Vangelo secondo Marco (مرقس) 7

SMITH VAN DYKE	Біблія
1 واجتمع اليه الفريسيون وقوم من الكتبة قادمين من اورشليم.	1 Фарисеї ж і деякі з книжників, які були прийшли з Єрусалиму, зібрались коло Ісуса.
2 ولما رأوا بعضا من تلاميذه يأكلون خبزا بايد دنسة اي غير مغسولة لاموا.	2 І бачивши, що дехто з його учнів їсть хліб нечистими, тобто немитими руками, —
3 لان الفريسيين وكل اليهود ان لم يغسلوا ايديهم باعتناء لا يأكلون. متمسكين بتقليد الشيوخ.	3 бо фарисеї й усі юдеї, додержуючи передання старших, не їдять, поки не вимиють добре рук,
4 ومن السوق ان لم يغتسلوا لا يأكلون. واشياء اخرى كثيرة تسلموها للتمسك بها من غسل كؤوس واباريق وآنية نحاس واسرّة.	4 і не споживають, повернувшися з торгу, поки себе не покроплять, та й багато іншого вони перейняли й дотримують: миття чаш, глеків, мосяжного посуду, —
5 ثم سأله الفريسيون والكتبة لماذا لا يسلك تلاميذك حسب تقليد الشيوخ بل يأكلون خبزا بأيد غير مغسولة.	5 отож питали його книжники та фарисеї: Чом твої учні не поводяться за переданнями старших, а їдять немитими руками?
6 فاجاب وقال لهم حسنا تنبأ اشعياء عنكم انتم المرائين كما هو مكتوب. هذا الشعب يكرمني بشفتيه واما قلبه فمبتعد عني بعيدا.	6 Він же відповів їм: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як ото написано: Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене;
7 وباطلا يعبدونني وهم يعلمون تعاليم هي وصايا الناس.	7 та вони марно мене почитають, навчаючи наук — наказів людських.
8 لانكم تركتم وصية الله وتتمسكون بتقليد الناس. غسل الاباريق والكؤوس وامورا أخر كثيرة مثل هذه تفعلون.	8 Заповідь Божу занедбавши, притримуєтеся ви передання людського: обмиваєте глеки та кухлі й ще багато в тому роді.
9 ثم قال لهم حسنا رفضتم وصية الله لتحفظوا تقليدكم.	9 І сказав їм: Красненько відкидаєте заповідь Божу, щоб зберегти ваше передання.
10 لان موسى قال اكرم اباك وامك. ومن يشتم ابا او اما فليمت موتا.	10 Мойсей бо наказав: Шануй батька твого й матір твою, і — хто проклинає батька або матір — смерть такому!
11 واما انتم فتقولون ان قال انسان لابيه او امه قربان اي هدية هو الذي تنتفع به مني.	11 А ви твердите: Коли хтось батькові скаже чи матері — корван, мовляв, священний дар є те, чим я мав би тобі допомагати, —
12 فلا تدعونه في ما بعد يفعل شيئا لابيه او امه.	12 тим то й не даєте більше змоги зробити щось для батька чи матері.
13 مبطلين كلام الله بتقليدكم الذي سلمتموه. وأمورا كثيرة مثل هذه تفعلون	13 Тож ви якраз касуєте слово Боже тим вашим переданням, яке ви самі собі передали, — та й чимало іншого такого чините!
14 ثم دعا كل الجمع وقال لهم اسمعوا مني كلكم وافهموا.	14 І прикликавши знову народ, промовляв до нього: Слухайте мене всі й розумійте!
15 ليس شيء من خارج الانسان اذا دخل فيه يقدر ان ينجسه. لكن الاشياء التي تخرج منه هي التي تنجس الانسان.	15 Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить з людини, те осквернює людину.
16 ان كان لاحد اذنان للسمع فليسمع.	16 Хто має вуха слухати, хай слухає!
17 ولما دخل من عند الجمع الى البيت سأله تلاميذه عن المثل.	17 І коли він увійшов до хати, оподаль від народу, учні його спитали його про притчу.
18 فقال لهم أفانتم ايضا هكذا غير فاهمين. أما تفهمون ان كل ما يدخل الانسان من خارج لا يقدر ان ينجسه.	18 А він і каже їм: То й ви ще такі недотепні? Не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може її осквернити,
19 لانه لا يدخل الى قلبه بل الى الجوف ثم يخرج الى الخلاء وذلك يطهر كل الاطعمة.	19 — воно бо не входить в її серце, лише в живіт і виходить геть, виявляючи всі страви чистими.
20 ثم قال ان الذي يخرج من الانسان ذلك ينجس الانسان.	20 Далі казав: Те, що виходить з людини, — те осквернює людину.
21 لانه من الداخل من قلوب الناس تخرج الافكار الشريرة زنى فسق قتل	21 З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство,
22 سرقة طمع خبث مكر عهارة عين شريرة تجديف كبرياء جهل.	22 перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя.
23 جميع هذه الشرور تخرج من الداخل وتنجس الانسان	23 Уся ця погань виходить із нутра й осквернюе людину.
24 ثم قام من هناك ومضى الى تخوم صور وصيدا. ودخل بيتا وهو يريد ان لا يعلم احد. فلم يقدر ان يختفي.	24 І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хтонебудь про те, але не міг скритися.
25 لان امرأة كان بابنتها روح نجس سمعت به فأتت وخرّت عند قدميه.	25 Бо відразу одна жінка, дочка якої мала злого духа, дізнавшись про нього, прийшла й до ніг йому впала.
26 وكانت المرأة اممية وفي جنسها فينيقية سورية. فسألته ان يخرج الشيطان من ابنتها.	26 Була ж та жінка грекиня, родом сирофінікійка. Благала вона його, щоб вигнав біса з її дочки.
27 واما يسوع فقال لها دعي البنين اولا يشبعون. لانه ليس حسنا ان يؤخذ خبز البنين ويطرح للكلاب.	27 Він відповів їй: Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей та й кинути щенятам. —
28 فاجابت وقالت له نعم يا سيد. والكلاب ايضا تحت المائدة تأكل من فتات البنين.	28 Вона ж озвалась та й каже йому: Так, Господи, але й щенята їдять під столом крихти по дітях.
29 فقال لها. لاجل هذه الكلمة اذهبي. قد خرج الشيطان من ابنتك.	29 І сказав їй: За це слово йди: біс вийшов з твоєї дочки.
30 فذهبت الى بيتها ووجدت الشيطان قد خرج والابنة مطروحة على الفراش	30 Повернулася вона до свого дому і знайшла дитину, що лежала на ліжку, — біс вийшов.
31 ثم خرج ايضا من تخوم صور وصيدا وجاء الى بحر الجليل في وسط حدود المدن العشر.	31 І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя.
32 وجاءوا اليه بأصم أعقد وطلبوا اليه ان يضع يده عليه.	32 І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав.
33 فأخذه من بين الجمع على ناحية ووضع اصابعه في اذنيه وتفل ولمس لسانه.	33 І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика;
34 ورفع نظره نحو السماء وأنّ وقال له إفّثا. اي انفتح.	34 а глянувши на небо, зідхнув та й каже: Ефата, тобто: Відкрийся!
35 وللوقت انفتحت اذناه وانحل رباط لسانه وتكلم مستقيما.	35 І зараз же відкрились його вуха, і розв’язалися зав’язі його язика, і почав він виразно говорити.
36 فاوصاهم ان لا يقولوا لاحد. ولكن على قدر ما اوصاهم كانوا ينادون اكثر كثيرا.	36 І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували.
37 وبهتوا الى الغاية قائلين انه عمل كل شيء حسنا. جعل الصم يسمعون والخرس يتكلمون	37 І, зачудовані понад усяку міру, говорили: Він усе гаразд учинив: і глухим дає слух, і мову — німим.