Atti degli Apostoli 5

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 Ma un cert'uomo detto Anania con Saffira, sua moglie vendè un podere,	1 Один чоловік, на ім’я Ананія, з своєю жінкою Сафірою продав маєток
2 E d'accordo con sua moglie ritenne del prezzo: e portandone una tal qual porzione, la pose a' piedi degli Apostoli.	2 і сховав дещо з ціни, — а знала про те і його жінка; решту ж приніс і поклав у ногах апостолів.
3 E Pietro disse: Anania, come mai satana tentò il cuor tuo a mentire allo Spirito santo, e ritenere del prezzo del podere?	3 Тоді Петро сказав: «Ананіє, чому то сатана наповнив твоє серце, щоб обманути Святого Духа і ховати частину ціни поля?
4 Non è egli vero, che conservandolo stava per te, e venduto era in tuo potere? Per qual motivo ti sei messa in cuore tal cosa? Non hai mentito agli uomini, ma a Dio.	4 Хіба те, що ти мав, не твоє було, і коли його продав, гроші не були у твоїй владі? Чому ж ото ти зважився у своєму серці на той учинок? Ти обманув не людей, а Бога.»
5 Udite, che ebbe Anania queste parole, cadde, e spirò. E gran timore entrò in tutti quei, che udirono.	5 Почувши ці слова, Ананія впав та й умер. І страх великий огорнув усіх тих, що чули те.
6 E si mosser de' giovani, e quindi lo tolsero, e portaronlo a seppellire.	6 Тоді молодші встали, обгорнули його, взяли набік і поховали.
7 Era trascorso lo spazio di circa tre ore, quando la di lui moglie non informata del successo arrivò.	7 Через яких може три години, не знаючи, що сталося, увійшла його жінка.
8 E Pietro le disse: Dimmi o Donna, avete voi venduto il podere per il tal prezzo? Ed ella disse: cosi appunto.	8 Озвався Петро до неї: «Скажи мені, чи ви за стільки то були продали поле?» Вона відповіла: «Так, за стільки.»
9 E Pietro a lei: per qual motivo vi siete accordati a tentare lo spirito del Signore? Ecco, sono alla soglia i piedi di coloro, che hanno data sepoltura a tuo marito, e ti porteranno fuori.	9 Тоді Петро до неї: «Як то, що ви змовилися, щоб спокушувати Господнього Духа? Ось ноги тих, що поховали твого чоловіка на порозі, вони й тебе винесуть.»
10 E immantinenti ella cadde a' suoi piedi, e spirò. Ed entrati que' giovani trovaron la morta, e la portarono a seppellire accanto a suo marito.	10 І вмить вона впала йому в ноги та й умерла. Хлопці ж увійшли й застали її мертву, і, винісши, поховали біля її чоловіка.
11 E gran timore ne nacque in tutta la chiesa, e in tutti coloro, che udirono tali cose.	11 Великий страх обняв усю Церкву і всіх, що чули про те.
12 E molti segni, e prodigj faceansi nel populo per le mani degli Apostoli. E se ne stavano tutti d'accordo nel portico di Salomone.	12 Руками апостолів робилося багато знаків і чудес у народі. Усі вони перебували однодушно у притворі Соломона,
13 Degli altri poi nissuno ardiva di affratellarsi con essi: ma il popolo li celebrava.	13 і ніхто сторонній не насмілювався до них пристати; однак народ хвалив їх вельми.
14 E più e più cresceva la moltitudine di que', che credevano nel Signore, uomini, e donne.	14 Віруючих дедалі більше й більше приставало до Господа, сила жінок і чоловіків;
15 Talmente che portavano fuori nelle piazze i malati, e li mettevano sopra letti, e strapunti, affinchè, passando Pietro, l'ombra almeno di lui adombrasse alcuno di essi, e fosser liberati dalle loro infermità.	15 так, що й на вулиці виносили недужих і клали на постелях і на ліжках, щоб, як ітиме Петро, бодай тінь його на когонебудь з них упала.
16 Concorreva eziandio a Gerusalemme molta gente dalle vicine città, portando de' malati, e vessati dagli spiriti immondi: i quali erano tutti quanti risanati.	16 Сила людей збиралась навіть з довколишніх міст Єрусалиму, несучи хворих та тих, що їх мучили нечисті духи, і вони всі видужували.
17 Ma esacerbato il principe de' sacerdoti, e tutti quelli del suo partito (che è la setta de' Sadducei) si riempiron di zelo.	17 Устав тоді первосвященик і всі ті, що були з ним, — то була секта садукеїв, — і, повні заздрощів,
18 E messer le mani addosso agli Apostoli, e li poser nella pubblica prigione.	18 наклали руки на апостолів і вкинули їх до громадської в’язниці.
19 Ma l'Angelo del Signore di notte tempo aprì le porte della prigione, e condottili fuora, disse:	19 Але вночі ангел Господень відчинив двері в’язниці й, вивівши їх, мовив:
20 Andate, e statevi nel tempio a predicare al popolo tutte le parole di questa scienza di vita.	20 «Ідіть і, ставши в храмі, говоріть до народу всі слова життя цього.»
21 Ed essi udito questo entrarono sul far dell'alba nel tempio, ed insegnavano. Ma venuto il principe de' sacerdoti, e quelli del suo partito, convocarono il sinedrio, e tutti i seniori de' figliuoli d'Israele: e mandarono alla prigione, perché gli fosser condotti davanti.	21 Почувши це, вони удосвіта ввійшли у храм і почали навчати. Тим часом прийшов первосвященик і ті, що були з ним, скликали синедріон і всіх старших синів Ізраїля і послали у в’язницю привести їх.
22 E andati i ministri, e aperta la prigione non li trovando, tornarono in dietro a recar questa nuova,	22 Та як слуги прибули, не знайшли їх у в’язниці і, повернувшися, оповіли:
23 Dicendo: quanto alla prigione l'abbiamo trovata chiusa con tutta puntualità, e le guardie fuori in piedi alle porte: ma apertala niuno vi abbiamo trovato dentro.	23 «В’язницю ми знайшли замкнену з усякою безпекою і сторожів на варті при дверях, та, відчинивши, всередині ми не знайшли нікого.»
24 Udite tali parole, il prefetto del tempio, e i principi de' sacerdoti stavan, perplessi, dove queste cose andassero a finire.	24 Почувши ці слова, наставник храму і перовосвященики збентежилися, (не знаючи), що воно могло статися.
25 Ma sopraggiunse chi diede lor questo avviso: ecco che quegli uomini, che furon messi da voi in prigione, stanno arditamente nel tempio, e insegnano al popolo.	25 Аж тут прибув хтось і звістив: «Он ті мужі, яких ви вкинули у в’язницю, стоять у храмі і народ навчають.»
26 Allora andò il magistrato con i ministri, e li menò via, non con violenza: imperocché temevan di non esser lapidati dal popolo.	26 Тоді наставник пішов із слугами, привів їх, та не насильно, боялись бо народу, щоб не побив їх камінням.
27 E li condussero, e presentarono al consiglio: e il sommo sacerdote gl'interrogò,	27 Привівши їх, поставили перед синедріоном, а первосвященик спитав їх:
28 Dicendo: noi vi abbiamo strettamente ordinato di non insegnare in quel nome: ed ecco, che avete riempito Gerusalemme della vostra dottrina: e volete renderci responsali del sangue di quell'uomo.	28 «Чи ж ми не були вам заборонили строго цим ім’ям не навчати? І ось ви вашою наукою сповнили Єрусалим і хочете навести на нас кров цього чоловіка!»
29 Rispose Pietro, e gli Apostoli, e dissero: bisogna ubbidire a Dio piuttosto, che agli uomini.	29 Озвавшись тут Петро й апостоли, сказали: «Слухатися слід більше Бога, ніж людей!
30 Il Dio de' padri nostri ha risuscitato Gesù, cui voi uccideste, appesolo ad un legno.	30 Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві.
31 Questo principe, e salvatore lo esaltò Iddio colla sua destra per dare ad Israele la penitenza, e la remissione de' peccati.	31 Його Бог підняв правицею своєю, як князя і Спаса, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів.
32 E noi siamo testimoni di queste cose, ed anche lo spirito santo dato da Dio a tutti quelli che a lui ubbidiscono.	32 І ми свідки цих подій, і Дух Святий, що його Бог дав тим, які йому коряться.»
33 Quelli, udite tali cose, smaniavano, e trattavan di mettergli a morte.	33 Почувши це, вони розлютилися і задумали їх убити.
34 Ma levatosi su uno del consiglio chiamato Gamaliele, Fariseo, dottor della legge, rispettato da tutto il popolo, ordinò di metter fuora per un po' di tempo quegli uomini,	34 Тоді один фарисей, на ім’я Гамалиїл, законовчитель, поважаний усім народом, устав серед синедріону, повелів вивести на хвилину людей,
35 E disse loro: uomini Israeliti, badate bene a quel, che siete per fare riguardo a questi uomini.	35 і сказав до них: «Мужі ізраїльські! Зважайте на те, що маєте робити цим людям.
36 Imperocché prima di questi giorni scappò fuori Teoda, dicente, se essere qualche cosa, col quale si associò un numero di circa quattrocento uomini, il quale fu ucciso: e tutti quelli, che gli credevano, furon dispersi e ridotti a niente.	36 Останніми цими днями встав був Тевда і казав, що він хтось великий; до нього пристало яких чотириста чоловіка; його вбито, й усі, що за ним тягнули, розпорошилися і зійшли нінащо.
37 Dopo questo scappò fuori Giuda il Galileo nel tempo della descrizione, e si tirò dietro il popolo, ed egli ancora perì: e furono dissipati tutti quanti i suoi seguaci.	37 А після цього, під час перепису, устав був Юда галилейський і потягнув народ за собою, але й він загинув, і всі ті, що за ним тягнули, були розігнані.
38 E adesso io dico a voi, non toccate questi uomini, e lasciateli fare: conciossiachè se questo pensiero, o questa opera viene dagli uomini, sarà disfatta.	38 Отож, я нині кажу вам: Зоставте тих людей, лишіть їх, бо коли від людей цей задум чи ця справа, вона сама собою розпадеться.
39 Se poi ell'è da Dio, non potrete disfarla: che non sembri che fate guerra anche a Dio. E approvarono il suo parere.	39 Коли ж від Бога, ви не здолієте звести їх зо світу, — щоб ви часом не стали противниками Бога.» Послухалися вони його ради.
40 E chiamati gli Apostoli, battuti che gli ebbero, intimaron loro di non parlare né punto né poco nel nome di Gesù, e li rilasciarono.	40 І, прикликавши апостолів, вибили їх і, заборонивши говорити в ім’я Ісуса, відпустили.
41 Ed essi se ne andnvan contenti dal cospetto del consiglio, per essere stati fatti degni di patir contumelia pel nome di Gesù.	41 Вийшли апостоли з синедріону, раді, що удостоїлися перенести зневагу за ім’я Ісуса.
42 E ogni di non cessavano e nel tempio, e per le case d'insegnare, e di evangelizzare Gesù Cristo.	42 І щодня в храмі й по домах не переставали навчати й звіщати Христа Ісуса.