glory.	2 Так нехай скажуть ті, що їх викупив Господь, котрих він викупив з руки гнобителя
3 Rise up, my glory. Rise up, Psalter and harp. I will arise in early morning.	3 і котрих зібрав з країв, зо сходу й заходу, з півночі і з-поза моря.
4 I will confess to you, O Lord, among the peoples. And I will sing psalms to you among the nations.	4 Вони блукали пустинею, на безлюдді, дороги не знайшли до міста, де б їм жити.
5 For your mercy is great, beyond the heavens, and your truth, even to the clouds.	5 Голодні й спраглі, — душа їхня всередині умлівала;
6 Be exalted, O God, beyond the heavens, and your glory, beyond all the earth,	6 тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх.
7 so that your beloved may be freed. Save with your right hand, and heed me.	7 Він вів їх дорогою простою, щоб ішли до міста, де б їм жити.
8 God has spoken in his holiness. I will exult, and I will divide Shechem, and I will divide by measure the steep valley of tabernacles.	8 Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.
9 Gilead is mine, and Manasseh is mine, and Ephraim is the supporter of my head. Judah is my king.	9 Бо він наситив спраглу душу і зголоднілу душу сповнив благом.
10 Moab is the cooking pot of my hope. I will extend my shoe in Idumea; the foreigners have become my friends.	10 Вони сиділи в тьмі й тіні смерти, скуті нуждою й залізом,
11 Who will lead me into the fortified city? Who will lead me, even into Idumea?	11 бо збунтувалися проти слів Божих і погордували радою Всевишнього.
12 Will not you, O God, who had rejected us? And will not you, O God, go out with our armies?	12 їхнє серце він упокорив бідою, вони спіткнулися, але помічника не було.
13 Grant us help from tribulation, for vain is the help of man.	13 Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх.
14 In God, we will act virtuously, and he will bring our enemies to nothing.	14 Він вивів їх із тьми й тіні смерти і розбив їхні кайдани.
	15 Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.
	16 Бо він розбив мосяжні брами і розламав залізнії засуви.
	17 Вони нездужали через свої переступи, прибиті за свої провини.
	18 Усяка їжа їхній душі набридла і вони наблизились до брам смерти.
	19 Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і він визволив їх із скорбот їхніх.
	20 Він послав своє слово й вилікував їх, і врятував їх із могили.
	21 Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.
	22 Хай принесуть подячні жертви і з радістю діла його прославлять.
	23 Ті, що у суднах пускаються на море, що ведуть торгівлю на водах великих,
	24 побачили діла Господні і чудеса його в морській глибині.
	25 Сказав, і буйний вітер знявся й підніс високо морські хвилі.
	26 Знялись під саме небо, спустилися в безодню, в біді душа їхня танула.
	27 І захиталися вони й закружляли, немов п’яний, пропала вся їхня мудрість.
	28 Тоді вони до Господа візвали в своїй скруті, і визволив їх із скорботи їхньої.
	29 Він зробив з бурі тишу і втихомирив морські хвилі,
	30 й вони зраділи, що затихло; він до бажаної пристані привів їх.
	31 Хай славлять Господа за його милість і чудеса його над людськими синами.
	32 нехай його возносять на народних зборах на раді старших хай його прославляють.
	33 Він ріки обертає в пустиню, джерела вод — у суху землю.
	34 У солончаки плодючу землю — через її мешканців злобу.
	35 Він обертає пустиню в озеро воднисте і суху землю — у водні джерела.
	36 Там оселює зголоднілих, щоб заснували місто для оселі,
	37 щоб засівали ниви, виноградники садили, що дають урожай достатній.
	38 Благословляє їх, і вони множаться вельми; не допускає, щоб у них худоби стало мало.
	39 Їх змаліло, вони були прибиті утиском лихим та горем.
	40 І той, що на князів кидає ганьбу, що їх блукати силує глухою пустинею,
	41 підняв злиденного з нужди і його сім’ї, мов овець, розмножив.
	42 Бачать те праві та радіють, і кожна злоба затуляє рот свій.
	43 Хто мудрий, хай запримітить оці речі і хай зрозуміє милості Господні.