Псалмів 17

¹ Молитва. Давида. Вислухай, Господи, справедливу мою справу, почуй моє благання, прихили вухо до мольби моєї з уст нелукавих.

² Від тебе має вийти моє слушне право; очі твої нехай бачать правду.

³ Як вивідаєш моє серце, навідаєшся уночі до мене, вогнем мене випробуєш, — несправедливости в мені не знайдеш.

⁴ Уста мої не согрішили людським робом; за словом уст твоїх я зберіг путь закону.

⁵ Стопи мої твердо тримаються твоєї стежки, і ноги мої не спіткнулись.

⁶ До тебе я взиваю, бо ти вислухуєш мене, о Боже; нахили до мене твоє вухо, вислухай моє слово.

⁷ Яви твою предивну милість, ти, що від ворогів рятуєш тих, хто прибігає під твою десницю.

⁸ Хорони мене, як зіницю ока, сховай мене в тіні крил твоїх

⁹ від грішників, які на мене насідають. Вороги мої люті кругом мене обсіли,

¹⁰ замкнули жирне своє серце, устами згорда промовляють.

¹¹ Ось вони на кожнім кроці мене обступили; тільки й чигають, щоб мене на землю повалити.

¹² Неначе лев, який на здобич зазіхає, як те левеня, що засідає в сховку.

¹³ Встань, Господи, йди на нього, повали його; врятуй твоїм мечем від грішника мою душу,

¹⁴ від смертних, Господи, рукою твоєю, від людей, яких доля — життя дочасне, яких живіт ти наповняєш достатками своїми. Ними насичуються їхні діти, рештки ж лишають своїм немовлятам.

¹⁵ А я в моїй правді твоє лице побачу і, проснувшися, насичусь твоїм видом.