Даниїл 13

Біблія	BIBBIA TINTORI
1 Був чоловік, що жив у Вавилоні, на ім’я Йоаким.	1 Dimorava in Babilonia un uomo chiamato Ioachim,
2 Він узяв собі жінку, на ймення Сусанна, дочку Хілкії; була ж вона вельми вродлива й богобоязна,	2 il quale aveva sposata una danna chiamata Susanna, figlia d'Eleia, bellissima e timorata di Dio,
3 бо батьки її були справедливі й виховали свою дочку за законом Мойсеєвим.	3 avendo i suoi genitori, che eran giusti, educata la figliola secondo la legge di Mosè.
4 Був же Йоаким дуже багатий і мав сад біля свого дому. Юдеї приходили до нього, бо він був найвидатнішим з усіх.	4 Ioachim era molto ricco, aveva accanto alla sua casa un giardino, e da lui andavano in gran numero i Giudei, perchè egli era il più ragguardevole di tutti.
5 Того року були призначені суддями двоє старих з народу, про яких Господь сказав: «Несправедливість вийшла з Вавилону, від старих суддів, які вважали себе провідниками народу.»	5 Or in quell'anno furono eletti giudici del popolo due anziani, di quelli dei quali disse il Signore: « L'iniquità è uscita da Babilonia per mezzo di anziani giudici che sembravano rettori del popolo ».
6 Вони приходили часто до дому Йоакима, і всі ті, що мали судові справи, вдавались до них.	6 Questi frequentavano la casa di Toaehim, e tutti quelli che avevan cose da giudicare vi andavano a trovarli.
7 Опівдні, як народ розходився, Сусанна входила в сад свого чоловіка й прогулювалася собі по ньому.	7 Quando il popolo, verso il mezzogiorno, se ne andava, Susanna soleva andare a passeggiare nel giardino di suo marito.
8 Двоє старих побачили, як вона щодня входила й прогулювалась, і запалали вони пристрастю до неї.	8 I (due) vecchi, standola a guardare ogni giorno quando andava al passeggio, concepirono per lei un'ardente passione,
9 Розум у них пішов обертом, а очі завернулись так, що вони не бачили більш неба й забули про справедливі присуди.	9 persero il lume dell'intelletto, chiusero gli occhi per non vedere il cielo, e per non ricordarsi dei giusti giudizi.
10 Обидва вони запалали любов’ю до неї, але не говорили один одному про муку свою,	10 Eran feriti tutti e due dall'amore di lei, ma non si manifestarono la loro pena,
11 бо стидалися признатись у своїм бажанні мати її.	11 perchè si vergognavano a palesarsi la propria passione che desideravano sfogare.
12 Щодня вони пильно стежили за нею, щоб побачити її.	12 E tutti i giorni, sempre con maggior sollecitudine si studiavano di poterla vedere. (Un giorno) uno disse all'altro:
13 Раз якось і каже один одному: «Ходімо додому, час обідати.» І вийшли й розійшлися,	13 « Andiamo a casa: è ora di desinare ». Se ne andarono e si separarono;
14 але, повернувшися, знову прийшли на те саме місце. Спитали один одного про причину й признались у своїй пристрасті, а тоді разом умовились про час, коли б їм застати Сусанну саму.	14 ma ritornati e trovatisi insieme, dopo averne domandato l'uno all'altro il motivo, confessarono la propria passione, e s'intesero riguardo al tempo in cui avrebbero potuto trovarla sola.
15 Якже вони очікували слушного дня, сталось, що вона, як то звичайно робила й раніше, ввійшла лише з двома дівчатками й хотіла скупатися в саду, бо було гаряче.	15 Or mentre essi stavano ad aspettare il giorno più adatto, Susanna entrò secondo il solito con due sole ancelle nel giardino per fare un bagno, chè era caldo.
16 А не було там нікого, крім двох старих, що, сховавшись, наглядали за нею.	16 Lì non restarono che i due anziani, nascosti, a contemplarla.
17 Вона сказала дівчаткам: «Принесіть мені олії й пахощів, та замкніть ворота до саду, щоб я могла скупатись.»	17 Susanna disse alle ancelle: « Dopo avermi portato l'unguento e i profumi, chiudete le porte del giardino, affinchè possa fare il bagno ».
18 Ті зробили, як вона звеліла: замкнули ворота до саду й вийшли бічними дверима, щоб принести, що їм було наказано; про старих же, що сховались, вони не знали.	18 Quelle fecero quanto essa aveva comandato, chiusero le porte del giardino, e uscirono per una porta di dietro, per recare quanto essa aveva chiesto, e non sapevano che gli anziani eran dentro nascosti.
19 Як же дівчатка вийшли, обидва старі встали, підбігли до неї	19 Partite le ancelle, i due anziani uscirono dal nascondiglio e corsero da lei, e dissero:
20 і сказали: «Ворота до саду замкнені, ніхто нас не бачить; ми палаємо пристрастю до тебе, тож пристань на наше бажання й стань нашою, —	20 « Ecco, le porte del giardino son chiuse; nessuno ci vede, noi bruciamo per te, acconsenti, e abbandonati ai nostri desiderii.
21 а як ні, ми посвідчимо на тебе, що з тобою був хлопець, і тому, мовляв, ти й вислала геть від себе дівчаток.»	21 Se ricusi, noi renderemo testimonianza contro di te che un giovane era teco e che per questo avevi mandate via le ancelle ».
22 Зідхнула Сусанна й мовила: «Скрутно мені звідусіль: бо як зроблю це — смерть мені, а як не зроблю — не втекти мені з рук ваших;	22 Susanna sospirò e disse: « Da ogni parte mi trovo oppressa: se faccio questo, per me è morte, se non lo faccio non potrò scampare dalle vostre mani.
23 але волію, не зробивши цього, потрапити у ваші руки, ніж согрішити перед Богом.»	23 Ma per me è meglio cadere nelle mani vostre senza aver fatto il male, che peccare nel cospetto del Signore ».
24 І скрикнула Сусанна сильним голосом, але обидва старі й собі закричали наперекір їй.	24 Allora Susanna diede un gran grido, ed anche i due anziani alzarono la voce contro di lei.
25 Один побіг, щоб відчинити ворота до саду.	25 Uno (di essi) corse alle porte del giardino e le aperse.
26 Як же почули ті, що були в домі, крик, кинулися через бічні двері побачити, що сталось.	26 I servitori di casa, avendo sentito rumore nel giardino, vi accorsero per la porta di dietro, per vedere che fosse accaduto.
27 І як старі розповіли по-своєму про справу, слуги засоромились вельми, бо про Сусанну ніколи чогось такого не говорилось.	27 Sentito quanto dicevano gli anziani, i servi restarono oltremodo confusi, perchè tal cosa non era mai stata detta di Susanna. Venuto il giorno dopo,
28 Наступного дня, коли народ зібравсь у її чоловіка Йоакима, прийшли й обидва старі, сповнені злочинного наміру проти Сусанни — видати її на смерть,	28 tutto il popolo s'adunò nella casa di Ioachim, marito di Susanna, e vi andarono anche i due anziani, pieni di cattive intenzioni contro Susanna, per farla morire.
29 то й сказали перед народом: «Пошліть за Сусанною, дочкою Хілкії, жінкою Йоакима.» Ті послали.	29 Essi dissero alla presenza del popolo: « Mandate a chiamare Susanna, figlia d'Elcia, moglie di Ioachim ». Mandarono subito a chiamarla,
30 І прийшла вона сама, її батьки, її діти й усі її родичі.	30 ed essa venne coi suoi genitori, coi figlioli e con tutti i suoi parenti
31 Сусанна ж була вельми вродлива й гарна з лиця.	31 Susanna aveva forme delicatissime, ed era molto bella;
32 І оті беззаконні звеліли зняти намітку з неї, бо вона була покрита, — щоб насититись її красою.	32 e quegli iniqui ordinarono che si scoprisse (era velata), per saziarsi almeno così di sua bellezza.
33 Домашні її й усі, що її бачили, плакали.	33 I suoi e tutti i suoi conoscenti piangevano;
34 А обидва старі встали серед народу й поклали свої руки їй на голову.	34 ma i due anziani, levatisi in mezzo al popolo, posero le mani sul capo di lei.
35 Вона ж, плачучи, глянула догори на небо, бо її серце звірилось на Господа.	35 Essa, piangendo, alzò gli occhi al cielo, col cuore pieno di fiducia nel Signore.
36 Старі промовили: «Тоді, як ми самі ходили собі по саду, ввійшла ота з двома дівчатками й зачинивши ворота до саду, відпустила дівчаток.	36 Gli anziani dissero: « Mentre noi si passeggiava soli pel giardino, costei venne con due ancelle, fece chiudere le porte del giardino e licenziò le ancelle.
37 Аж тут прийшов до неї хлопець, що був сховався, та й злігся з нею.	37 Allora si accostò a lei un giovane, che era nascosto, e peccò con lei.
38 Ми ж, сидівши в закутку в садку, як побачили злочин, побігли до них,	38 Noi, essendo in un angolo del giardino, vedendo l'opera rea, corremmo verso di loro e li vedemmo peccare.
39 то й побачили, що вони були разом, та не могли його схопити, бо він був дужчий від нас, отож, відчинивши ворота, вискочив;	39 Il giovane non lo potemmo prendere, perchè, essendo più forte di noi, aprì le porte e scappò.
40 цю ж ми схопили й спитали, хто такий той хлопець.	40 Prendemmo allora lei, e la interrogammo chi fosse il giovane; ma non ce lo volle dire. Di ciò noi siamo testimoni ».
41 Та вона не схотіла нам сказати. Це ми свідчимо.» Зібрані повірили їм — як старшим у народі і як суддям — і засудили її на смерть.	41 La moltitudine ci credette, perchè essi erano anziani e giudici del popolo, e la condannarono a morte.
42 Тоді Сусанна скрикнула сильним голосом і сказала: «О вічний Боже, знавче скритих речей, який відаєш усе раніш, ніж воно стане!	42 Allora Susanna esclamò ad alta voce, e disse: « O Dio eterno, tu che conosci le cose occulte, e sai le cose prima che avvengano,
43 Ти знаєш, що на мене зроблено ложне свідоцтво, і ось я мушу вмерти, хоч я й не вчинила нічого з того, що оці мені злісно закидають.»	43 tu lo sai che essi han detto falsa testimonianza contro di me; ed ecco io muoio senza aver fatto nulla di ciò che essi hanno inventato contro di me ».
44 І почув Господь її голос,	44 Il Signore ascoltò la sua preghiera.
45 і як ведено її на смерть, Бог збудив святий дух молодого хлопця на ім’я Даниї,	45 Mentre Susanna era condotta al supplizio, il Signore suscitò lo Spirito santo di un tenero giovinetto chiamato Daniele,
46 і цей скричав сильним голосом: «Я невинний у крові цієї!»	46 il quale gridò ad alta voce: « Io son puro dal sangue di lei! »
47 Тоді увесь народ обернувсь до нього й сказав: «Що то за слово, що ти промовив?»	47 Rivoltosi a lui tutto il popolo disse: « Che vorresti dire con le tue parole? »
48 Він же, ставши посеред них, заговорив: «То ви такі дурні, сини Ізраїля? Не розсудивши й не розібравши ясно справи, засудили ви дочку Ізраїля!	48 E Daniele, stando in mezzo ad essi, disse: « Siete così stolti, o figli d'Israele, da condannare una figlia d'Israele, senza esaminare, senza appurare la verità?
49 Поверніться назад до суду, бо оці зробили на неї неправдиве свідоцтво.»	49 Tornate al tribunale; perchè essi han resa falsa testimonianza contro di lei ».
50 Увесь народ повернувся чимдуж, і старі сказали до нього: «Сідай отут посеред нас і повідай нам, бо Бог дав тобі право старости.»	50 Il popolo tornò subito indietro, e i (due) vecchi dissero a Daniele: « Vieni, siedi in mezzo tra noi, e insegna a noi, giacché Dio t'ha dato l'onore della vecchiaia ».
51 Даниїл до них і каже: «Розлучіть їх одного від одного далеко, я їх розсліджу.»	51 Daniele disse ad essi: « Separateli l'uno dall'altro ed io li esaminerò ».
52 Як же вони були розлучені один від одного, він покликав одного з них і мовив до нього: «О застарілий у злі! Ось упали гріхи, що ти був накоїв,	52 Separati che furono l'uno dall'altro, ne chiamò uno e gli disse: « Vecchio di giorni rei, or son giunti i tuoi peccati che hai fatti per l'addietro,
53 судивши суди несправедливі, засуджувавши невинних і відпускавши винних, тоді як Господь наказав: Невинного й справедливого не смієш убивати.	53 dando sentenze ingiuste, opprimendo gli innocenti e liberando i malvagi, mentre il Signore ha detto: — Non ucciderai l'innocente e il giusto. —
54 Отож, якщо ти бачив оцю, скажи, під яким деревом ти їх обох бачив укупі?» Той відповів: «Під ялиною.»	54 Or dunque, se tu l'hai veduta, dì, sotto qual pianta li hai veduti parlare insieme? » L'altro rispose: « Sotto un lentisco ».
55 А Даниїл сказав: «Добре збрехав, на свою ж голову, бо ангел Божий уже взяв від Бога наказ розтяти тебе надвоє.»	55 E Daniele a lui: « Senza dubbio tu hai mentito a tua rovina: infatti l'angelo di Dio ha già da lui ricevuta la sentenza di dividerti pel mezzo ».
56 Відпустив він цього й звелів привести другого та й сказав до нього: «З сімени Ханаана, а не Юди! Краса звела тебе, і пристрасть, перевернула твоє серце!	56 Rimandato questo, fece venir l'altro, e gli disse: « Razza di Canaan e non di Giuda, la bellezza ti ha sedotto, la passione t'ha pervertito il cuore.
57 Так ви чинили з дочками Ізраїля, й ті, налякані, вам піддавались, але дочка Юди не знесла вашого беззаконня.	57 Così voi facevate alle figliole d'Israele, e queste, per paura, parlavano con voi; ma una figliola di Giuda non ha potuto soffrire la vostra iniquità.
58 Скажи мені, отже, під яким деревом ти захопив їх разом.» Той відповів: «Під дубом.»	58 Or dunque, dimmi, sotto quale albero li trovasti a discorrere insieme? » L'altro rispose: « Sotto un leccio ».
59 Даниїл промовив до нього: «Добре збрехав і ти на твою голову, бо ангел Божий з мечем у руці вже чекає, щоб розпанахати тебе надвоє, аби вигубити вас.»	59 E Daniele a lui: « Senza dubbio anche tu hai mentito per tua rovina: già ti aspetta con la spada l'angelo del Signore per tagliarti pel mezzo, e così vi farà morire ».
60 І скричали усі збори сильним голосом й благословили Бога, що спасає тих, які надіються на нього.	60 Allora tutta l'adunanza diede in un gran grido e benedisse Dio, il quale salva coloro che sperano in lui.
61 А далі встали на обох старих, бо Даниїл власними ж їхніми губами довів, що вони дали ложне свідоцтво, і з ними зроблено так, як вони заслугували за свій злий намір супроти ближнього, —	61 Poi insorti contro i due anziani, ai quali Daniele aveva fatto confessare colla loro bocca d'aver detto falsa testimonianza, fecero ad essi il male che avevano fatto al prossimo,
62 вчинено з ними за законом Мойсея й убито їх, і того дня була врятована кров невинна.	62 e, applicando la legge di Mosè, li fecero morire. Così in quel giorno fu salvato il sangue innocente.
63 Хілкія ж і його жінка хвалили Бога за свою дочку Сусанну разом з Йоакимом, її чоловіком і з усіма родичами, бо у ній не знайшлося нічого ганебного.	63 Elcia e la sua moglie lodarono Dio per la loro figlia Susanna, col suo marito Ioachim e tutti i parenti, perchè in lei nulla fu trovato di men che onesto.
64 А Даниїл від того дня й надалі став великим перед народом.	64 E Daniele da quel giorno in poi divenne grande nel cospetto del popolo.
	65 Il re Astiage fu riunito ai suoi padri e gli succedette nel regno Ciro Persiano.