Psalms 39

NEW JERUSALEM	Біблія
1 [For the choirmaster For Jeduthun Psalm Of David] I said, 'I wil watch how I behave so that I do notsin by my tongue. I will keep a muzzle on my mouth as long as any sinner is near.'	1 Провідникові хору, Ідутунові. Псалом. Давида.
2 I stayed dumb, silent, speechless, but the sinner's prosperity redoubled my torment.	2 Я мовив: Пильнуватиму мої дороги, щоб язиком не согрішити; уздечку накладу собі на рот, поки передо мною беззаконник.
3 My heart had been smouldering within me, but at the thought of this it flared up and the words camebursting out,	3 Я занімів, замовкнув понад міру і біль мій роз’ятрився.
4 'Yahweh, let me know my fate, how much longer I have to live. Show me just how frail I am.	4 У мене в нутрі запалало моє серце, від думок моїх огонь зайнявся. І слово навернулось на язик мій:
5 'Look, you have given me but a hand's breadth or two of life, the length of my life is as nothing to you.Every human being that stands on earth is a mere puff of wind,	5 Дай мені спізнати, Господи, кінець мій і міру днів моїх, яка вона, щоб я знав, який я тлінний.
6 every human being that walks only a shadow; a mere puff of wind is the wealth stored away -- noknowing who wil profit from it.'	6 Ось кілька п’ядей завдовжки зробив ти мої дні, і вік мій — немов би ніщо перед тобою; вона лиш подув, — кожна людина,
7 So now, Lord, what am I to hope for? My hope is in you.	7 лише, як тінь, чоловік проходить, дарма лиш метушиться; громадить, та не знає, хто те збере;
8 Save me from al my sins, do not make me the butt of fools.	8 Та й ось тепер, о Господи, чого я дожидаю? Моя надія в тобі!
9 I keep silence, I speak no more since you yourself have been at work.	9 Від усіх моїх переступів мене визволь, не дай мене на глум дурному.
10 Take your scourge away from me. I am worn out by the blows you deal me.	10 Я занімів, я уст не розтуляю, бо ти вчинив це.
11 You correct human beings by punishing sin, like a moth you eat away all their desires -- a humanbeing is a mere puff of wind.	11 Відверни геть від мене удар твій, — від замаху руки твоєї я пропадаю.
12 Yahweh, hear my prayer, listen to my cry for help, do not remain deaf to my weeping. For I am astranger in your house, a nomad like al my ancestors.	12 Карою за провину ти направляєш людину; нищиш, неначе міль, те, що йому миле. Кожна людина — тільки подув.
13 Turn away your gaze that I may breathe freely before I depart and am no more!	13 Вислухай, Господи, мою молитву, нахили вухо до благання мого, не будь глухим на мої сльози. Бо я — приходень у тебе, як усі мої батьки — перехожий.
	14 Відверни від мене твої очі, щоб я міг відідхнути перше, ніж піду, і більш мене не буде.