Luke 16

CATHOLIC PUBLIC DOMAIN	Біблія
1 And he also said to his disciples: “A certain man was wealthy, and he had a steward of his estate. And this man was accused to him of having dissipated his goods.	1 І сказав (Ісус) до учнів «Був один чоловік багатий і мав він управителя, якого обвинувачували, що марнує його добра.
2 And he called him and said to him: ‘What is this that I hear about you? Give an account of your stewardship. For you can no longer be my steward.’	2 Покликав він його та й каже Що я про тебе чую Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше рядити.
3 And the steward said within himself: ‘What shall I do? For my lord is taking the stewardship away from me. I am not strong enough to dig. I am too ashamed to beg.	3 І почав управитель міркувати Що мені робити, бож пан мій в мене відбирає управління Копати землю Сил не маю. Просити Соромлюся.
4 I know what I will do so that, when I have been removed from the stewardship, they may receive me into their houses.’	4 Знаю, що зроблю щоб, коли буду скинутий з управління, прийняли мене до себе.
5 And so, calling together each one of his lord’s debtors, he said to the first, ‘How much do you owe my lord?’	5 Покликав він одного по однім довжників свого пана й до першого промовив Скільки ти винен панові моєму
6 So he said, ‘One hundred jars of oil.’ And he said to him, ‘Take your invoice, and quickly, sit down and write fifty.’	6 Сто мір оливи, — відповів той. А він сказав до нього Візьми твою розписку та сядь і напиши швидко п’ятдесят.
7 Next, he said to another, ‘In truth, how much do you owe?’ And he said, ‘One hundred measures of wheat.’ He said to him, ‘Take your record books, and write eighty.’	7 Потім до другого промовив А ти скільки то винен — Сто корців пшениці, відповів той. — Візьми твою розписку, напиши вісімдесят.
8 And the lord praised the iniquitous steward, in that he had acted prudently. For the sons of this age are more prudent with their generation than are the sons of light.	8 І похвалив пан нечесного управителя за те, що той вчинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла.
9 And so I say to you, make friends for yourself using iniquitous mammon, so that, when you will have passed away, they may receive you into the eternal tabernacles.	9 І я кажу вам Придбайте собі друзів мамоною неправою, щоб коли її не стане, вас прийняли в намети вічні.
10 Whoever is faithful in what is least, is also faithful in what is greater. And whoever is unjust in what is small, is also unjust in what is greater.	10 Хто вірний у найменшім, той і в великому вірний; а хто нечесний у найменшім, той і в великому нечесний.
11 So then, if you have not been faithful with iniquitous mammon, who will trust you with what is true?	11 Коли ви, отже, з неправними грішми не були вірні, то хто довірить вам добро правдиве
12 And if you have not been faithful with what belongs to another, who will give you what is yours?	12 І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше
13 No servant is able to serve two lords. For either he will hate the one and love the other, or he will cling to the one and despise the other. You cannot serve God and mammon.”	13 Жадний слуга не може двом панам служити, бо він або одного зненавидить, а другого полюбить, або буде триматися одного, а другим понехтує. Не можете служити Богові й мамоні.»
14 But the Pharisees, who were greedy, were listening to all these things. And they ridiculed him.	14 Чули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з нього.
15 And he said to them: “You are the ones who justify yourselves in the sight of men. But God knows your hearts. For what is lifted up by men is an abomination in the sight of God.	15 А він до них промовив «Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе — осоружне Богові.
16 The law and the prophets were until John. Since then, the kingdom of God is being evangelized, and everyone acts with violence toward it.	16 Закон і пророки були до Йоана; відтоді благовіститься Царство Боже, і кожен з трудом увіходить до нього.
17 But it is easier for heaven and earth to pass away, than for one dot of the law to fall away.	17 Легше минутися небу й землі, ніж одній рисці пропасти з закону.
18 Everyone who divorces his wife and marries another commits adultery. And whoever marries her who has been divorced by her husband commits adultery.	18 Кожний, хто відпускає свою жінку й одружується з іншою, чинить перелюб; і той, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб.
19 A certain man was wealthy, and he was clothed in purple and in fine linen. And he feasted splendidly every day.	19 Був один чоловік багатий, що одягавсь у кармазин та вісон та бенкетував щодня розкішне.
20 And there was a certain beggar, named Lazarus, who lay at his gate, covered with sores,	20 Убогий же якийсь, на ім’я Лазар, лежав у нього при воротях, увесь струпами вкритий;
21 wanting to be filled with the crumbs which were falling from the wealthy man’s table. But no one gave it to him. And even the dogs came and licked his sores.	21 він бажав насититися тим, що падало в багатого зо столу; ба навіть пси приходили й лизали рани його.
22 Then it happened that the beggar died, and he was carried by the Angels into the bosom of Abraham. Now the wealthy man also died, and he was entombed in Hell.	22 Та сталося, що помер убогий, і ангели занесли його на лоно Авраама. Помер також багатий, і його поховали.
23 Then lifting up his eyes, while he was in torments, he saw Abraham far away, and Lazarus in his bosom.	23 В аді, терплячи тяжкі муки, зняв він очі й побачив здалека Авраама та Лазаря на його лоні,
24 And crying out, he said: ‘Father Abraham, take pity on me and send Lazarus, so that he may dip the tip of his finger in water to refresh my tongue. For I am tortured in this fire.’	24 і він закричав уголос Отче Аврааме, змилуйся надо мною і пошли Лазаря, нехай умочить у воду кінець пальця свого й прохолодить язик мій, бо я мучуся в полум’ї цім.
25 And Abraham said to him: ‘Son, recall that you received good things in your life, and in comparison, Lazarus received bad things. But now he is consoled, and truly you are tormented.	25 Авраам же промовив Згадай, мій сину, що ти одержав твої блага за життя свого, так само, як і Лазар свої лиха. Отже, тепер він тішиться тут, а ти мучишся.
26 And besides all this, between us and you a great chaos has been established, so that those who might want to cross from here to you are not able, nor can someone cross from there to here.’	26 А крім того всього між нами й вами вирита велика пропасть, тож ті, що хотіли б перейти звідси до вас, не можуть; ані звідти до нас не переходять.
27 And he said: ‘Then, father, I beg you to send him to my father’s house, for I have five brothers,	27 Отче, сказав багатий, благаю ж тебе, пошли його в дім батька мого;
28 so that he may testify to them, lest they also come into this place of torments.’	28 я маю п’ять братів, нехай він їм скаже, щоб і вони також не прийшли в це місце муки.
29 And Abraham said to him: ‘They have Moses and the prophets. Let them listen to them.’	29 Авраам мовив Мають Мойсея і пророків; нехай їх слухають.
30 So he said: ‘No, father Abraham. But if someone were to go to them from the dead, they would repent.’	30 Той відповів Ні, отче Аврааме, але коли до них прийде хто з мертвих, вони покаються.
31 But he said to him: ‘If they will not listen to Moses and the prophets, neither will they believe even if someone has resurrected from the dead.’ ”	31 А той відозвавсь до нього Як вони не слухають Мойсея і пророків, то навіть коли хто воскресне з мертвих, не повірять.»