Ecclésiaste 7

JERUSALEM	Біблія
1 Mieux vaut un nom que l'huile fine, et le jour de la mort que le jour de la naissance.	1 Ліпше добре ім’я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.
2 Mieux vaut aller à la maison du deuil qu'à la maison du banquet, puisque c'est la fin de touthomme; ainsi le vivant y réfléchira.	2 Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.
3 Mieux vaut le chagrin que le rire, car avec un triste visage on peut avoir le coeur joyeux.	3 Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.
4 Le coeur du sage est dans la maison du deuil, le coeur des insensés, dans la maison de la joie.	4 Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.
5 Mieux vaut écouter la semonce du sage qu'écouter le chant de l'insensé;	5 Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,
6 car tel le bruit des épines sous le chaudron, tel est le rire de l'insensé, et cela aussi est vanité.	6 бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.
7 Mais l'oppression rend fou le sage et un présent perd le coeur.	7 Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.
8 Mieux vaut la fin d'une chose que son début, mieux vaut la patience que la prétention.	8 Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.
9 Ne te hâte pas de t'irriter, car l'irritation habite au coeur des insensés.	9 Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.
10 Ne dis pas: "Comment se fait-il que le passé fut meilleur que le présent?" Car ce n'est pas lasagesse qui te fait poser cette question.	10 Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.
11 La sagesse est bonne comme un héritage, elle profite à ceux qui voient le soleil.	11 Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.
12 Car l'abri de la sagesse vaut l'abri de l'argent, et l'avantage du savoir, c'est que la sagesse faitvivre ceux qui la possèdent.	12 Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має. 13, Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?
13 Regarde l'oeuvre de Dieu: qui pourra donc redresser ce qu'il a courbé?	13 У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.
14 Au jour du bonheur, sois heureux, et au jour du malheur, regarde: Dieu a bel et bien fait l'un etl'autre, afin que l'homme ne trouve rien derrière soi.	14 Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.
15 J'ai tout vu, en ma vie de vanité: le juste périr dans sa justice et l'impie survivre dans sonimpiété.	15 Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?
16 Ne sois pas juste à l'excès et ne te fais pas trop sage, pourquoi te détruirais-tu?	16 Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?
17 Ne te fais pas méchant à l'excès et ne sois pas insensé, pourquoi mourir avant ton temps?	17 Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.
18 Il est bon de tenir à ceci sans laisser ta main lâcher cela, puisque celui qui craint Dieu trouveral'un et l'autre.	18 Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.
19 La sagesse rend le sage plus fort que dix gouverneurs dans une ville.	19 Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.
20 Il n'est pas d'homme assez juste sur la terre pour faire le bien sans jamais pécher.	20 Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.
21 D'ailleurs ne prête pas attention à toutes les paroles qu'on prononce, ainsi tu n'entendras pas tonserviteur te maudire.	21 Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.
22 Car bien des fois ton coeur a su que toi aussi avais maudit les autres.	22 Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.
23 Tout cela, j'en ai fait l'épreuve par la sagesse; j'ai dit: "Je serai sage", mais c'est hors de maportée!	23 Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?
24 Hors de portée ce qui fut; profond! profond! Qui le découvrira?	24 Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.
25 J'en suis venu, en mon coeur, à connaître, à explorer et à m'enquérir de la sagesse et de laréflexion, à reconnaître le mal pour une chose insensée et la folie pour une sottise.	25 І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.
26 Et je trouve plus amère que la mort, la femme, car elle est un piège, son coeur un filet, et sesbras des chaînes. Qui plaît à Dieu lui échappe, mais le pécheur s'y fait prendre.	26 От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.
27 Voici ce que je trouve, dit Qohélet, en regardant une chose après l'autre pour en tirer uneréflexion	27 Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.
28 que je cherche encore sans la trouver: un homme sur mille, je le trouve, mais une femme surtoutes, je ne la trouve pas.	28 Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.
29 Seulement voici ce que je trouve: Dieu a fait l'homme tout droit, et lui, cherche bien descalculs.