Vangelo secondo Luca 14

BIBBIA MARTINI	Біблія
1 E avvenne, che essendo Gesù entrato in giorno di sabato nella casa di uno de' principali Farisei per ristorarsi, questi gli tenevano gli occhi addosso.	1 Одного разу увійшов Ісус у суботу в дім якогось визначного фарисея спожити страву, і вони за ним назирали.
2 Ed eccoti che un certo uomo idropico se gli pose davanti.	2 Аж ото перед ним якийсь чоловік, хворий на водянку.
3 E Gesù prese a dire, ai dottori della legge, e ai Farisei: E egli lecito di risanare in giorno di sabato?	3 Звертаючись до вчителів закону й фарисеїв, Ісус спитав «Чи вільно зціляти в суботу, чи ні»
4 Ma quegli si tacquero. Ed egli toccatolo lo risanò, e rimandollo:	4 Вони мовчали. Тоді він, діткнувшись його, оздоровив і відпустив.
5 E soggiunse, e disse loro: Chi di voi, se gli è caduto l'asino, o il bue nel pozzo, non lo trae subito fuora in giorno di sabato?	5 До них же промовив «Хто з вас, коли в нього син чи віл упаде в колодязь, не витягне його негайно в день суботній»
6 Né a tali cose potevano replicargli.	6 І вони не могли нічого йому на це відповісти.
7 Disse ancora a' convitali una parabola, osservando com'ei si pigliavano i primi posti, dicendo loro:	7 Потім, зауваживши, як вони вибирали собі перші місця, Ісус сказав до запрошених притчу
8 Quando sarai invitato a nozze, non ti mettere a sedere nel primo posto, perché a sorte non sia stato invitato da lui quacheduno più degno di te;	8 «Як хтось покличе тебе на весілля, не сідай на першім місці, щоб, бува, не знайшовся хтось, запрошений ним, поважніший від тебе,
9 E quegli, che ha invitato te, e lui, venga a dirti: Cedi a questo il luogo: onde allora tu cominci a star con vergogna nell'ultimo posto:	9 і той, хто тебе і його закликав, не підійшов і не сказав до тебе Поступися цьому місцем! І тоді довелось би тобі з соромом посісти останнє місце.
10 Ma quando sarai invitato, va a metterti nell'ultimo luogo: affinchè venendo, chi ti ha invitato, ti dica: Amico, vieni più in su. Ciò allora ti sia d'onore presso tutti i convitati:
11 Imperocché chiunque si innalza, sarà umiliato: e chi si umilia, sarà innalzato.
12 Diceva di più a colui, che lo aveva invitato: Quando farai qualche pranzo, o cena, non invitare i tuoi amici, né i tuoi fratelli, né i parenti, né i ricchi viccini: perché a sorte ancor essi non invitino te, e ti sia renduto il contraccambio:	12 Він сказав також тому, що його покликав «Коли справляєш обід або вечерю, не клич твоїх друзів, ні твоїх братів, ані твоїх родичів, ані сусідів багатих, щоб часом і вони також тебе не запросили й не було тобі відплати;
13 Ma quando fai qualche festino, chiama i poveri, gli stroppiati, gli zoppi, e ciechi:	13 але як справляєш бенкет, заклич убогих, калік, кривих, сліпих.
14 E sarai fortunato, perché non hanno da renderti il contraccambio: conciossiaché il contraccambio ti sarà reso alla risurrezione de' giusti.	14 І ти будеш щасливий, тому що вони не мають, чим тобі відплатити, — тобі бо віддасться в день воскресіння праведних.»
15 Udito questo, dissegli uno de' convitati: Beato colui, che si reficierà nel regno di Dio.	15 Почувши це один із тих, що за столом сиділи, сказав до нього «Щасливий той, хто їстиме хліб у Царстві Божім.»
16 Ma egli rispose a lui: Un uomo fece una gran cena, e invitò molta gente.	16 А Ісус озвавсь до нього «Один чоловік справив вечерю велику й запросив багатьох.
17 E all'ora della cena mandò un suo servo a dire a' convitati, che andassero, perché tutto era pronto.	17 Під час вечері послав він слугу свого сказати запрошеним Ідіть, усе готове.
18 E principiarono tutti d'accordo a cullarsi. Il primo dissegli: Ho comprato un podere, e bisogna, che vada a vederlo: di grazia compatiscimi.	18 Тоді всі вони однаково почали відмовлятися. Перший йому сказав Поле купив я, мушу піти на нього подивитись; вибач мені, прошу тебе.
19 E un altro disse: Ho comprato cinque gioghi di buoi, e vo a provarli: di grazia compatiscimi.	19 Другий сказав П’ять пар волів купив я і йду їх спробувати; прошу тебе, вибач мені.
20 E un altro disse: Ho preso moglie, e perciò non posso venire.	20 А інший мовив Я одружився і тому не можу прийти.
21 E tornato il servo, riferì queste cose al suo padrone. Allora sdegnato il padre di famiglia, disse al suo servo: Va' tosto per le piazze, e per le contrade della città: e mena qua dentro i mendici, gli stroppiati, i ciechi, e gli zoppi.	21 Повернувся слуга й розповів це панові своєму. Розгнівався тоді господар та й каже до слуги свого Іди щоскоріш на майдани й вулиці міста й приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кульгавих.
22 E disse il servo: Signore, si è fatto, come hai comandato, ed evvi ancora luogo.	22 Пане, — озвавсь слуга, — сталось, як ти велів, і місця є ще.
23 E disse il padrone al servo: Va' per le strade, e lungo le siepi: e sforzagli a venire, affinchè si riempia la mie casa.	23 Сказав пан до слуги Піди на шляхи та огорожі й наполягай увійти, щоб дім мій наповнився.
24 Imperocché vi dico, che nessuno di coloro, che erano stati invitati, assaggerà la mia cena.	24 Кажу бо вам Ніхто з отих запрошених не покуштує моєї вечері.»
25 E andava con lui turba grande di popolo: e si rivolse, e disse loro:	25 Якже ішла з ним народу превелика сила, він обернувсь і до них мовив
26 Se uno vien da me, e non odia il padre suo, e la madre, e la moglie, e i figliuoli, e i fratelli, e le sorelle, e fin l'anima sua, non può essere mio discepolo.	26 «Коли хтось приходить до мене й не зненавидить свого батька й матір, жінку, дітей, братів, сестер, та ще й своє життя, той не може бути моїм учнем.
27 E chi non porta la sua croce, e mi siegue, non può essere mio discepolo.	27 Хто не несе хреста свого, і не йде слідом за мною — не може бути моїм учнем.
28 Imperocché chi di voi fabbricar volendo una torre, non fa prima a tavolino i conti delle spese, che vi vorranno, e se abbia con che finirla;	28 Хто бо з вас, коли захоче збудувати башту, не сяде перше й не порахує видатків, чи має чим закінчити,
29 Affinchè, dopo gettate le fondamenta non potendo egli terminarla, non comincino tutti que', che veggono, a burlarsi di lui,	29 щоб часом, як поставить підвалину та не спроможеться скінчити, усі, що бачитимуть те, не почали сміятися з нього,
30 Dicendo: Costui ha principiato a fabbricare, e non ha potuto finire?	30 мовляв, цей чоловік узявся будувати, та не міг закінчити!
31 Ovvero qual è quel re, che stando per muover guerra a un altro re non consulti prima a tavolino, se possa con diecimila uomini andar incontro ad uno, che gli vien contro con ventimila?	31 Або який цар, ідучи війною проти іншого (царя), не сяде перш та не роздумає, чи може з десятьма тисячами стати проти того, хто йде з двадцятьма тисячами на нього
32 Altrimenti mentre questi è tuttora lontano, gli spedisce ambasciadori, e lo prega di pace.	32 Коли ж не може, то, як той ще далеко, шле посольство й просить миру.
33 Così adunque chiunque di voi non rinunzia a tutto quel, che possiede, non può essere mio discepolo.	33 Так і кожний з вас, хто не зречеться всього, що має, не може бути моїм учнем.
34 Buona cosa è il sale: ma se il sale diventa scipito, con che condirassi?	34 Сіль — добра річ, але коли сіль звітріє, чим її приправити
35 Non è a proposito né per la terra né per letame: ma sarà gettato via. Chi ha orecchie da intendere, intenda.	35 Ні в землю, ні на гній вона більш не придатна її геть викидають. Хто має вуха слухати, нехай слухає!»