Сирах 48

Біблія	BIBBIA CEI 2008
1 І з’явивсь Ілля, пророк вогненний, і слово його смолоскипом палало.	1 Allora sorse Elia profeta, come un fuoco; la sua parola bruciava come fiaccola.
2 Він навів на них голод і в ревності своїй їх поменшив.	2 Egli fece venire su di loro la carestia e con zelo li ridusse a pochi.
3 Словом Господнім небо замкнув, а й тричі вогонь із нього звів.	3 Per la parola del Signore chiuse il cielo e così fece scendere per tre volte il fuoco.
4 Як ти прославивсь, Ілле, чудесами! Хто б похвалився рівністю з тобою?	4 Come ti rendesti glorioso, Elia, con i tuoi prodigi! E chi può vantarsi di esserti uguale?
5 Збудив єси мертвого з смерти і з аду — Всевишнього словом.	5 Tu hai fatto sorgere un defunto dalla morte e dagl’inferi, per la parola dell’Altissimo;
6 Ти скинув царів на загибель, прославлених — з їхнього ложа.	6 tu hai fatto precipitare re nella perdizione, e uomini gloriosi dal loro letto.
7 Ти чув на Синаї докори, на Хориві — вирок відплати.	7 Tu sul Sinai hai ascoltato parole di rimprovero, sull’Oreb sentenze di condanna.
8 Ти помазав царів на відплату, а й пророків — своїх наступників.	8 Hai unto re per la vendetta e profeti come tuoi successori.
9 Полум’яний вихор вхопив тебе — колісниця з вогненними кіньми.	9 Tu sei stato assunto in un turbine di fuoco, su un carro di cavalli di fuoco;
10 Ти, як написано, погрозами майбутніми гнів гамуватимеш, заки спалахне він: серце батька до сина навертатимеш і покоління відновлюватимеш Якову.	10 tu sei stato designato a rimproverare i tempi futuri, per placare l’ira prima che divampi, per ricondurre il cuore del padre verso il figlio e ristabilire le tribù di Giacobbe.
11 Щасливі ті, що тебе бачили й що заснули в любові, бо й ми життям будем жити.	11 Beati coloro che ti hanno visto e si sono addormentati nell’amore, perché è certo che anche noi vivremo.
12 Такий був Ілля, вхоплений вихорем, — а й Єлисей його духом сповнився: за життя свого не страхався князів, і ніхто над ним гору взяти не міг.	12 Appena Elia fu avvolto dal turbine, Eliseo fu ripieno del suo spirito; nei suoi giorni non tremò davanti a nessun principe e nessuno riuscì a dominarlo.
13 Ніяке слово його не перевищило, — а й по смерті його тіло пророкувало.	13 Nulla fu troppo grande per lui, e nel sepolcro il suo corpo profetizzò.
14 Він і за життя творив чудеса, — а й при смерті діла його дивні.	14 Nella sua vita compì prodigi, e dopo la morte meravigliose furono le sue opere.
15 Та попри все те народ не покаявсь і не відступив від своїх гріхів, — аж поки його не виселено з рідного краю та й не розсіяно по всій землі.	15 Con tutto ciò il popolo non si convertì e non rinnegò i suoi peccati, finché non fu deportato dal proprio paese e disperso su tutta la terra. Rimase soltanto un piccolissimo popolo e un principe della casa di Davide.
16 Зосталась лиш горстка люду з князем із дому Давида: дехто чинив угодне, а дехто множив гріхи.	16 Alcuni di loro fecero ciò che è gradito a Dio, ma altri moltiplicarono i peccati.
17 Єзекія укріпив своє місто і воду провів до нього, пробив залізом скелю й поробив на воду ритви.	17 Ezechia fortificò la sua città e portò l’acqua nel suo interno; con il ferro scavò un canale nella roccia e costruì cisterne per l’acqua.
18 За днів його рушив Санхериб, та відійшов, Равшака пославши, — той же руку підняв на Сіон і в гордині вихвалявся вельми.	18 Nei suoi giorni Sennàcherib fece una spedizione e mandò Rapsache; alzò la sua mano contro Sion e si vantò spavaldamente nella sua superbia.
19 Затремтіли серця в них і руки, мов породіллю, схопили їх болі:	19 Allora si agitarono loro i cuori e le mani, soffrirono come le partorienti.
20 візвали до Господа, до Милостивого, простягнувши до нього руки, — і Святий швидко з неба їх вислухав та й спас рукою Ісаї.	20 Invocarono il Signore misericordioso, tendendo le loro mani verso di lui. Il Santo li ascoltò subito dal cielo e li liberò per mezzo di Isaia.
21 Він ударив на асирійський табір, і винищив їх його ангел.	21 Egli colpì l’accampamento degli Assiri, e il suo angelo li sterminò,
22 Бо Єзекія чинив Господеві вгодне, і в путях Давида, свого батька, скріпився, — як ото Ісая пророк заповідав, у видіннях своїх великий та вірний.	22 perché Ezechia aveva fatto quanto è gradito al Signore e aveva seguito con fermezza le vie di Davide, suo padre, come gli aveva indicato il profeta Isaia, grande e degno di fede nella sua visione.
23 Відступило за днів його сонце, — і цареві життя він продовжив.	23 Nei suoi giorni il sole retrocedette ed egli prolungò la vita del re.
24 Він бачив майбутнє духом могутнім і втішав сумних на Сіоні.	24 Con grande ispirazione vide gli ultimi tempi e consolò gli afflitti di Sion.
25 Аж до вічности об’явив він прийдешнє і приховане, заки воно збулося!	25 Egli manifestò il futuro sino alla fine dei tempi, le cose nascoste prima che accadessero.