Seconda lettera ai Corinzi 11

BIBBIA CEI 1974	Біблія
1 Oh se poteste sopportare un po' di follia da parte mia! Ma, certo, voi mi sopportate.	1 О, коли б ви могли потерпіти трохи мого безумства! Ба ви мене й терпите.
2 Io provo infatti per voi una specie di gelosia divina, avendovi promessi a un unico sposo, per presentarvi quale vergine casta a Cristo.	2 Я за вас ревную Божими ревнощами, бо я вас заручив одному лиш чоловікові, появив вас чистою дівою Христові.
3 Temo però che, come il serpente nella sua malizia sedusse Eva, così i vostri pensieri vengano in qualche modo traviati dalla loro semplicità e purezza nei riguardi di Cristo.	3 Але боюся, щоб, як змій був обманув Еву своїм підступом, так не попсувалися думки ваші, й ви не відхилилися від простоти й чистоти щодо Христа.
4 Se infatti il primo venuto vi predica un Gesù diverso da quello che vi abbiamo predicato noi o se si tratta di ricevere uno spirito diverso da quello che avete ricevuto o un altro vangelo che non avete ancora sentito, voi siete ben disposti ad accettarlo.	4 Бо коли б хтось прийшов і проповідував іншого Ісуса, не того, що його ми вам проповідували, або якби ви прийняли іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не одержали, — ви б радо терпіли.
5 Ora io ritengo di non essere in nulla inferiore a questi "superapostoli"!	5 Однак, гадаю, що я нічим не нижчий від тих «архиапостолів»!
6 E se anche sono un profano nell'arte del parlare, non lo sono però nella dottrina, come vi abbiamo dimostrato in tutto e per tutto davanti a tutti.	6 Хоч я і неук словом, але не знанням, як ми вам перед усіма та в усьому показали.
7 O forse ho commesso una colpa abbassando me stesso per esaltare voi, quando vi ho annunziato gratuitamente il vangelo di Dio?	7 Невже я допустився гріха, смиряючи себе самого, щоб вас піднести вгору, — вам бо проповідував даром Євангелію Божу?
8 Ho spogliato altre Chiese accettando da loro il necessario per vivere, allo scopo di servire voi.	8 Інші Церкви я оббирав, беручи від них плату, щоб вам служити.
9 E trovandomi presso di voi e pur essendo nel bisogno, non sono stato d'aggravio a nessuno, perché alle mie necessità hanno provveduto i fratelli giunti dalla Macedonia. In ogni circostanza ho fatto il possibile per non esservi di aggravio e così farò in avvenire.	9 І коли був у вас і терпів нестачу, я не був тягарем нікому, бо мені у моїй нестачі допомогли брати, що прийшли з Македонії. У всьому я вважав на себе, щоб вам не бути тягарем, і вважатиму й далі.
10 Com'è vero che c'è la verità di Cristo in me, nessuno mi toglierà questo vanto in terra di Acaia!	10 Як істина Христова, що в мені, — цієї похвали ніхто в мене не відніме у сторонах ахайських!
11 Questo perché? Forse perché non vi amo? Lo sa Dio!	11 Чому? Хіба я не люблю вас? Бог те знає.
12 Lo faccio invece, e lo farò ancora, per troncare ogni pretesto a quelli che cercano un pretesto per apparire come noi in quello di cui si vantano.	12 А що роблю, те робитиму й далі, щоб узяти всякий привід у тих, які приводу шукають, щоб вони були схожими на нас у тому, чим хваляться.
13 Questi tali sono falsi apostoli, operai fraudolenti, che si mascherano da apostoli di Cristo.	13 Оті бо — то апостоли неправдиві, робітники лукаві, що вдають апостолів Христових.
14 Ciò non fa meraviglia, perché anche satana si maschera da angelo di luce.	14 Воно й не диво: сам бо сатана вдає з себе ангела світла.
15 Non è perciò gran cosa se anche i suoi ministri si mascherano da ministri di giustizia; ma la loro fine sarà secondo le loro opere.	15 Нічого, отже, надзвичайного в тому, коли і його слуги вдають із себе слуг праведности. Кінець їхній буде за ділами їхніми.
16 Lo dico di nuovo: nessuno mi consideri come un pazzo, o se no ritenetemi pure come un pazzo, perché possa anch'io vantarmi un poco.	16 Знову кажу: Нехай ніхто мене не вважає за безумного! А як ні, то прийміть мене за безумного, щоб і я міг трохи похвалитися.
17 Quello che dico, però, non lo dico secondo il Signore, ma come da stolto, nella fiducia che ho di potermi vantare.	17 Що я кажу, кажу те не в Господі, але немов у безумстві, що дає мені відваги хвалитися.
18 Dal momento che molti si vantano da un punto di vista umano, mi vanterò anch'io.	18 Тому що багато інших хваляться з тілесних спонук, то і я буду хвалитися,
19 Infatti voi, che pur siete saggi, sopportate facilmente gli stolti.	19 бо ви радо терпите безумних, самі такі розумні!
20 In realtà sopportate chi vi riduce in servitù, chi vi divora, chi vi sfrutta, chi è arrogante, chi vi colpisce in faccia.	20 Ви терпите, коли вас хтось неволить, коли хтось об’їдає, коли хтось обдирає, коли хтось ставиться до вас ізгорда, коли хтось б’є вас в обличчя!
21 Lo dico con vergogna; come siamo stati deboli! Però in quello in cui qualcuno osa vantarsi, lo dico da stolto, oso vantarmi anch'io.	21 На сором кажу це, які то слабкі ми виявилися. Та в чому б там хто не виявляв сміливости, — говорю мов безумний! — я також можу її виявити.
22 Sono Ebrei? Anch'io! Sono Israeliti? Anch'io! Sono stirpe di Abramo? Anch'io!	22 Вони євреї? Я теж! Вони ізраїльтяни? Я теж! Потомки Авраама? Я теж!
23 Sono ministri di Cristo? Sto per dire una pazzia, io lo sono più di loro: molto di più nelle fatiche, molto di più nelle prigionie, infinitamente di più nelle percosse, spesso in pericolo di morte.	23 Слуги Христові? Говорю неначе нерозумний: Я більш від них. Куди більше в працях, куди більше в тюрмах, під ударами надмірно, у смертельних небезпеках часто.
24 Cinque volte dai Giudei ho ricevuto i trentanove colpi;	24 Від юдеїв я прийняв п’ять раз по сорок (ударів) без одного;
25 tre volte sono stato battuto con le verghe, una volta sono stato lapidato, tre volte ho fatto naufragio, ho trascorso un giorno e una notte in balìa delle onde.	25 тричі киями мене бито, раз каменовано, тричі корабель зо мною розбивався; день і ніч перебув я у безодні.
26 Viaggi innumerevoli, pericoli di fiumi, pericoli di briganti, pericoli dai miei connazionali, pericoli dai pagani, pericoli nella città, pericoli nel deserto, pericoli sul mare, pericoli da parte di falsi fratelli;	26 У подорожах часто, у річкових небезпеках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від земляків, у небезпеках від поган, у небезпеках у місті, у небезпеках у пустині, у небезпеках на морі, у небезпеках від братів неправдивих;
27 fatica e travaglio, veglie senza numero, fame e sete, frequenti digiuni, freddo e nudità.	27 у праці та втомі, в недосипаннях часто, у голоді та спразі, часто в постах, у холоді й наготі!
28 E oltre a tutto questo, il mio assillo quotidiano, la preoccupazione per tutte le Chiese.	28 Крім інших випадків, моя щоденна настирлива думка — журба про всі Церкви!
29 Chi è debole, che anch'io non lo sia? Chi riceve scandalo, che io non ne frema?	29 Хтось слабкий, а я не слабкий? Хтось спокушається, а я не розпалююся?
30 Se è necessario vantarsi, mi vanterò di quanto si riferisce alla mia debolezza.	30 Коли ж треба хвалитися, то я моєю неміччю буду хвалитись.
31 Dio e Padre del Signore Gesù, lui che è benedetto nei secoli, sa che non mentisco.	31 Бог і Отець Господа Ісуса, — благословен вовіки! — знає, що я не говорю неправди.
32 A Damasco, il governatore del re Areta montava la guardia alla città dei Damasceni per catturarmi,	32 В Дамаску правитель царя Арети стеріг місто дамащан, щоб мене схопити;
33 ma da una finestra fui calato per il muro in una cesta e così sfuggii dalle sue mani.	33 та мене спущено віконцем у коші з муру, і я втік з його рук.