| 1 Ella custodì colui, che da Dio fu fu formato il primo padre del mondo, essendo stato egli creato solo, | 1 Це вона зберегла первозданного батька світу, | скоро він один був створений, | і визволила його з власного падіння |
| 2 Ed ella lo trasse fuora dal suo peccato, e gli diè potestà di governare tutte le cose. | 2 та дала йому силу над усім володіти. |
| 3 Ma quando da lei si ribellò quell'empio nel suo furore, pel furore dell'omicidio fraterno, perì. | 3 Неправедний же, у своїм гніві відступивши від неї, | загинув від власних братовбивчих лютощів. |
| 4 E quando a cagione di lui l'acqua sommerse la terra, la sapienza di nnovo porse rimedio, conducendo in un legno spregevole il giusto. | 4 А коли через нього земля була залита, | то її знову врятувала мудрість, | провівши праведника на звичайному дереві. |
| 5 Ella parimente allorché le genti senza distinzione cospirarono per mal fare, conobbe il giusto, e serbollo irreprensibile dinanzi a Dio, e forte il mantenne con tutta la compassione del figlio. | 5 Коли народи змішались у лукавій змові, | вона теж розпізнала праведника й зберегла його бездоганним | перед Богом, зберегла твердим супроти ніжности до сина. |
| 6 Ella liberò il giusto, che foggi va di mezzo agli empj, i quali perirono cadendo le fiamme sulla Pentapoli: | 6 Вона, коли безбожні гинули, врятувала праведника | — втікача від вогню, який упав на П’ятимістя. |
| 7 Della malvagità de' quali le memorie rimangono nella terra deserta, e fumante, e negli alberi, che danno frutti non stagionati, e nella statua di sale, monumento di un'anima infedele; | 7 І на свідоцтво їхнього зіпсуття | диміє ще й тепер суха пустеля: | кущі приносять плоди, які не дозрівають, | і пам’ятником душі-невіри стоїть стовп соляний. |
| 8 Perocché questi, messa in non cale la sapienza, non solamente giunsero a non conoscere il bene, ma della loro stoltezza lasciarono memoria agli uomini, talmente che non poteron restare occulti i loro peccati. | 8 Вони бо, ухилившись від мудрости, | не тільки собі пошкодили, не пізнавши блага, | але й полишили для живих пам’ятник безглуздя, | щоб не могло зостатись у тайні те, як вони згрішили, |
| 9 Ma la sapienza dagli affanni salvò quelli, che religiosamente la onorano. | 9 мудрість же слуг своїх від клопотів урятувала. |
| 10 Ella il giusto, che fuggiva dall'ira di suo fratello condusse per istrade diritte, e gli diede a vedere il regno di Dio, e delle cose sante gli dette la scienza; lo arricchì negli affanni, e ampia mercede rendette alle sue fatiche. | 10 Вона праведника, що втікав від гніву брата, | вела простими стежками, | царство Боже йому вказала; | дала йому знання святих речей, | спомагала його у злиднях | і помножила трудів його дорібок. |
| 11 Allorché altri lo circonveniva colle sue fraudi, ella lo assistè, e lo fece ricco. | 11 Проти скупих гнобителів була при ньому | і його збагатила. |
| 12 Ella lo custodi dai nemici, e lo difese dagli insidiatori, e vincitore lo fece nel gran combattimento, affinché conoscesse, che di tutte le cose è più forte la sapienza. | 12 Вона зберегла його від ворогів, | захистила від тих, що на нього зазіхали; | в тяжкім бою нагородила його, | щоб знав, що благочестя сильніше над усе. |
| 13 Ella non abbandonò il giusto venduto, ma io salvò dai peccatori, e scese con lui nella fosso, | 13 Вона не покинула проданого праведника, | а від гріха його врятувала. |
| 14 E tralle catene nol dimenticò, fino a tanto che a lui diede il bastone del regno, e potestà sopra di quelli, che lo aveano depresso, e di bugia convinse chi lo aveva infamato, e gli procurò una gloria eterna. | 14 Зійшла з ним у темницю | і не полишила його в кайданах, | аж поки йому не піднесла царське берло і владу над тими, що гнобили його; тих, що його винуватили, брехунами виявила, | для нього ж здобула невмирущу славу. |
| 15 Ella dalle nazioni, che lo opprimevano liberò il popolo giusto, e la stirpe irreprensibile. | 15 Вона увільнила від гнобителів народу | люд святий, потомство бездоганне. |
| 16 Ella entrò nello Spirito del servo di Dio, ed egli stette a petto de' regi tremendi con prodigi, e meraviglie. | 16 Увійшла в душу Господнього слуги | і протиставилася страшним царям чудами та знаками. |
| 17 E rendè a' giusti la mercede di lor fatiche, e per maravigliosa via li condusse, e ad essi fece ombra di giorno, e di notte supplì al chiaror delle stelle: | 17 Святим віддала за їхні труди плату, | провадила їх дивним шляхом, | день була для них захистом, | а вночі зоряним світлом. |
| 18 Li trasportò per mezzo al mar rosso, e li travalicò per mezzo allo acque profonde. | 18 Перевела їх через Червоне море | і провела через велику воду, |
| 19 E sommerse nel mare i loro nemici, e dal profondo abisso li gettò a galla: onde acquistarono i giusti le spoglie degli empj, | 19 ворогів їхніх потопила, | їх же викинула з глибини безодні. |
| 20 Ed ei celebrarono il santo nome tuo, o Signore, e ad una voce inni cantarono alla tua vincitrice possanza: | 20 Тому то праведні з безбожних здобич зібрали | і славили, Господи, твоє святе ім’я | й оспівували одноголосно твою оборонну руку. |
| 21 Perche la sapienza aperse le mute bocche, e rendè eloquenti le lingue de' fanciullini. | 21 Бо мудрість німим уста відкрила | і язики немовлят учинила вимовними. |
