Псалмів 77

Біблія	EINHEITSUBERSETZUNG BIBEL
1 Провідникові хору. За Ідутуном. Асафа. Псалом.	1 [Für den Chormeister. Nach Jedutun. Ein Psalm Asafs.]
2 Голос мій до Бога — і я взиваю; голос мій до Бога, щоб міг мене почути.	2 Ich rufe zu Gott, ich schreie, ich rufe zu Gott, bis er mich hört.
3 Скрутного для мене дня я Господа шукаю; уночі я простягаю мої руки безустанку, душа моя зреклась утіхи.	3 Am Tag meiner Not suche ich den Herrn; unablässig erhebe ich nachts meine Hände, meine Seele lässt sich nicht trösten.
4 Як я про те згадаю, Боже, — стогну; як розважаю, — млію духом.	4 Denke ich an Gott, muss ich seufzen; sinne ich nach, dann will mein Geist verzagen. [Sela]
5 Очі мої тримаєш у безсонні, тривожуся, і відняло мені мову.	5 Du lässt mich nicht mehr schlafen; ich bin voll Unruhe und kann nicht reden.
6 Я думаю про дні давні, згадаю про літа споконвічні.	6 Ich sinne nach über die Tage von einst, ich will denken an längst vergangene Jahre.
7 Роздумую вночі у моїм серці, я розважаю, і допитується дух мій.	7 Mein Herz grübelt bei Nacht, ich sinne nach, es forscht mein Geist.
8 Чи то ж Господь відкине геть навіки й не буде більш прихильним?	8 Wird der Herr mich denn auf ewig verstoßen und mir niemals mehr gnädig sein?
9 Чи то ж назавжди припиниться його ласка, із роду в рід слово його стане нечинне?	9 Hat seine Huld für immer ein Ende, ist seine Verheißung aufgehoben für alle Zeiten?
10 Чи милосердуватися забув Бог? Чи в гніві замкнув він своє милосердя?	10 Hat Gott seine Gnade vergessen, im Zorn sein Erbarmen verschlossen? [Sela]
11 Пригадую собі діла Господні, пригадую чуда твої днедавні.	11 Da sagte ich mir: «Das ist mein Schmerz, dass die Rechte des Höchsten so anders handelt.»
12 Роздумую й над усіма ділами твоїми, і міркую над учинками твоїми.	12 Ich denke an die Taten des Herrn, ich will denken an deine früheren Wunder.
13 Боже! Свята твоя дорога: який бог так великий, як наш Бог?	13 Ich erwäge all deine Werke und will nachsinnen über deine Taten.
14 Ти єси Бог, що чуда чинить, ти між народами явив свою потугу.	14 Gott, dein Weg ist heilig. Wo ist ein Gott, so groß wie unser Gott?
15 Ти відкупив твоїм раменом народ твій, синів Якова та Йосифа.	15 Du allein bist der Gott, der Wunder tut, du hast deine Macht den Völkern kundgetan.
16 Води побачили тебе, о Боже, води побачили тебе, і здригнулися, навіть безодні затряслися.	16 Du hast mit starkem Arm dein Volk erlöst, die Kinder Jakobs und Josefs. [Sela]
17 З хмар линуло водою, із туч залунав голос, і полетіли твої стріли.	17 Die Wasser sahen dich, Gott, die Wasser sahen dich und bebten. Die Tiefen des Meeres tobten.
18 Грім твій загуркотів у буревії, блискавки осяяли всю вселенну, здригнулася земля й затремтіла.	18 Die Wolken gossen ihr Wasser aus, das Gewölk ließ die Stimme dröhnen, auch deine Pfeile flogen dahin.
19 Твоя дорога через море, стежка твоя через великі води, і слідів твоїх не видно.	19 Dröhnend rollte dein Donner, Blitze erhellten den Erdkreis, die Erde bebte und wankte.
20 Ти вів народ твій, як отару, рукою Мойсея та Арона.	20 Durch das Meer ging dein Weg, dein Pfad durch gewaltige Wasser, doch niemand sah deine Spuren.
	21 Du führtest dein Volk wie eine Herde durch die Hand von Mose und Aaron.